Постанова № 41477499, 19.11.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р. Справа № 914/2286/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги б/н від 23.09.14 Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.14

у справі № 914/2286/14

за позовом Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів

до відповідача Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м.Львів

про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 31 765,83 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Лущак О.Є. - представник;

від відповідача - Кондрашов О.І. - представник;

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/2286/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.14 у склад колегії для розгляду справи №914/2286/14 Господарського суду Львівської області введено суддів - Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.14 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 05.11.14.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.14 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 19.11.14.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.09.14 у справі № 914/2286/14 (суддя Король М.Р.) позов задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Служби автомобільних доріг у Львівській області 29865,92 грн. шкоди в порядку регресу, 1717,73 грн. судового збору, відмовлено в решті позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог на суму 29 865,92 грн. та прийняти в цій частині нове рішення - в позові відмовити.

При цьому, скаржник посилається на те, що власником автомобільних доріг загального користування України та суб'єктом, що несе відповідальність за шкоду, заподіяну неналежним станом доріг є держава Україна, а уповноваженим державою органом управління автомобільними дорогами є Державна служба автодоріг України та її органи управління на місцях, зокрема, в межах територіальної юрисдикції Львівської області - Служба автомобільних доріг у Львівській області і саме вона несе обов'язок по забезпеченню безпечних умов дорожнього руху.

Також, апелянт зазначає про те, що факт укладення договору на ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування жодним чином не позбавляє позивача у справі передбачених чинним законодавством обов'язків по утриманню автомобільних доріг та здійснення контролю за їх утриманням, а також не звільняє позивача від відповідальності. Вина саме відповідача підтверджена рішеннями від 07.07.12 та від 25.06.13 Червоноградського міського суду, який розглядав позови постраждалого в ДТП гр..Равлика М.Р. і встановили у даних справах вину служби автомобільних доріг у Львівській області. Вина ДП «Львівський облавтодор» не була встановлена.

21 жовтня 2014 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з підстав його законності та обґрунтованості.

Присутні представники сторін навели в судовому засіданні свої доводи, міркування ат заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 19.11.14 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.14 у справі № 914/2286/14 відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 31.12.05 між Службою автомобільних доріг у Львівській області (замовник) та Дочірнім підприємством "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (підрядник) було укладено Контракт на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в 1 кварталі 2006р. № 1-МЕ (а.с.13).

Відповідно до п. 1.1 зазначеного контракту підрядник виконує на свій ризик, власними силами і залученими силами та засобами роботи, передбачені "Технічними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України" П-Г.1-218-113-97, ВБН В.3.2-218-182-2003, ДСТУ-3587-97 "Вимоги до експлуатаційного стану" та інших діючих та стандартів і законодавчих документів, здає в обумовлені строки роботи, що виконані за поточний місяць, а замовник приймає виконані роботи і здійснює їх фінансування в межах коштів, виділених розпорядником.

Сторони контракту погодили, що підрядник несе відповідальність за забезпечення згідно вимог ЗУ "Про дорожній рух" безперешкодних та безпечних умов руху транспорту на мережі доріг, закріплених за ним для виконання робіт; нанесення збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні ДТП, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, що вирішується в судовому порядку при наявності вини (підпункт 9.1.2.-9.1.3. п. 9.1.). Даний договір укладено щодо виконання робіт на усіх дорогах, що перебувають на балансі Служби автомобільних доріг у Львівській області. Дана обставина представниками сторін не заперечена.

Місцевим господарським судом встановлено, що 07.03.06 на автодорозі Т-03-05 Володимир-Волинський - Червоноград - Жовква на відстані 3 км. від с. Сілець Сокальського району Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої гр.. Равлик М.Р. отримав важкі тілесні ушкодження. Причиною ДТП була наявна вибоїна на проїзній частині дороги.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 21.04.08 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 288 КК України визнано Коваліва Р.І. (майстра дорожньо-ремонтного пункту №3 філії "Жовківська ДЕД" ДП "Львівський автодор", за яким було закріплено земельну ділянку автодороги, на якій трапилася ДТП) та закрито кримінальну справу на підставі акту амністії відповідно до Закону України "Про амністію".

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 07.07.12 у справі № 1327/505/2012 зі Служби автомобільних доріг у Львівській області на користь Равлика Мирослава Романовича стягнуто 11 150,76 грн. вартості санаторно-курортного лікування та придбання ліків внаслідок завдання шкоди каліцтвом та 800 грн. правової допомоги (а.с.17).

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13.09.12 рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07.07.12 залишено без змін (а.с.18-19).

5 листопада 2012 року головним державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського управління юстиції Полановським Т.Р. винесено постанову ВП № 35008236 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 1327/505/2012 від 16.10.12 Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 07.07.12 у справі № 1327/505/2012 виконано.

Службою автомобільних доріг у Львівській області сплачено шкоду в розмірі 11 950,76 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківською випискою від 09.11.12 (а.с.22) та 214, 60 грн. згідно платіжного доручення № 4515 від 18.01.13 (а.с.23) про сплату судового збору згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 35872375 від 11.01.13 (а.с.21), виконавчого листа № 1327/505/2012 від 16.10.12.

На підставі рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.13 у справі № 1327/5795/2012 зі Служби автомобільних доріг у Львівській області на користь Равлика Мирослава Романовича стягнуто 13 527,00 грн. витрат на санаторно-курортне лікування,1 500,00 грн. - плати за лікувально-профілактичні процедури, 451,16 грн. - витрат на проїзд до санаторію, 1 193,00 грн. - послуг з лікування у ТзОВ "Науково-медичний центр Св.Параскеви" та 800,00 грн. витрат на правову допомогу (а.с.24 - 25).

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 09.10.13 (а.с.26-27) рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.13 залишено без змін.

На підставі постанов Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП № 40941912 та ВП № 40941973 від 26.11.13 (а.с. 28-29) Службою автомобільних доріг у Львівській області сплачено шкоду на суму 17 471,16 грн. та 229,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 385 від 10.12.13 на суму 800,00 грн., №388 від 10.12.13 на суму 4 200,00 грн., №447 від 30.12.13 на суму 12 471,16 грн., №455 від 30.12.13 на суму 1 667,17 грн., №454 від 30.12.13 на суму 76,37 грн., №453 від 30.12.13 на сум 80,00 грн., № 452 від 30.12.13 на суму 76,37 грн. та №562 від 03.02.14 на суму 229,40 грн. (а.с.35-42)

Як вбачається з постанов Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП № 40941973 від 12.12.13 та ВП № 40941912 від 18.12.13 (а.с.32-33) Служба автомобільних доріг у Львівській області понесла витрати у вигляді виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, загальна сума яких складає 18 99,91 грн.

Посилаючись на те, що вся відповідальність за забезпечення безпечних і безперешкодних умов руху була передана підряднику (відповідачу) на підставі укладеного контракту № 1-МЕ від 31.12.05, а тому сплачені Службою автомобільних доріг у Львівській області, грошові кошти на виконання вищенаведених рішень загальних судів є збитками , а тому позивач у цій справі звернувся з позовом до Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 31 765,83 грн. в порядку регресу.

Як зазначено вище, Господарським судом Львівської області частково задоволено заявлені позовні вимоги. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, зважаючи на наступне:

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам.

На підставі зазначеної норми, позивачем 31.12.05 укладено з відповідачем Контракт №1-МЕ на виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Зокрема, пунктом 9.1. Контракту сторони передбачили, що підрядник несе відповідальність за забезпечення згідно вимог ЗУ "Про дорожній рух" безперешкодних та безпечних умов руху транспорту на мережі доріг, закріплених за ним для виконання робіт, нанесення збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні ДТП, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, що вирішується в судовому порядку при наявності вини.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботи за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідач не довів, що ним були виконані роботи по ремонту дороги на ділянці де сталося ДТП.

Статтею 12 Закону України "Про дорожній рух" вбачається, що забезпечення безпеки дорожнього руху полягає, зокрема, у здійсненні заходів для своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, а також відновлення безпечних умов для руху; позначенні місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; виявленні аварійно-небезпечних ділянок та місця концентрації дорожньо-транспортних подій та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з вірним застосуванням судом першої інстанції пункту 11 Розділу ІІ Постанови від 30.03.1994 №198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони" (з наступними змінами та доповненнями), де передбачено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух. Відповідно до контракту №1-МЕ від 31.12.05 позивач у справі уповноважив від позивача на умовах, передбачених контрактом здійснювати наведені вище дії та виконувати роботи.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 228 ГК України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завданку їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з даної норми закону, право регресу, під яким розуміється право особи, що відшкодувала шкоду, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого завдано шкоди, може бути застосовано у випадках, коли особа завдавача шкоди та особа, яка несе відповідальність за завдану шкоду, не співпадають.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 21.04.08 особою, яка завдала шкоди визнано Коваліва Р.І. - майстра дорожньо-ремонтного пункту №3 філії "Жовківська ДЕД" ДП "Львівський автодор".

Водночас, рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 25.06.13 №13275795/2012 Службу автомобільних робіт у Львівській області, як відповідача справі визнано особою, яка несе відповідальність за завдану шкоду перед гр. Равликом М.Р. за позовом останнього.

Отже, особа, яка завдавала шкоду та особа, яка несе відповідальність за завдану шкоду, не співпадають. Оскільки вина працівника відповідача Коваліва Р.І. у виникненні ДТП встановлена вищенаведеними рішеннями загальних судів (факти встановлені якими є преюдиційними в силу положень ст. 35 ГПК України під час вирішення даного спору), матеріальна та моральна шкода відшкодована потерпілим позивачем (як власником автодороги), відтак в останнього виникло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як роботодавця винної у виникненні ДТП особи, в розмірі 29 865,92 грн. При цьому, Львівський апеляційний господарський суд визнав такими, що не підлягають доказуванню, в силу вимог ст..35 ГПК України, встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 26.10.11 у справі №5015/5292/11 (а.с.49-50).

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено позивачу в частині позову в якій позивач просив стягнути з відповідача 1 899,91 грн. витрат по сплаті виконавчого збору, які він поніс у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням грошових коштів потерпілим у ДТП. Останній стверджує, що несвоєчасне виконання рішення судів виникло через складну фінансову ситуацію.

Однак, слід зазначити, що місцевим господарським судом правомірно встановлено, що стягнення з позивача виконавчого збору відбулося внаслідок несвоєчасного виконання ним рішення суду, а не з підстав протиправності дій відповідача у дорожньо - транспортній пригоді.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на законодавстві, а відтак, скаржник, в порушення вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Зважаючи на те, що апеляційним господарським судом не знайдено підстав для задоволення апеляційної скарги, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, судові витрати у даному випадку належить покласти на скаржника відповідно до вимог ст.ст.49,105 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.14 у справі № 914/2286/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - без задоволення.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 19.11.14

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.