Ухвала суду № 41475223, 10.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2014 року м. Київ К/800/9547/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КСУ «Техмонтаж»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2014

у справі № 826/18703/13-а

за позовом Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до Публічного акціонерного товариства «КСУ «Техмонтаж»

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна Публічного акціонерного товариства «КСУ «Техмонтаж», що перебуває у податковій заставі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014, позов задоволено; надано дозвіл на реалізацію майна ПАТ «КСУ «Техмонтаж», яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 17.10.2013 № 1/26-55-06-25 в межах суми податкового боргу - 1 100 059,04 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на 22.11.2013 за ПАТ «КСУ «Техмонтаж» обліковується податкова заборгованість у сумі 1 100 059,04 грн., яка виникла внаслідок самостійно задекларованих, але не сплачених відповідачем податкових зобов'язань, а також на підставі податкових повідомлень-рішень органу державної податкової служби, які не були оскаржені відповідачем.

Наявність заявленої до стягнення суми боргу відповідачем не заперечувалась, доказів оскарження в судовому порядку податкових вимог та податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2011 у справі № 2а-4956/11/2670 задоволено позовні вимоги прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про стягнення із ЗАТ «КСУ «Техмонтаж» податкового боргу.

Податковим органом було прийнято рішення від 02.06.2011 про опис майна відповідача у податкову заставу.

Згідно акту опису майна, складеного від 17.10.2013 №1/26-55-15-06-25 до податкової застави було внесено нежилу будівлю, розташовану за адресою: місто Київ, вулиця Андрія Іванова, будинок 10, що належить боржнику.

Посадові особи ПАТ «КСУ «Техномонтаж» для підписання акту опису активів не з'явились, акт опису майна від 17.10.2013 №1/26-55-15-06-25 був складений в присутності свідків, направлений рекомендованим листом та вручений відповідачу, про що свідчать матеріали справи.

Оскільки заборгованість перед бюджетом ПАТ «КСУ «Техномонтаж» в добровільному порядку не сплачена, коштів на рахунках в банківських установах відповідач не має, Державна податкова інспекція в Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. п. 54.1, 54.5 ст. 54 цього Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. п. 87.1, 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. п. 88.1, 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.1 ст. 89 зазначеного Кодексу визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пп. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Акт опису майна складений позивачем відповідно до Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.10.2011 № 1273 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 за № 1339/20077.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Як встановлено судами обох інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, у відповідача відсутні грошові кошти на рахунках.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «КСУ «Техмонтаж» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний