Рішення № 41476394, 18.11.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 р. Справа № 909/263/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота",

пр.Леніна, 36,м. Харків,61200

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Петрошенка Сергія Івановича

вул. Будівельників, буд. № 20, кв. 108,м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення коштів за кредитним договором.

за участю представників сторін:

Від позивача: Якубовський Олександр Олександрович, (довіреність № 21 від 05.11.14)

Від відповідача: Петрошенко С.І. - підприємець, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 525 від 20.09.05р.

Від відповідача: Симовоник Я.В. - адвокат, (довіреність № 33 від 02.01.14)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до фізичної особи-підприємця Петрошенка Сергія Івановича про стягнення коштів за кредитним договором в розмірі 115 944 грн. 67 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.03.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи в судовому засіданні на 08.04.2014 року. Ухвалою суду від 08.04.2014 року зупинено провадження по справі до набрання рішенням по справі №0907/4092/2012 законної сили.

Ухвалою суду від 06.11.2014 року поновлено провадження по справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.11.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 25.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №02/26Ю про надання кредиту. Згідно кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 50 000 грн. під 22 % річних у період з 25.03.2008 року по 24.03.2011 року, 27 % річних у період після 24.03.2011 року, з поверненням кредиту та відсотків за користування ним на умовах, передбачених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення кредиту 24.03.2011 року.

Згідно пункту 3.2. кредитного договору за користування кредитом позивач нараховує проценти, а відповідач у строк до 25 числа (включно) кожного поточного місяця (включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числа включно), а також на день закінчення строку дії договору, сплачує проценти банку за період з 21 числа попереднього місяця (у місяць надання кредиту - з дня фактичного надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно (або по день, що передує дню повного погашення кредиту).

25.03.2008 року на поточний рахунок відповідача у філії АКБ "Золоті Ворота" у м. Івано-Франківськ позивачем було перераховано усю суму кредиту відповідно до меморіального ордеру №1 від 25.03.2008 року.

За словами позивача, відповідач не виконав зобов'язання у встановлений кредитним договором строк (26.10.2008 року) і прострочив погашення кредиту. Як вбачається з позовної заяви, станом на 11.02.2014 сума заборгованості відповідача по кредитному договору становить 135 260 грн. 36 коп., в тому числі: 50 000 грн. - кредит; 52 748 грн. 76 коп. - відсотки; 13 195 грн. 91 коп. - пеня за період з 25.03.2008 року по 24.09.2011 року. Вказану суму позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач з вказаною вимогою позивач не погоджується. В судовому засіданні відповідач усно заперечив проти позовних вимог, вказавши при цьому, що вимога позивача є безпідставною, оскільки, вироком Івано-Франківського міського суду від 18.09.2014 року (який набрав законної сили 09.10.2014 року) задоволено цивільний позов публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" і стягнуто на користь ПАТ "Банк Золоті Ворота" в солідарному порядку з Галюка Віталія Степановича, Гриленка Віталія Альбертовича 3 883 674 грн. 22 коп. матеріальних збитків. Вказана сума збитків, за словами відповідача, охоплює суму, заявлену позивачем до стягнення. З огляду на викладені обставини, відповідач просив суд в позові відмовити.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.4 ст. 35 ГПК України вирок суду в кримінальному провадженні який набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Пунктом 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що преюдиційне значення для господарського суду має й вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи вироку Івано-Франківського міського суду від 18.09.2014 року, який набрав законної сили 09.10.2014 року, задоволено цивільний позов - стягнуто з підсудних Галюка В.С. (який перебував на посаді директора філії акціонерно-комерційного банку "Золоті ворота") та Гриленка В.А. (працював на посаді начальника відділу філії АКБ "Золоті ворота") в солідарному порядку 3 883 674 грн. 22 коп. матеріальної шкоди, яка знайшла своє підтвердження дослідженими письмовими доказами в їх сукупності, зокрема, по кредитному договору №02/26Ю за період з 25.03.2008 року по 25.04.2013 року на суму 135 260, 36 грн.

За таких обставин, вирок Івано-Франківського міського суду від 18.09.2014 року має для господарського суду Івано-Франківської області преюдиційне значення, яким встановлено, що підписання відповідачем договору про надання споживчого кредиту було наслідком завідомо спланованих іншими особами злочинних дій, про які відповідачу не було відомо, а спірна сума кредитних коштів виникла не з вини відповідача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача спірну суму кредитних коштів в розмірі 115 944, 67 грн., як наслідок невиконання останнім зобов'язань за кредитним договором. В спірному випадку відсутні правові підстави для задоволення такої вимоги, оскільки, сума за вказаним договором вже стягнута з винних осіб вироком Івано-Франківського міського суду від 18.09.2014 року.

Суд, дослідивши подані докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства не знайшов доказів в підтвердження вимоги позивача про стягнення коштів за кредитним договором, а відтак така вимога є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу ст. 49 ГПК України судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись пунктом 2.6 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ст.ст.1,32,33, ч.4 ст.35, ст.43,49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" / 61200, м. Харків, пр. Леніна, 36, код ЄДРПОУ 20015529 / до фізичної особи-підприємця Петрошенка Сергія Івановича / 76018, вул. Будівельників, буд. №20, кв. №108, ідентифікаційний номер 2895716518 / про стягнення коштів за кредитним договором - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.14

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Гавінська Л.Д. 21.11.14