Постанова № 41476840, 18.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 709/743/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Цибра Н.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - Відповідач, Лящівська сільська рада) про: стягнення з Відповідача на користь Позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за жовтень 2013 року у розмірі 1842,81 грн. та моральної шкоди у розмірі 500 грн.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.08.2014 року адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з Лящівської сільської ради на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за жовтень 2013 року у розмірі 1842,81 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем допущено затримку виконання рішення суду щодо призначення Позивача на посаду спеціаліста Лящівської сільської ради, чим порушено права ОСОБА_2

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити повністю, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, протокольним рішенням конкурсної комісії для відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців № 1 від 12.07.2011 року вирішено визнати переможцем та рекомендувати Лящівському сільському голові призначити ОСОБА_2 на посаду спеціаліста сільської ради.

Розпорядженням від 08.08.2011 року № 8-р/к на посаду спеціаліста-землевпорядника Лящівської сільської ради призначено Мірошник В.І.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.11.2011 року визнано протиправними дії Лящівського сільського голови щодо прийняття вищезазначеного розпорядження та зобов'язано останнього вчинити дії щодо його скасування, а також прийняти розпорядження щодо призначення на посаду спеціаліста-землевпорядника Лящівської сільської ради ОСОБА_2

Вищезазначену постанову від 21.11.2011 року скасовано рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 року та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2013 року скасовано постанову суду апеляційної інстанції та залишено в силі постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.11.2011 року.

Постановою від 01.08.2012 року Київським апеляційним адміністративним судом скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 року та прийнято нову постанову, якою скасовано розпорядження від 08.08.2011 року № 8 р/к та зобов'язано відповідача прийняти рішення про проведення повторного конкурсу на заміщення вакантної посади спеціаліста. Дане рішення набрало законної сили.

Зі змісту рішення Відповідача від 01.07.2013 року № 30-10/VI «Про виконання рішення Вищого адміністративного суду від 24.04.2013 року № К/800/8372/13» вбачається, що Лящівська сільська рада вирішила не скасовувати розпорядження від 08.08.2011 року № 8-р/к як такого, що суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідачем 09.09.2013 року було проведено іспит та співбесіду для відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців та призначено Мірошник В.І. на посаду спеціаліста-землевпорядника Лящівської сільської ради, що зафіксовано у протоколі № 1 (а.с. 52).

Як встановлено судом першої інстанції, станом на 15.08.2014 року судове рішення від 21.11.2011 року щодо призначення Позивача на згадану посаду не виконано.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 22, 235, 236 Кодексу законів про працю України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність достатніх підстав для виплати Позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки роботодавцем затримано виконання рішення суду, яким зобов'язано Відповідача призначити ОСОБА_2 на посаду спеціаліста-землевпорядника Лящівської сільської ради.

З таким висновком суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на наступне.

Згідно частин 1-2 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Тобто, якщо внаслідок відмови у прийнятті на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його оплата провадиться відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України про оплату вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 року, яка набрала законної сили, скасовано розпорядження «Про призначення на посаду спеціаліста-землевпорядника Лящівської сільської ради» від 08.08.2011 року № 8-р/к та зобов'язано Лящівського сільського голову прийняти рішення про проведення повторного конкурсу на заміщення вакантної посади спеціаліста-землевпорядника Лящівської сільської ради.

За таких обставин, Відповідачем не приймалось рішень, які б свідчили про призначення чи поновлення Позивача на роботі, а отже і підстави для виплати середнього заробітку ОСОБА_2, яка не перебувала у трудових відносинах з Лящівською сільською радою, відсутні.

Крім того, колегією суддів критично оцінюється посилання суду першої інстанції при вирішенні даної справи на положення ст. 236 КЗпП України, з огляду на наступне.

Приписами ст. 236 КЗпП України регулюються особливості оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника. Так, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Отже, обов'язковою умовою для оплати вимушеного прогулу є затримка виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Так, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що, по-перше, Позивач не перебував у трудових відносинах з Відповідачем, по-друге, рішення суду від 21.11.2011 року про зобов'язання призначити ОСОБА_2 на відповідну посаду не є рішенням про поновлення на роботі працівника, а тому затримка виконання відповідного рішення Лящівською сільською радою не є підставою для виплати середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами Апелянта про те, що до даних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст. ст. 235, 236 КЗпП України, а тому Чорнобаївський районний суд Черкаської області дійшов помилкового висновку про необхідність виплати Позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою виконання рішення суду.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи Апелянта щодо рекомендаційного характеру постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9, оскільки положення останньої спрямовані на роз'яснення деяких положень законодавства України про працю. Крім того, варто зауважити, що правосуддя повинно здійснюватися з обов'язковим дотриманням принципу законності та з урахуванням обставин, встановлених у процесі розгляду конкретної справи, внаслідок чого судом приймається законне та обґрунтоване рішення з метою справедливого вирішення спору.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог щодо виплати Позивачу моральної шкоди, оскільки останнім не подано доказів щодо того якими діями (бездіяльністю) Відповідача заподіяно моральних страждань ОСОБА_2 та у чому полягає втрата нормальних життєвих зв'язків, що вимагають від Позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції було ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про необхідність оплати вимушеного прогулу допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу Відповідача задовольнити повністю, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області - задовольнити повністю.

Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Лящівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.