Ухвала суду № 41475501, 03.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року м. Київ К/9991/64519/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Лосєва А.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м.Херсоні

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.04.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010

у справі №2-а-1033/10/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Робуста Агро»

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.04.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010, позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 19.02.2010 №0000122200/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000122200/0 від 19.02.2010 стали висновки акта позапланової виїзної перевірки від 01.02.2010 №307/22-2/33015333, що позивачем у 2 та 3 кварталі 2007 року при виплаті доходу нерезиденту за оренду сільськогосподарської техніки не утримано податок на прибуток з іноземних юридичних осіб.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач на підставі контракту від 25.08.2006 № 25/08 виплатив на користь нерезидента - Privat Limited Company «ROBUSTA» (Литва) доход в сумі 155178,77 грн.

Позиція позивача, з якою погодилися суди попередніх інстанцій, полягає в тому, що надана під час перевірки податковому органу довідка від 23.11.2009, яка підтверджує, що нерезидент - фірма «Privat Limited Company «ROBUSTA» (Литва) у 2007 році була резидентом Литви та до 2009 року її статус не змінювався, є достатньою підставою для звільнення від оподаткування виплат з доходу із джерелом його походження з України.

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Згідно з п. 16.13 ст. 16 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, зазначеного у ст. 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати. Перерахування податків, зазначених у ст. 13 Закону № 334/94-ВР, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.

Пунктом 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться у гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3- 13.6 ст. 13, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою 15 % від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п. 18.1. ст. 18 Закону № 334/94-ВР якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Між Урядом України та Урядом Литовської Республіки 23.09.1996 підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, ратифіковану 09.12.1997, яка набрала чинності для України 25.12.1997 (далі Конвенція), згідно якої прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

З метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про міжнародні договори України» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06.05.2001 № 470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» (далі - Порядок № 470).

Відповідно до п. 4 Порядку № 470 підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Пунктом 8 Порядку № 470 встановлено, що у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування без урахування переваг міжнародного договору, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити інформацію щодо дати видачі, назви компетентного органу тощо.

Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Відповідач вважав, що відсутність у позивача на момент здійснення виплат Privat Limited Company «ROBUSTA» (Литва) довідки, яка підтверджує, що вказаний нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, не звільняло позивача від обов?язку з нарахування та утримання податку на прибуток з іноземних юридичних осіб.

У даному випадку, міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Законом № 334/94-ВР, зокрема цим договором передбачено оподаткування прибутку підприємства Договірної Держави лише в цій державі за умови, якщо це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво, тому, враховуючи, що відповідач не оспорював обставини не здійснення підприємницької діяльності підприємства Договірної Держави, яким отримано прибуток, з огляду на встановлену судом першої інстанції обставину про підтвердження місцезнаходження нерезидента в Литві довідкою податковою служби Міністерства фінансів Литовської республіки від 213.11.2009, слід застосовувати норми міжнародного договору.

З положень п. 4 Порядку № 470 випливає, що для підтвердження права на звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Суд касаційної інстанції, проаналізувавши положення законодавства України та міжнародного договору в сукупності, погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що умовою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є те, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. З цією метою Порядком № 470 передбачено подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, відповідної довідки. Своєю чергою, довідки, що надаються компетентними органами відповідної країни, мають на меті підтвердити факт резидентності підприємства та статус платника податку за певний період.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що видана компетентним органом Литви довідка від 23.11.2009 підтверджує факт, що нерезидент є резидентом Литви, з якою укладено міжнародний договір, та мав статус платника податку у період з 2007 по 2009 рік, тобто в періоді, в якому позивач виплатив нерезидентові прибуток від підприємницької діяльності.

Та обставина, що довідка про резидентський статус«Privat Limited Company «ROBUSTA», отримана позивачем після здійснення ним виплат доходу з джерелом його походження з України, не може бути підставою для позбавлення платника права на звільнення від оподаткування вказаних виплат на підставі міжнародного договору.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні відхилити, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.04.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук