Ухвала суду № 41475237, 10.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2014 року м. Київ К/800/8018/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014

та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.12.2013

у справі № 817/3817/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Рівнеазот» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 22.10.2013 № 0000421544.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.12.2013, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Рівнеазот» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за червень та липень 2013 року, складено акт № 29/17-16-15-01/05607824 від 09.10.2013, в якому зафіксовано порушення: пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 та п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2013 року на 496 583 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 22.10.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000421544 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 496 583,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 248 291,50 грн.

Стосовно вимоги податкового органу про необхідність здійснення коригування податкового кредиту з ПДВ за червень 2013 року, сформованого в травні на підставі податкової накладної № 4 від 14.05.2013 на суму ПДВ 19 909,33 грн., складеної ПП «Агропартнер», судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Позивачем отримано від ПП «Агропартнер» клапани в кількості 5 штук на загальну суму 119 456 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000666 від 14.05.2013. Сума ПДВ в розмірі 19 909,33 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту за травень 2013 року. Проте, 27.06.2013, у зв'язку з виявленими недоліками отриманого товару, на підставі видаткової накладної № 0-00000014 придбані клапани повернуті позивачем ПП «Агропартнер».

04.10.2013 позивач отримав два екземпляри розрахунку № 1 від 27.06.2013 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 4 від 14.05.2013, що підтверджується витягом з журналу вхідної кореспонденції №7 ПАТ «Рівнеазот».

Відповідно до п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1. ст. 192 цього Кодексу якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 192.3 ст. 192 ПК України).

Відповідно до п. п. 18, 19, 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до статті 192 розділу V Кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця. На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 розділу V Кодексу (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням).

Оскільки, підставою для проведення коригування податкового кредиту для покупця є розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, а розрахунок № 1 від 27.06.2013 отриманий позивачем 04.10.2013, тому підстави для коригування податкового кредиту шляхом його зменшення на суму ПДВ 19 909,33 грн. в червні 2013 року відсутні.

В частині зменшення податкового кредиту позивачу в травні 2013 року на суму 107 935,60 грн., судами обох інстанцій встановлено, що актом № 45/15-200/05607824 від 18.07.2013 «Про результати камеральної перевірки декларації по ПДВ за травень 2013 року» виявлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за травень 2013 року на 107 935,60 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду по декларації з ПДВ за травень 2013 року на 107 935,60 грн.

На підставі акту перевірки № 45/15-200/05607824 від 18.07.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005021502 від 07.08.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за травень 2013 року на суму 107 936 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення визнане протиправним та скасоване постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2013, по справі № 817/2988/13-а, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013, що свідчить про неправомірність зменшення контролюючим органом податкового кредиту позивачу в травні 2013 року на суму 107 935,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що судові рішення по справі № 817/2988/13-а набрали законної сили, то обставини щодо неправомірності зменшення контролюючим органом податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2013 року на суму 107 935,60 грн. не підлягають доказуванню по даній справі.

Щодо правомірності віднесення до складу податкового кредиту за травень 2013 року суми ПДВ в розмірі 368 737,63 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що всі господарські операції позивача підтверджені первинними документами відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України.

Таким чином, правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 368 737,63 грн. по господарських операціях підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Зважаючи на вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області відхилити.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2014 та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02.12.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний