Постанова № 41476822, 11.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1Вн. № 8/455

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 року 10:54 № 826/16398/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б. В., суддях - Кобилянському К. М., Скочок Т.О. при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом1. ОСОБА_1 2. ОСОБА_2до1. Міністерства юстиції України 2. Заступника Міністра юстиції України - керівника апарату Алексєєва Ігоря Сергійовичапровизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити діїза участю представників:

від Позивача 1 Позивач 2ОСОБА_2 (довіреність) ОСОБА_2 (паспорт)від Відповідача 1Федічкіна І.В. (довіреність)від Відповідача 2Федічкіна І.В. (довіреність)ВСТАНОВИВ:

До судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - Позивач-1/ОСОБА_1.), ОСОБА_2 (надалі-Позивач-2/ОСОБА_2.) до Міністерства юстиції України (надалі - Відповідач-1/Мін'юст України), Заступника міністра юстиції України - керівника апарату Алексєєва Ігоря Сергійовича (надалі - Відповідач-2/ Алексєєв І.С.), в якому просить суд:

1. Витребувати від Мін'юсту України завірені всі матеріали перевірки та розгляду заяви №1в від 22.05.2014 р., скарги №1Б від 22.05.2014 р. та запиту №1в від 02.06.2014 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2;

2. Визнати незаконною бездіяльність Мін'юсту України, Заступника міністра юстиції-керівника апарату Алексєєва І.С., що проявилися в незапрошенні ОСОБА_1, ОСОБА_2 на розгляд скарги №1Б від 22.05.2014 р. вх.№315/2;

3. Визнати незаконними дії Мін'юсту України, Заступника міністра юстиції-керівника апарату Алексєєва І.С., що проявилися в розгляді скарги №1Б від 22.05.2014 р. вх.№315/2 та заяви №1в від 22.05.2014 р. вх.№314/1 ОСОБА_1, ОСОБА_2 в порядку вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

4. Зобов'язати Мін'юст України розглянути заяву №1в від 22.05.2014 р. вх.№314/1 ОСОБА_1, ОСОБА_2 згідно вимог ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою гарантовано право на звернення до державних органів із заявою про відвід державного службовця, яка повинна бути розглянута відповідним органом із застосуванням аналогії права та закону, яким передбачено можливість відведення судді та державного виконавця з прийняттям обґрунтованого і законного рішення;

5. Зобов'язати Мін'юст України розглянути скаргу №1Б від 22.05.2014 р. вх.№315/2 ОСОБА_1, ОСОБА_2 згідно вимог ст.ст. 16,18,19 Закону України "Про звернення громадян", ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та повідомити заявників про результати перевірки скарги і про прийняте законне і обґрунтоване рішення;

6. Зобов'язати відповідача надати суду звіт про виконання постанови суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду у м. Києві від 28.10.2014 р. провадження у справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача-1 та Позивач-2, які позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять суд позов задовольнити з підстав, що були зазначені в позовній заяві, зокрема Позивачами було вказано що Відповідачем-1 та Відповідачем-2 порушені норми Закону України «Про звернення громадян» (надалі - Закону №393)

В судове засідання з'явився представник Відповідача-1 та Відповідача-2, який проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просить суд в задоволені адміністративного позову відмовити, з огляду на те що відповідно до положень Закону №393 звернення Позивачів були подані з порушення строку та не підлягали розгляду, а тому питання, порушенні у зазначених зверненнях, не були розглянуті по суті.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови, повний текст якої було виготовлено та підписано 17.11.2014 р.

Суд розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази які мають значення для розгляду справи, та вирішення спору по суті, керуючись власним внутрішнім переконанням, дійшов висновку про наступне.

22.05.2014 р. до Міністра юстиції ОСОБА_6 Позивачем-1 та Позивачем-2 було подано заяву №1В (вх.№314/1) (надалі - заява №1В), в якій останні заявили недовіру і відвід директору Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Мінюсту України ОСОБА_7 та просили:

- врахувати дану заяву при розгляді Мінюстом України і його структурними підрозділами, інших заяв, клопотань та вимог щодо виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 15.02.2007 р. по справі «Погребна до України»;

- перевірити факти наведені в заяві №1В і вжити заходів реагування згідно обов'язків та компетенції Міністра юстиції України ОСОБА_6

Разом з тим, 22.05.2014 р. Позивачем-1 та Позивачем-2 було подано до Міністра юстиції України ОСОБА_6 скаргу №1Б (вх.№315/1) (надалі - скарга №1Б), в якій просили останнього:

- офіційно письмово запросити скаржників та директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України ОСОБА_7 (надалі - ОСОБА_7.) на розгляд даної скарги;

- призначити службове розслідування стосовно ОСОБА_7 за незаконне вимагання безпосередньо від Голови ДВС України Сторожука Д.А. роз'яснення щодо винесених двох вимог державного виконавця від 26.02.2014 р. №П-2589/5.245/8 та №П-2590/5.245/8 та не виконання їх вимог;

- визнати незаконними дії ОСОБА_7, що проявились в вимаганні безпосередньо від Голови ДВС України Сторожука Д.А. роз'яснення щодо винесених двох вимог державного виконавця від 26.02.2014 р. №П-2589/5.245/8 та №П-2590/5.245/8;

- відсторонити від займаної посади, з подальшим звільненням, ОСОБА_7 за не виконання законних вимог державного виконавця від 26.02.2014 р. №П-2589/5.245/8 та №П-2590/5.245/8;

- притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за не виконання законних вимог державного виконавця від 26.02.2014 р. №П-2589/5.245/8 та №П-2590/5.245/8;

- звільнити з займаної посади директора Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Міністерства юстиції України ОСОБА_7;

- роз'яснити порядок і строки оскарження дій та рішень Мінюсту України по наслідкам розгляду даної скарги;

- у разі відсутності у Міністра юстиції України ОСОБА_6 повноважень щодо законного і обґрунтованого розгляду вимог по скарзі надіслати її до компетентних держорганів.

Водночас, 02.06.2014 р. Позивачі звернулись до Мінюсту України та Департаменту планово-фінансової діяльності Мін'юсту України із запитом №1В (вх.346/10) (надалі - запит №1В), в якому просили надати інформацію щодо факту виконання останніми двох вимог ДВС України №П5917/5-8 та №П-5918/5-8 від 14.05.2014 р. та надіслати документи винесені на виконання вимог ДВС України №П5917/5-8 та №П-5918/5-8 від 14.05.2014 р.

За результати розгляду скарги №1Б, заяви №1В, запиту №1В Відповідачем-1 листом №КО-10108/17 від 10.06.2014 р. (надалі - лист №КО-10108/17) було повідомлено Позивачів що їх звернення розглянуто та зазначено про відсутність в Мінюсті України вимоги державного виконавця щодо надання реквізитів та здійснення повторного розрахунку №4529908/5-8 від 14.05.2014 р.

Не погоджуючись з викладеною у вказаному листів №КО-10108/17 відповіддю Відповідача-1, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із даним позовом.

Згідно положень п.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до преамбули Закону №393 цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Відповідно до ст.3 Закону №393 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі: заяви (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності; скарги - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

При цьому, відповідно до п.3.8 Інструкції «Про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління» затвердженої наказом Міністерства юстиції України №26/5 від 18.03.2004 р. (надалі - Інструкція №26/5) звернення вважається вирішеним, якщо розглянуті всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжиті потрібні заходи щодо його виконання і заявника повідомлено про результати перевірки звернення і прийняте рішення.

Водночас, відповідно до абз.3 п.3.9 Інструкції №26/5 рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом чи установою юстиції для перевірки цього звернення.

Таким чином з огляду на вище зазначені норми, Позивачі мали право звернутись до Відповідача-1 в порядку передбаченому Законом №393, та мали право отримати обґрунтовану відповідь на свої звернення.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивачі скористались передбаченим законодавством правом та звернулись до Відповідача із заявою №1В та скаргою №1Б в порядку передбаченому Законом №393.

При цьому, в п.1 прохальної частини скарги №1Б, Позивачі просили провести розгляд даної скарги за участю заявників.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.18 Закону №393 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

Більше того, згідно п.3 ч.1 ст.19 Закону №393 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Таким чином, так як Позивачів на розгляд скарги запрошено не було, суд погоджується з позицією Позивачів щодо порушення Відповідачами положень п.4 ч.1 ст.18 та п.3 ч.1 ст.19 Закону №393.

Водночас, 02.06.2014 р. Позивачі в порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» (надалі - Закон №2939) звернулись до Відповідача із запитом №1В.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону №2939 запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачі розглянувши скаргу №1Б, заяву №1В та запит №1В листом №КО-10108/17 надали загальну відповідь на зазначені звернення Позивачів.

Натомість, Позивачі звертались до Відповідача із заявою №1В та скаргою №1Б в порядку передбаченому Законом №393, а із запитом №1В в порядку передбаченому Законом №2939.

Таким чином, зазначені вище звернення Позивачів регулюються різними нормативно-правовими актами. При цьому, із аналізу норм вказаних нормативно-правових акті вбачається, що положеннями Закону №393 та Закону №2939 встановлюється різний порядок розгляду звернень, зокрема заяв, скарг, запитів, тощо, та надання відповідей.

В той же час, із листа Мін'юсту України №КО-10108/17 не вбачається надання Позивачам відповіді на скаргу №1Б та заяву №1В в порядку передбаченому Законом №393, так як Відповідачем не надано відповідей на всі поставлені у зверненнях питання, що також порушує положенням п.3.8 Інструкції №26/5.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що скарга №1 та заява №1 були неналежно розглянуті Відповідачами.

Так, з огляду на вище зазначене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати Мин'юст України повторно розглянути заяву №1В та скаргу №1Б в порядку визначеному Законом №393 та повідомити заявників про результати розгляду заяви та прийняте рішення.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивачів.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, а тому понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню частково.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України та Заступника Міністра юстиції України - керівника апарату Алексєєва Ігоря Сергійовича задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України та Заступника Міністра юстиції України - керівника апарату Алексєєва Ігоря Сергійовича щодо не виконання вимог п.4 ч.1 ст.18 та п.3 ч.1 ст.19 Закону України «Про звернення громадян», а саме щодо не запрошення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розгляд скарги №1Б від 22.05.2014 р. (вх. №315/12).

3. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України та Заступника Міністра юстиції України - керівника апарату Алексєєва Ігоря Сергійовича щодо належного розгляду скарги №1Б від 22.05.2014 р. (вх. №315/12) та заяви №1В від 22.05.2014 р. (вх.№314/1) в порядку та строки передбачені Законом України «Про звернення громадян».

4. Зобов'язати Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 №1В від 22.05.2014 р. (вх.№314/1) в порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян» та повідомити заявників про результати розгляду заяви та прийняте рішення.

5. Зобов'язати Міністерства юстиції України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 №1Б від 22.05.2014 р. (вх.№315/1) згідно Закону України «Про звернення громадян» та повідомити заявників про результати перевірки скарги та про прийняте рішення.

6. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 70,00 (сімдесят) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Головуючий суддя Б. В. Санін

Судді К.М. Кобилянський

Т.О. Скочок