Ухвала суду № 41475213, 10.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2014 р. м. Київ К/800/61477/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Споживчого товариства «ІБР»

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013

та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.09.2013

у справі № 806/987/13-а

за позовом Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

до Споживчого товариства «ІБР»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Чуднівська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Чуднівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області, звернулась до суду з позовом про стягнення за рахунок активів Споживчого товариства «ІБР» на користь держави в особі податкової інспекції податкового боргу в розмірі 34 253,25 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013, позов задоволено; стягнуто із Споживчого товариства «ІБР» на користь держави в особі Чуднівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів 34 253,25 грн. боргу.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Споживче товариство «ІБР» до податкового органу подало податкові декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2012 року № 9046049342 від 03.08.2012, з визначенням до сплати податку в сумі 2 045 грн.; за півріччя 2012 року № 9069468973 від 07.11.2012, з визначенням податку в розмірі 2 192 грн.; податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 14.06.2012 № 9007397944 і № 9007398008 про нарахування орендної плати в загальному розмірі 41 842,69 грн. та штрафу в сумі 684,24 грн.

СТ «ІБР» визначені в податкових деклараціях суми податку на прибуток підприємств та орендної плати за землю було сплачено не у повному обсязі. У зв'язку з цим у відповідача утворилась узгоджена заборгованість перед бюджетом у сумі 34 031,44 грн.

Загальна сума заборгованості СТ «ІБР» перед бюджетом становить 34 253,25 грн., з яких: по податку на прибуток - 4 458,81 грн. (4 237 грн. - основний платіж та 221,81 грн. - пеня), по орендній платі - 29 794,44 грн.

Відповідачем були перераховані кошти на погашення податкових зобов'язань, визначених у деклараціях № 9046049342 від 03.08.2012, № 9069468973 від 07.11.2012 та частково перераховані кошти на погашення податкових зобов'язань по деклараціях від 14.06.2012 № 9007397944 і № 9007398008.

Станом на 02.04.2012 у відповідача рахувався податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 124 712,64 грн., у т.ч.: за основним платежем - 83 421,74 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 41 290,90 грн.

Сплачені відповідачем кошти по податку на прибуток та орендній платі за землю зараховані в автоматичному режимі в рахунок сплати існуючого боргу за податком на прибуток та орендній платі за землю в порядку черговості виникнення зобов'язань.

02.04.2012 податковим органом сформована та надіслана відповідачу податкова вимога № 80 із визначенням податкового боргу в сумі 124 712,64 грн., яка отримана відповідачем 16.05.2013.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012, по справі № 0670/4936/12 позов Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС задоволено та стягнуто із СТ «ІБР» на користь держави в особі Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області ДПС податковий борг в сумі 124 690,77 грн.

Податковим органом, на підставі акту камеральної перевірки своєчасності сплати орендної плати за землю від 11.06.2012 № 000170/15/31624588, складеного за результатами проведеної камеральної перевірки своєчасності сплати орендної плати за землю з юридичних осіб СТ «ІБР» за 2011 рік, прийняті 11.06.2012 податкові повідомлення-рішення за № 0001671501, № 0001681501, № 0001691501, якими товариству визначено грошове зобов'язання у вигляді штрафних санкцій по орендній платі за землю з юридичних осіб у загальному розмірі 518,48 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що суми боргу з податку на прибуток та орендної плати за землю СТ «ІБР» у добровільному порядку сплачені не були.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

В даному випадку, судами обох інстанцій не досліджено питання щодо наявності чи відсутності у відповідача податкового боргу на момент сплати поточних грошових зобов'язань по податкових деклараціях з плати за землю № 9007397944 і № 9007398008 від 14.06.2012 та податку на прибуток № 9046049342 від 03.08.2012 та № 9069468973 від 07.11.2012, з урахуванням оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень по справі № 2а-7051/10/0607, що стали підставою для прийняття податкової вимоги із визначеною сумою податкового боргу в розмірі 124 712,64 грн. та знаходження на розгляді в суді касаційної інстанції справи № 0670/4936/12 про стягнення податкового боргу в розмірі 124 690,77 грн.

Встановлення даних обставин є важливим для правильного вирішення даної справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Споживчого товариства «ІБР» задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2013 та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний