Ухвала суду № 41475451, 29.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/2135/12

№ К/9991/2135/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Зайцева М.П., Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011

у справі № 2а/0270/3720/11 Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) фірми «Кредо»

до Регіонального управління (РУ) Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.09.2011 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 28.04.2011 р. № 020824 та № 020825.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права .

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Посадовими особами РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Вінницькій області проведено перевірку господарської одиниці ТОВ фірми «Кредо» - магазину на території АЗК, розташованого за адресою: Вінницький район, район автомагістралі Львів-Кіровоград-Знам'янка, 355-900 км, за наслідками якої складено акт від 27.04.2011 № 028/02/32/2-13330414. Згідно висновків, викладених в цьому акті, позивач порушив норми ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (Закон № 481/95-ВР) внаслідок здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами 23.04.2011 без наявності відповідних ліцензій.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.04.2011: № 020824 у сумі 3609,00 грн. та № 020825 у сумі 24670,00 грн.

Відповідно до частини 12 ст. 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з частиною 17 цієї статті ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

У судовому процесі встановлено, що у позивача в наявності були ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами (а.с. 17-18), які були дійсні з 23.04.2010 по 23.04.2011.

Закон № 481/95-ВР не містить норми, яка б встановлювала правила щодо перебігу строків, встановлених цим Законом, з метою застосування цього Закону. У вітчизняному законодавстві немає спеціального закону, який би встановлював правила перебігу строків, передбачених нормами, що регулюють публічні відносини.

Відповідно до частини 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до частини 1 ст. 251 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (частина 2 цієї статті).

Згідно із ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.. 253 ЦК України).

Частиною 1 ст. 254 ЦК України встановлено, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Застосовуючи вказані правові норми, апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, зробив правильний висновок про те, що дія вказаних ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами закінчується 23.04.2011, а не 22.04.2011, а отже торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами 23.04.2011 є правомірною.

Доводи касаційної скарги не спростовують цього висновку суду апеляційної інстанції, а відтак підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.П. Зайцев О.А. Моторний