Рішення № 41477227, 17.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22063/14

17.11.14

За позовом Дніпропетровського державного агарарно-економічний університету

до Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813"

про стягнення 55 935,79 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники :

від позивача: не з’явився

від відповідача : не з’явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.11.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дніпропетровського державного агарарно-економічний університету (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою №543 від 10.10.2014 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813" (відповідач) заборгованості в розмірі 55 935,79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов’язання у частині внесення плати за надані послуги, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 55 935,79 грн.

Ухвалою суду від 14.10.2014 порушено провадження у справі № 910/22063/14 та призначено до розгляду на 29.10.2014.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 27.10.2014, від позивача надішли документи на виконання вимог ухвали суду.

В судове засідання, призначене на 29.10.2014, представник позивача не з’явився, однак через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

В судове засідання, призначене на 29.10.2014, представник відповідача не з’явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 2882253 0, згідно якого 20.10.2014 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

Ухвалою суду від 29.10.2014 розгляд справи відкладено на 17.11.2014.

В судове засідання, призначене на 17.11.2014, представник позивача не з’явився, однак через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

В судове засідання, призначене на 17.11.2014, представник відповідача не з’явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3140935 0, згідно якого 04.11.2014 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 “Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)” передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, –

ВСТАНОВИВ:

15.05.2013 від Відповідача до Позивача надійшов гарантійний лист з проханням надати послуги по розміщенню та проживанню у гуртожитку коледжу працівників Відповідача у кількості 50 чоловік. Відповідач гарантував своєчасну оплату послуг.

22.05.2013 Між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір № 84/22-05/21 на тимчасове проживання в гуртожитках Позивача співробітників Замовника за адресою вул. Радянська, 236, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область.

Відповідно п.1.2 вищевказаного Договору вартість послуг за проживання однієї особи у добу є договірною і складає 30 грн.. в т.ч. ПДВ.

Сторони визнають, що у складі вартості вищевказаних послуг враховано : вартість проживання однієї особи за добу, відшкодування вартості експлуатаційних та інших витрат, комунальні послуги, податки, збори та інші обов’язкові платежі тощо. У вартість послуг також входить: надання можливості співробітникам Замовника користуватися душем, вбиральнею, кімнатою для прання, харчоблоком (кухнею).

Відповідно п.1.3 вищевказаного Договору загальна вартість послуг, що підлягають оплаті, визначається згідно двостороннім актам наданих послуг за фактичної кількості осіб, що проживали в приміщеннях гуртожитку.

З дати укладення договору на момент звернення Позивача до суду в зв’язку з порушенням його прав і законних інтересів, Відповідач частково здійснював оплату за тимчасове проживання співробітників Замовника в гуртожитках коледжу та комунальні послуги на розрахунковий рахунок Позивача.

У результаті цього у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за тимчасове проживання та комунальні послуги співробітників Відповідача в гуртожитках коледжу:

за вересень місяць 2013 року в сумі 35 650 грн. за тимчасове проживання та комунальні послуги співробітників Відповідача в гуртожитках коледжу в кількості 84 чоловік;

за листопад місяць 2013 року в сумі 12 330 грн. за тимчасове проживання та комунальні послуги співробітників Відповідача в гуртожитках коледжу в кількості 32 чоловік;

за грудень місяць 2013 року в сумі 6 310 грн. за тимчасове проживання та комунальні послуги співробітників Відповідача в гуртожитках коледжу в кількості 16 чоловік, що підтверджується актами приймання передачі наданих послуг за вересень, листопад та грудень місяці 2013 року, підписаними уповноваженими особами сторін та скріплені печатками.

22 липня 2014 року між Позивачем (Сторона-2) та Відповідачем (Сторона-1) була укладена Угода № 22/07-22 про зарахування зустрічних однорідних вимог (копія Угоди додається).

54 290 грн. 00 коп. - 5 825 грн. 00 коп. = 48 465 грн. 00 кой, (сорок вісім тисяч -::иоиста шістдесят п’ять гривень 00 копійок).

Для досудового врегулювання спору на адресу Відповідача Позивачем була направлена претензія за вих. № 147 від 19.03.2014.

Відповідь Позивач на письмову претензію від Відповідача (боржника) у відповідності приписів на момент звернення до суду не отримав

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем, про що свідчить акти приймання передачі наданих послуг (належним чином засвідчені копії міститься в матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 та 29.10.2014 відповідача було зобов’язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал Господарського суду міста Києва від 14.10.2014 та 29.10.2014 контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором № 84/22-05/21 на тимчасове проживання в гуртожитках в сумі 48 465 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 48 465 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 48 465 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 182,31 грн. трьох відсотків річних та 6 288,48 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов’язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління №813"

(02660, м.Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, офіс 302; ідентифікаційний код: 01383865) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Дніпропетровського державного агарарно-економічний університету (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Ворошилова, будинок 25; ідентифікаційний код 00493675) в особі Новомосковського коледжу Дніпропетровського Державного аграрно-економічного університету (51208, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, ВУЛИЦЯ РАДЯНСЬКА, будинок 236; ідентифікаційний код 26371900) 48 465 (сорок вісім тисяч чотириста шістдесят п’ять) грн. 00 коп. – основного боргу, 6 288 (шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 48 коп. – інфляційних втрат, 1 182 (одна тисяча сто вісімдесят два) грн. 31 коп. – 3 % річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.11.2014

Суддя М.О. Лиськов