Ухвала суду № 41475465, 29.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/2794/12

№ К/9991/2794/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Зайцева М.П., Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.06.2009

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011

у справі № 2а -1346/09/1470 Миколаївського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Аптека 101»

до 1. Державної податкової інспекції (ДПІ) у Ленінському районі м. Миколаєва

2. Державної податкової адміністрації у Миколаївській області

про визнання неправомірними дій та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.06.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011, позов задоволено частково: скасовано рішення № 0003872303 від 10.12.2008 про застосування фінансових санкцій, винесене ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва, в повному обсязі. В задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПА у Миколаївській області по призначенню і проведенню планової перевірки на підприємстві позивача, що проводилася 20.11.2008, відмовити.

У касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ДПА у Миколаївській області проведено перевірку господарської одиниці позивача - аптечного пункту, який розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 41. За результатами вказаної перевірки складено акт від 20.11.2008 № 0442/14/00/23/31612991 про порушення ТОВ «Аптека 101» пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320) (Положення № 637), а саме: не оприбуткування готівки в сумі 1598,96 грн. (у книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) не внесено запис про готівку згідно із фіскальним звітним чеком РРО № 2474 від 19.11.2008.

За наслідками перевірки прийнято рішення від 10.12.2008 № 0003872303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7994,80 грн.

Відповідно до абзаців 1, 2 та 3 пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, за абзацом 5 вказаного пункту, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Вимога норми абзацу першого щодо оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів стосується кожного із зазначених способів проведення готівкових розрахунків.

Вказаними правовими нормами передбачено два способи оприбуткування готівки у касі підприємства: для осіб, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням РРО - у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків, а для тих, які РРО не використовують, - у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У судовому процесі встановлено, що операція з видачі готівкових коштів у сумі 1598,96 грн. була проведена через РРО, Z - звіт за 19.11.2008 був підклеєний в КОРО, при цьому, позивач не виконав запису про рух вказаної суми в розділі 2 КОРО, що підтверджується приєднаним до справи витягом з КОРО (а.с. 11), отже позивач порушив встановлений пунктом 2.6 Положення № 637 порядок оприбуткування готівки.

Відповідальність за не оприбуткування готівки передбачена абзацом 3 пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», згідно якого її розмір установлений у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

При цьому, однак, ціль правового регулювання вказаної норми, а саме облік готівки в сумі її надходження, була досягнута.

З огляду на відсутність факту не відповідності суми облікованої готівки сумі її фактичного надходження та фактичного змісту правопорушення (відсутність запису суми готівки в КОРО, облікованої РРО, та зберігання Z - звіту в КОРО) розмір штрафної санкції, яка застосована до позивача, свідчить про недотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками, що настали від вчиненого позивачем правопорушення, та мірою відповідальності за нього.

Відповідно до пункту 8 частини 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Доводи касаційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.06.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.П. Зайцев О.А. Моторний