увійти
УКР
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| Від "25" січня 2007 р. | Справа № 5/3525 Господарський суд Житомирської області у складі: Головуючого судді судді Брагіної Я.В. судді за участю представників сторін від позивача не з'явився від відповідача Голімбевський Й.С. - дор. №34 від 03.01.07р.
Розглянув справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Донецьк) до Приватного підприємства "Мономах - Житомир" (правонаступник Спільної фірми "Мономах і К" (м. Житомир) про стягнення 2010,53 грн.
Спір розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача Спільної фірми "Мономах і К" на свою користь 1204,54 грн. боргу за поставлений товар, пені в сумі 205,99 грн., витрати на юридичні послуги в сумі 600 грн. та судові витрати. 14.11.06р. позивач надіслав до господарського суду Житомирської області заяву про збільшення позовних вимог, згідно яких додатково просить стягнути з відповідача 237,73 грн. витрат на проїзд в судове засідання. Представник позивача в судовому засіданні 14.11.06р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а у судові засідання 12.12.06р., 09.01.07р. та 25.01.07р. не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечував. Пояснив, що являється правонаступником Спільної фірми "Мономах і К", борг в сумі 519,02 грн. сплатив позивачеві під час розгляду справи в суді. В підтвердження надав копію банківської виписки від 26.10.06р. В задоволенні решти позовних вимог просив суд відмовити, оскільки пояснив, що за рішенням суду було вилучено з продажу товар, який поставив йому позивач, так як відповідно до листа НОМЕР_1 даний товар являвся неякісним як харчовий продукт. Проти стягнення пені, витрат на юридичні послуги та витрат на проїзд також заперечував. Ухвалою суду від 09.01.07р. було замінено відповідача Спільну фірму "Мономах і К" на правонаступника відповідача Приватне підприємство "Мономах-Житомир" (а.с. 95). Суд оглянув в судовому засіданні документи, а саме: контракт, претензію, накладну, довіреність, розрахунок пені, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ: Згідно усної домовленості між сторонами, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 2953,44 грн., що підтверджується накладною НОМЕР_6 (а.с.18) та довіреністю НОМЕР_2 (а.с. 19). Відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідач свої зобов'язання виконав частково, а тому на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становила 1204,54 грн., про що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні. На підставі ст. 530 ЦК України, якщо строк ( термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 22.06.06р. позивач направив відповідачу письмову вимогу про сплату основного боргу в сумі 1204,54 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення ( а.с. 15 ). Після порушення провадження у справі, а саме 26.10.06р. відповідач сплатив позивачеві 519,02 грн. боргу за реалізований товар, що підтверджується банківською випискою від 26.10.06р. (а. с. 61). Тому суд припиняє провадження в цій частині на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору. Таким чином, сума основного боргу складає 685,52 грн. (1204,54 грн.-519,02 грн.). Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що відповідач не міг реалізувати товар, оскільки він був неякісний як харчовий продукт, так як відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували, що товар неякісний, зокрема при прийомці товару не склав акту відповідно до вимог діючого законодавства та ніяким чином не повідомив позивача про те, що товар неякісний. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 205,99 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Проте, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення 205,99 грн. пені, вважаючи, що позивач безпідставно нарахував її відповідачеві, оскільки сторони не погодоли між собою відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Із накладної на поставку товару відповідачу та довіреності не вбачається, що поставка товару проводилась на підставі контракту НОМЕР_3. Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним (ч.2 ст. 547 ЦК України). Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 5.1 контракту НОМЕР_3, контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту виконання сторонами всіх його умов. Контракт автоматично продовжується на умовах, передбачених даним контрактом при підписанні сторонами нового акту прийому-передачі партії товару. Проте, акту прийому-передачі сторони не підписали. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 600 грн. витрат, пов'язаних з оплатою юридичних послуг та 237,73 грн. на проїзд в судове засідання. Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення 600 грн. витрат, пов'язаних з оплатою юридичних послуг та 237,73 грн. на проїзд в судове засідання. Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України " Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Стаття 2 Закону України " Про адвокатуру" визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юричну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання юридичних послуг тільки адвокату, а не будь - якому представнику. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що виконавець по договору про надання юридичних послуг НОМЕР_4 - ОСОБА_2 має статус адвоката в розумінні ст. 2 Закону України " Про адвокатуру". Крім того, позивачем не надано доказів, які б підтверджували понесені витрати на проїзд в судове засідання позивачем - ОСОБА_1, оскільки білет на проїзд придбаний не позивачем. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в частині стягнення 600 грн. витрат на оплату юридичних послуг та 237,73 грн. витрат на проїзд в судове засідання. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем не надав. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 685,52 грн. основного боргу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. В частині стягнення 519,02 грн. боргу суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору. А в решті позову відмовляє. Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 547, 625, 692 ЦК України, 33,34,44,48,49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,- ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Приватного підприємства"Мономах-Житомир", 10019, м. Житомир, майдан Станишівський, 4/1, кв. 32, р/р 260009222301 ЖОР АКБ "Украсоцбанк" в м. Житомирі, МФО 311272, код 20401149 на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/р ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_5: - 685,52 грн. основного боргу; - 61,11 грн. витрат по сплаті держмита; - 70,70 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 519,02 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору. 4. Відмовити в позові в частині стягнення пені в сумі 205,99 грн., витрат на оплату юридичних послуг в сумі 600 грн. та витрат на проїзд в судове засідання в сумі 237,73 грн.
Рішення господарського суду вступає в законну сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення.
|
