Рішення № 41477271, 17.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22406/14 17.11.14За позовом Головного управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс"

про відшкодування збитків 1 844,10 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Головне управління юстиції у Волинській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"Еліт Сервіс" про відшкодування завданих збитків у розмірі 1 844,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що неправомірність дій та бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс" щодо не повернення майна переданого на зберігання спричинили збитки Головному управлінню юстиції у Волинській області у розмірі 1 844,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 порушено провадження по справі № 910/22406/14, розгляд справи призначено на 17.11.2014.

Представник позивача в судове засідання 17.11.2014 не з'явився, проте через відділ діловодства суду подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.2014 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 17.11.2014 від останнього до суду не надходило.

В матеріалах справи міститься докази направлення на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ухвала суду про порушення провадження у справі від 20.10.2014, яка повернулася на адресу суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

З огляду на зазначене, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.11.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України № 1724 від 26 грудня 2001 року "Про порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митними органами майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі цього майна органам державної виконавчої служби і розпорядження ним" спеціалізована торгівельна організація зобов'язана прийняти конфісковане майно від митного органу в присутності державного виконавця.

У ході виконання виконавчого провадження з виконання постанови Любомльського районного суду Волинської області № 3/0310/1177/11 від 16.06.2011, представнику ТОВ "ТД Еліт Сервіс" Петріщевій О.С. передано на зберігання та для проведення подальшої реалізації конфісковане майно, а саме: шпаклівка полієстрова «ALUMINIUM» (в металевих банках по 1,5 кг) в кількості 60 штук, про що складено відповідний акт опису та арешту майна від 12 жовтня 2011 року.

Із вказаного акту опису й арешту майна вбачається, що на описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним: всі види відчуження, приховування, підміни, пошкодження, користування, а також попереджено зберігача майна під розписку про кримінальну або матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

На виконання вищезазначених вимог законодавства між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс", в особі директора Волинської філії О. С. Петріщева було укладено договір № 03-0058/12 від 04.04.2012 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації конфіскованого рухомого майна.

Згідно умов даного договору, у відповідності до Генерального договору № 2 від 06.01.2012, позивач доручив ТОВ "ТД Еліт Сервіс" здійснити дії по організації і проведенню аукціону по реалізації конфіскованого рухомого майна у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 14.07.1999 р. №42/5, зареєстрованим в Мінюсті України від 19.07.1999 за № 480/3773; та іншими нормативно - правовими актами України.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно оцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. В подальшому якщо майно не реалізовано, спеціалізована організація повертає матеріали виконавчого провадження, з метою подальшого розпорядження майном відповідно до вимог чинного законодавства.

На адресу відділу надійшов лист ТОВ "ТД Еліт Сервіс" (Волинська філія) № 994 від 28.12.2012, у якому зазначено, що реалізація зазначеного майна за договором про надання послуг з організації та проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, з урахування переоцінки не відбулася у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців та на виконання вимог п.6.4. Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження порядку реалізації арештованого майна" від 15.07.1999 № 42/5, документи щодо реалізації майна підлягають поверненню державному виконавцю.

До управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Волинській області надійшов лист Державної виконавчої служби України від 08.02.2013, у якому зазначено, що Наказом Державної виконавчої служби України від 28.01.13 № 7/2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс" виключено з переліку спеціалізованих організацій, з якими органами державної виконавчої служби можуть укладатися договори про реалізацію арештованого майна, за порушення вимог Генерального договору № 2 про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень, від 06.01.2012. Даний договір розірвано Державною виконавчою службою України в односторонньому порядку.

На підставі вищенаведеного в порядку ст. 5, 11 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем направлено лист вих. № 04-32/1035 від 08.02.2013, у якому зобов'язано ТОВ "ТД Еліт Сервіс" повернути все майно, яке перебуває на зберіганні у зазначеного товариства.

З метою проведення інвентаризації, усього конфіскованого майна переданого на зберігання та реалізацію спеціалізованим організаціям у всіх місцях його зберігання та встановлено нестачу майна, а саме шпаклівка полієстрова «ALUMINIUM» (в металевих банках по 1,5 кг) в кількості 60 штук, про що складено відповідний акт від 25.02.2013.

Оскільки, як стверджує позивач, ТОВ "ТД Еліт Сервіс", у порушення вимог договору № 03-0058/12 від 04.04.2012 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації конфіскованого рухомого майна та Порядку реалізації арештованого майна, розтрачено арештоване майно, яке було прийнято товариством на зберігання, Головному управлінню юстиції у Волинській області завдано збитків на суму - 1844,10 грн., у зв'язку із чим останній звернувся із даним позовом до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГКУкраїни підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 ЦК України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком невиконання зобов'язань, а не причиною.

Оскільки Товариством з додатковою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс" не виконувались належним чином взяті на себе зобов'язання, щодо повернення майна, переданого на зберігання, то Головному управлінню юстиції у Волинській області, дійсно спричинено збитків відповідачем у вигляді вартості переданого на зберігання майна, яку позивач міг би реально одержати на користь держави за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги Головного управління юстиції у Волинській області визнані судом правомірними, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління юстиції у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс" про відшкодування збитків - задольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Еліт Сервіс" (03040, місто Київ, вулиця Бурмистенко, 11 к. 1; ідентифікаційний код 35911358) на користь Головного управління юстиції у Волинській області (43001, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 1; ідентифікаційний код 34827061) 1844 (одну тисячу вісімсот сорок чотири) гривні 10 копійок та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2014

Суддя О.А. Грєхова