Ухвала суду № 41475417, 27.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/81327/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуПівденної митниці

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011

у справі №2а/1570/1929/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон»

до Південної митниці

за участю Прокуратури м.Одеси

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011, позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південної митниці форми «Р» №4 від 10.01.2011 та податкове повідомлення-рішення Південної митниці форми «Р» №5 від 10.01.2011.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена камеральна перевірка стану дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи щодо повноти нарахування та сплати до Державного бюджету України ТОВ «КЛІОН» податків та зборів при митному оформленні товарів, які класифікуються у товарній позиції 0307 згідно УКТ ЗЕД, здійснених у зоні діяльності Південної митниці за ВМД №500060735/2008/022701 від 22.11.2008 року, за результатами якої складено акт №К/0025/10/500000000/33134908 від 20.12.2010.

Згідно із зазначеним актом, відповідачем зроблено висновок, що за ВМД №500060735/2008/022701 від 22.11.2008 не вірно визначено код товару №0307 49 59 00, оскільки згідно листа Державної митної служби України від 09.06.2010 № 16/1-5/1391 цей товар повинен класифікуватись у товарній підкатегорії №0307 99 18 00, за якою ставка мита збільшилась з 2% до 5%, а тому у позивача виникло податкове зобов?язання в сумі 4384,48 грн. (мито - 3653,73 грн., ПДВ - 730,75 грн.).

На підставі акта перевірки відповідачем 10.01.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 4 та № 5, якими позивачу визначено податкове зобов?язання по сплаті мита в сумі 4567,16 грн. (за основним платежем - 3653,73 грн., за штрафними санкціями - 913,43 грн.) та податку на додану вартість в сумі 913,44 грн. (за основним платежем - 730,75 грн., за штрафними санкціями - 182,69 грн.).

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем за зовнішньоекономічним договором №0103/07 від 01.03.2007 на митну територію України ввезено філе гігантського кальмара, без шкіри, без мембрани, без верхушки та низу (роду Dosidicus Gigas) свіжоморожений, чищений, не підданий тепловій обробці достатньої для коагуляції протеїнів, не варений у воді, без додання оцту, розмірний ряд 1,5-4 кг., країна виробник - Перу, оформлено вантажну митну декларацію №500060735/8/022701 від 22.11.2008 на зазначений товар, із зазначенням коду товару відповідно до товарної номенклатури УКТ ЗЕД 0307 49 59 00, яка прийнята Південною митницею та по ній сплачені всі нараховані платежі.

Відповідач, як митний орган, під час здійснення митного оформлення ВМД та находження товарів під митним контролем товарів провів усі митні процедури, необхідні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, при цьому інший код товару, ніж той, що зазначений у ВМД, відповідачем визначений не був.

У митній справі наявний запит №500060735/8/022701 в якому міститься печатка Південної митниці «митна вартість перевірено» та інформаційний аркуш митного контролю товарів за ВМД №500060735/2008/022701, в якому проставлені печатки Південної митниці «правильність класифікації перевірено», «митну вартість перевірено», «сплачено», що підтверджує проведену митницею перевірку, в тому числі, визначення коду товару.

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 Митного кодексу України).

У пункті 19 зазначеної статті Митного кодексу України міститься визначення терміна «митні процедури» - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

За пунктом 10.3 статті 10 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Згідно зі статтею 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у справі не встановлено і відповідачем не наведено.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.

Таке застосування норм матеріального права відповідає практиці Верховного Суду України викладеній в постанові від 21.02.2012 за позовом ТОВ «Кліон» до Зпорізької митниці про скасування податкових повідомлень.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Південної митниці відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун