Ухвала суду № 41475461, 29.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/19841/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Зайцева М.П., Моторного О.А., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.02.2011

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012

у справі № 2а-4706/10/0770 Закарпатського окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Скілур»

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.02.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000357 від 22.11.2010 на суму 6241978,80 грн.

У касаційній скарзі Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

В судовому процесі встановлено, що Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Закарпатській області проведено позапланову перевірку ЗАТ «Скілур» з питань дотримання організаційних та технологічних вимог провадження діяльності з виробництва алкогольних напоїв за період з 01.07.2009 по 01.10.2010. За результатами вказаної перевірки складено акт від 27.10.2010 № 257/32-313/31962854 про порушення ЗАТ «Скілур» ст.. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Закон № 481/95-BP), а саме: виробництво виноробної продукції на загальну суму 5457889,56 грн. із знаком на товари та послуги «Біо», який не внесений у додаток до ліцензії

За наслідками перевірки прийнято рішення від 22.11.2010 про застосування штрафних санкцій у сумі 6241978,80 грн.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-BP від 19.12.1995 р. (далі - Закон № 481/95-BP).

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону № 481/95-BP виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб'єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Згідно із частиною 8 статті 3 вказаного Закону одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.

Під час перевірки встановлено, а у судовому процесі підтверджено, що позивач у період з 01.07.2009 по 01.10.2010 здійснював діяльність, зокрема, на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, терміном дії з 25.07.2007 до 25.07.2012, виданої Департаментом САТ ДПА України. (а.с. 18). Свідоцтво на знак для товарів та послуг «БІО «натуральне виноградне вино» зареєстровано у Державному реєстрі свідоцтв України на знак для товарів і послуг 27.10.2008.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходили з того, що застосування до позивача штрафних санкцій за здійснення виробництва вин, розлитих у скляні пляшки місткістю 0.7 л із використанням знаку для товарів і послуг «БІО» «натуральне виноградне вино», нанесеним на етикетку, контретикетку та кольєретку, без внесення вказаного знаку у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, є неправомірним, з огляду на відсутність в законодавстві, чинного на час відносин, яких стосується спір, юридичної відповідальності за невнесення знаку для товарів і послуг у додаток до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв. Ані нормою частини 8. ст. 3 Закону України 481/95-BP, ані іншими нормами цього Закону не було передбачено обов'язку суб'єкта господарювання ініціювати внесення змін до додатку до ліцензії у випадку наміру реалізувати своє право на використання знаку на товари і послуги. Жодного факту виробництва позивачем алкогольних напоїв інших, окрім вказаних в додатку до ліцензії від 25.07.2007, контролюючим органом під час проведення перевірки не встановлено.

З огляду на викладене висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що оспорюванне позивачем рішення про застосування штрафних санкцій, як таке, що прийняте із порушенням законодавства, чинного на час виникнення правовідносин, з приводу прав і обов'язків в якому виник спір, підлягає скасуванню, відповідає встановленим у справі обставинам та правильному застосуванню норм матеріального права.

Доводи касаційної скарги правильність цього висновку суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.02.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.П. Зайцев О.А. Моторний