ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2014 року м. Київ К/9991/66558/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Лосєва А.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрафарм»
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2011
у справі №2-а-591/11/1070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрафарм»
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2011, у задоволенні позову відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення №0001262300/0 від 30.12.2010 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 93008,9 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 46504,45 грн., з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2006 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт перевірки № 906/23-2/31364232 від 21.12.2010.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001262300/0 від 30.12.2010, яким визначено податкове зобов?язання з податку на прибуток підприємств в сумі 149750,90 грн., у т.ч. за основним платежем 99833,90 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 49917 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржується в частині донарахування податку на прибуток в сумі 93008,9 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 46504,45 грн., внаслідок віднесення до складу валових витрат витрат на оплату послуг ФОП ОСОБА_2 за договором №26/2007 від 26.08.2007.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_2 (виконавець) укладено договір №26/2007 від 26.08.2007 про надання послуг з дослідження кон?юнктури ринку і виявлення суспільної думки та з консультування з питань комерційної діяльності, за умовами якого виконавець зобов?язується надати замовнику послуги з дослідження кон?юнктури ринку та виявлення суспільної думки та консультування з питань комерційної діяльності на умовах, визначених цим Договором, за напрямками що цікавлять замовника. Згідно з п.2.1 Договору послуги надаються замовнику шляхом усного та письмового консультування з питань, що цікавлять, та інших питань, що виникають у замовника в процесі здійснення господарської діяльності, складення проектів необхідних документів.
До перевірки акти приймання передачі послуг, накладні, документи з описом фактично наданих послуг (звіти з деталізацією, висновки), які б дозволяли підтвердити зв?язок витрат з господарською діяльністю підприємства позивачем надані не були.
Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем всупереч вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку» документально не підтверджений зміст господарських операцій з ФОП ОСОБА_2 Надані позивачем суду акти здачі-приймання послуг не містять вичерпної, детальної інформації щодо змісту господарських операцій - не зазначено конкретний перелік наданих послуг, їх об'єм, вартість та зв'язок з господарською діяльністю підприємства. Доказів на підтвердження зв?язку наданих послуг з господарською діяльністю позивача, наприклад, розширення ринку збуту, зростання прибутку тощо суду не надано.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, згідно п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.
Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.
З огляду на те, що позивачем не доведено, що послуги з дослідження кон?юнктури ринку та виявлення суспільної думки були ним отримані та використані у господарській діяльності, а саме, доказів направлення таких витрат на максимізацію доходів чи мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому, що відповідає сутності господарської діяльності, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність дій відповідача щодо визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток за цими операціями.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астрафарм» відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2011 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді А.М.Лосєв
Н.Г.Пилипчук
Судове рішення № 41475492, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 03.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-591/11/1070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: