Ухвала суду № 41475685, 18.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8585/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі - Позивач, ТОВ «Дієса») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області (далі - Відповідач, Інспекція) про: визнання протиправними дій посадових осіб Інспекції при проведення позапланової перевірки магазину ТОВ «Дієса» за адресою: м. Слов'янськ, пл.. Жовтневої революції, 9; скасування постанови про накладення штрафних санкцій від 12.05.2014 року №956.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що перевірка Позивача була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, а постанова від 12.05.2014 року №956 прийнята правомірно з огляду на встановлені у ході здійснення контрольного заходу порушення законодавства про захист прав споживачів.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на неповне дослідження судом всіх фактичних обставин справи та перевірку їх доказами, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у листопаді 2013 року працівниками Інспекції на підставі направлення №03-3103 від 29.11.2013 року на проведення перевірки та наказу від 27.11.2013 року №624, прийнятих за результатами розгляду звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва від 26.11.2013 року та згоди Держспоживінспекції України від 26.11.2013 року №03/07-11122-2013 року, проведено позапланову перевірку ТОВ «Дієса» - універмагу «Ювілейний» за адресою: Донецька обл., м. Слов'янськ, пл.. Жовтневої революції, 9 з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів. У ході перевірки Відповідачем було встановлено порушення Позивачем ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМ України від 15.06.2006 року №833, а саме - реалізацію товарів, на які відсутня необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про товар у будь-якій наочній формі, що позбавляє покупця можливості свідомого і компетентного вибору цього товару. Зазначені висновки зафіксовані в акті перевірки від 30.11.2013 року №007126. Крім того, у вказаному акті міститься припис, яким Позивача зобов'язано усунути недоліки відображені в акті перевірки щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів. На підставі встановлених у ході перевірки порушень чинного законодавства про захист прав споживачів Інспекцією 12.05.2014 року винесено постанову №956 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - постанова №956), якою на Позивача накладено штраф у розмірі 1 275,00 грн.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. ст. 4, 6, 15, 23 Закону України «Про захист прав споживачів», п. п. 10, 16 затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року №104 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, а також за результатами дослідження наявних у матеріалах справи фотографій, прийшов до висновку про безпідставність тверджень Позивача про порушення Відповідачем порядку проведення перевірки та необґрунтованість позовних вимог про скасування постанови №956, оскільки у ході судового розгляду справи було встановлено факт допущення ТОВ «Дієса» вимог законодавства про захист прав споживачів.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 465/2011, Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно пункту 7 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Механізм здійснення державного контролю (в тому числі, проведення позапланових перевірок) посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів визначений Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, що затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року №310 (далі по тексту - Порядок проведення перевірок).

Так, відповідно до пункту 1.4. названого Порядку позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами, зокрема, з підстав звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України (додаток 1).

Вказане положення кореспондується з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Права та обов'язки посадових осіб Держспоживінспекції України та її територіальних органів, а також суб'єктів господарювання, закріплені у пунктах 1.5., 1.6., 1.11. та 1.12. Порядку проведення перевірок.

У відповідності до приписів розділу ІІ Порядку проведення перевірок перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Згідно положень пункту 2.8. вказаного розділу під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки.

Приписи 2.6. Порядку проведення перевірок визначають, що перевірки проводяться посадовими особами на підставі наказу відповідного органу з питань захисту прав споживачів, який повинен містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет перевірки.

Пунктом 1.8 зазначено Порядку передбачено, що на підставі наказу, зазначеного в пункті 2.6 розділу ІІ цього Порядку, оформляється направлення на проведення перевірки (додаток 2), яке підписується керівником або заступником керівника відповідного органу з питань захисту прав споживачів (із зазначенням його прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується гербовою печаткою.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Відповідно до п. 1.12 Порядку проведення перевірок суб'єкт господарювання під час проведення перевірок зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб до проведення перевірок за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цим Порядком, іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, згідно абз. 3 ч. 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Відтак, Позивач, встановивши, на його думку, невідповідність пред'явлених особами, що здійснювали контрольних захід, документів вимогам чинного законодавства мав право не допустити таких осіб до проведення перевірки.

Зі змісту розділу ІІІ Порядку проведення перевірок випливає, що за результатами проведення перевірки посадовими особами органу контролю в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт, який повинен містити такі відомості: дату складання акта; тип перевірки (планова або позапланова); предмет перевірки; найменування органу з питань захисту прав споживачів, а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка провела перевірку; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких проводилася перевірка.

Під час опису виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер.

Зміст порушення повинен бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства.

Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускається.

Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

До акта перевірки можуть додаватися документи, копії документів, акти про відбір зразків, пояснення тощо, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 4.2. розділу ІV Порядку проведення перевірок за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень керівником органу з питань захисту прав споживачів або його заступником приймаються рішення, зокрема, про накладення на винних осіб адміністративних стягнень та застосовування адміністративно-господарських санкцій.

Отже, враховуючи, що Відповідач у встановленому законом порядку набув право на проведення позапланового заходу у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядку проведення перевірок та оформив всі необхідні документи для здійснення перевірки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними дій Інспекції при проведенні перевірки.

Крім того, Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано наголосив на тому, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року у справі №826/18856/13-а за позовом ТОВ «Дієса» до територіальних органів Держспоживінспекції України та Держспоживінспекції України, третя особа - Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва, яка набрала законної сили, встановлено правомірність призначення, зокрема, Відповідачем позапланової перевірки магазинів Позивача на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання Апелянта на протиправність дій Відповідача при проведенні перевірки універмагу «Ювілейний» на пл. Жовтневої революції, 9 у м. Слов'янську, оскільки обставини щодо правомірності здійснення позапланового заходу вже встановлені.

Крім того, посилаючись на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2014 року у справі №826/6626/14 як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, Позивачем не враховано, що остання, по-перше, містить інший суб'єктний склад, по-друге, не набрала законної сили, а тому до увагу судом апеляційної інстанції братися не може.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції про правомірність оскаржуваної постанови №956 про накладення штрафу, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається зі змісту акту №00686 від 30.11.2013 року та було встановлено судом першої інстанції під час перевірки магазину ТОВ «Дієса» у м. Слов'янську виявлено відсутність доступної, достовірної, необхідної, своєчасної інформації про продукцію, а саме:

- телевізор Samsung UE 46F5000 AK, дата виготовлення - жовтень 2013 року, виробник, постачальник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома;

- телевізор Samsung UE 46F6100 AK, дата виготовлення - квітень 2013 року, виробник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома;

- телевізор Samsung UE 40F8000 AТХ UА, дата виготовлення - вересень 2013 року, виробник, постачальник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома;

- телевізор Samsung UE 40F6500 AВХ UА, дата виготовлення - вересень 2013 року, виробник, постачальник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома;

- телевізор Samsung UE 46F5500 AKХ UА, дата виготовлення - квітень 2013 року, виробник, постачальник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома;

- телевізор Samsung UE 46F5300 AKХ UА, дата виготовлення - травень 2013 року, виробник, постачальник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома;

- холодильник SHARP SJSU680 VBE, дата виготовлення - невідома, виробник, постачальник - невідомий;

- холодильник Samsung RL 48K KCMG, дата виготовлення - невідома, виробник, постачальник - невідомий;

- холодильник Samsung RB 31 FERN CSA, дата виготовлення - невідома, виробник, постачальник - невідомий;

- телевізор Samsung UE 46ES6307 UХUA, дата виготовлення - лютий 2013 року, виробник, постачальник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома;

- телевізор Samsung PS51 F5500 AKХUК, дата виготовлення - серпень 2013 року, виробник, постачальник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома;

- телевізор Samsung UE 32F6800 АВХ UA, дата виготовлення - квітень 2013 року, виробник, постачальник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома;

- телевізор Samsung UE 32F6540 АВХ UA, дата виготовлення - травень 2013 року, виробник, постачальник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома;

- телевізор Samsung UE 32F4510 АКХ UA, дата виготовлення - серпень 2013 року, виробник, постачальник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома;

- телевізор Samsung UE 32F1000 АКХ UA, дата виготовлення - квітень 2013 року, виробник, постачальник - "Самсунг електронікс ЛТД", адреса невідома.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон про споживачів) споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

У той же час, частиною 2 названої статті закріплено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Згідно пункту 21 затверджного постановою КМ України від 15.06.2006 року №833 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів суб'єкт господарювання зобов'язаний: надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари; усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів; забезпечити можливість використання спеціальних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) відповідно до законодавства; перевірити справність виробу, продемонструвати, за можливості, його роботу та ознайомити споживача з правилами користування; забезпечити приймання, зберігання і продаж товарів та продукції, виготовленої у закладі ресторанного господарства, відповідно до законодавства; забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах; створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.

Крім того, відповідно до п. 16 затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року №104 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, споживачу повинна надаватись інформація про їх сертифікацію.

Стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про такі товари і можливі наслідки їх споживання (використання).

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Таким чином, надання вищевказаної інформації для споживачів є обов'язковим, а її ненадання є порушенням чинного законодавства України та суттєво обмежує законне право споживача на усвідомлений і компетентний вибір товарів.

Проте позаплановою перевіркою встановлено відсутність інформації про найменування підприємства виробника та його місцезнаходження, а також дати виготовлення товару.

При цьому суд не приймає до уваги посилання Позивача на те, що інформація про найменування та місцезнаходження підприємства, яке здійснює функції виробника щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування, зашифрована у серійному номері виробу, розшифровка якої міститься у технічній документації на відповідний виріб, оскільки чинним законодавством у сфері захисту прав споживачів чітко закріплено вимогу щодо надання такої інформації шляхом безпосереднього її зазначення у експлуатаційних документах.

Крім того, судовою колегією враховується, що згідно ст. 11 Закону на суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) покладено обов'язок надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ані під час проведення перевірки, ані до заперечень (пояснень) щодо акту перевірки Позивачем не було надано документи на спростування виявлених під час перевірки порушень.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив подані у судовому засіданні представником ТОВ «Дієса» фото товарів, оскільки наявна на них інформація не відповідає зафіксованій в акті перевірки, а саме дата виготовлення товарів, зазначена на фото, не відповідає інформації про дату виготовлення товару, зазначеній у додатку №7 до акту. Про помилковість інформації, закріпленій в акті перевірки, під час його підписання директор магазину не зауважував.

Відповідно до п. 7 ч. 23 ст. 23 Закону про споживачів у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність, зокрема, за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суми штрафів зараховуються до державного бюджету, а порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що постанова Інспекції від 12.05.2014 року №956 є законною, обґрунтованою, та такою, що прийнята в межах наданих повноважень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування постанови - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.