Ухвала суду № 41474657, 18.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/68/14-к Головуючий 1 інстанції Сенаторов В.М.

Провадження № 11кп/790/638/14 Доповідач Гришин П.В. Категорія ч.2 ст. 125 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Гришина П.В.,

суддів Бринцева А.П., Грошевої О.Ю.,

при секретарі Євдокіменко В.В.,

за участю прокурора Крестьянінової І.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження № 12013220490001755 за апеляційними скаргами прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2014 року у відношенні ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого по АДРЕСА_1,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт.

Згідно вироку, ОСОБА_1 15 грудня 2013 року приблизно о 23 год. 20 хв., перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: м. Харків, пров. 2-й Кольцевий, буд. 5, в ході конфлікту з ОСОБА_2, який виник на грунті особистих неприязних відносин, маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, завдав один удар металевим ломом в тім'яно-скроневу область голови зліва. В результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були спричинені наступні тілесні ушкодження: забита рана на голові, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В зміненій апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати, у зв'язку з істотними порушеннями кримінального процесуального закону та ухвалити новий вирок , яким призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 200 годин громадських робіт. В обґрунтування своїх вимог вказує, що судом першої інстанції при розгляді справи не був допитаний потерпілий ОСОБА_2, а лише досліджені його покази. Також потерпілому не було надано слово для виступу в дебатах. Зазначене свідчить про істотні порушення кримінального процесуального закону, які перешкоджали ухваленню вироку.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 просить вирок суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. Зазначає, що суд невірно кваліфікував його дії. Вказує на однобічність судового розгляду, яка призвела до постановлення вироку, який не відповідає фактичним обставинам справи. Звертає увагу, що його дії були лише направлені на необхідну оборону, оскільки на нього напали двоє чоловіків ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Зазначає, що жоден із свідків сторони обвинувачення та сторони захисту не підтвердили в судовому засіданні нанесення ним потерпілому тілесних ушкоджень. Тому просить закрити провадження за відсутністю складу злочину в його діях.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду змінити та стягнути на його користь процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн. Вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано пришов до висновку про відсутність судових витрат, оскільки він звертався до суду з клопотанням про визначення грошового розміру процесуальних витрат на правову допомогу, згідно ст. 125 КПК України, а суд прийняв рішення, яке не відповідає вимогам ч. 1 ст. 124 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, просив скасувати вирок та закрити кримінальне провадження за відсутністю складу злочину, просив залишити без задоволення апеляційні скарги прокурора та потерпілого; прокурора, який просив скасувати вирок та направити справу на новий розгляд в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції, а доводи апеляційних скарг інших учасників вважав необхідним врахувати при новому розгляді справи; потерпілого ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які наполягали на задоволенні апеляційної скарги потерпілого, частково підтримали апеляцію прокурора, підтвердивши наведені в ній доводи, та заперечували проти апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляцій колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, апеляційна скарга обвинуваченого - частково, а апеляційна скарга потерпілого не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до положень ст.. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та повторно досліджує обставини, встановлені під час кримінального провадження, та досліджує докази , що не досліджувались судом першої інстанції , у випадках , визначених цією статтею. Доводів щодо наявності підстав для повторного дослідження обставин, встановлених судом першої інстанції сторонами не заявлено.

За даними, відображеними в журналі судового засідання та зафіксованими на технічному носії інформації, вбачається, що судом було встановлено певний обсяг та порядок дослідження доказів, а саме - допит обвинуваченого, допит потерпілого, допити свідків, дослідження матеріалів справи ( а.с. 32). Такий порядок не змінювався, але дотриманий судом не був. Так, присутній у залі судового засідання потерпілий ОСОБА_2 не допитувався, хоча його покази мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. Проте в мотивувальній частині вироку суд на підтвердження вини ОСОБА_1 посилається на пояснення потерпілого в судовому засіданні про фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення. Також, суд першої інстанції не надав можливості потерпілому висловитись в дебатах.

Колегія суддів вважає, що тим самим суд допустив такі порушення вимог ст.ст.349, 364 КПК України, що, відповідно до ч.1 ст.412 КПК України, є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджали суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.409 КПК України, є підставою для скасування оскаржуваного вироку.

Так, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №1 « Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку», коли суд першої інстанції докази не досліджував або досліджував частково, апеляційний суд має провести судове слідство з метою з`ясування лише тих фактичних обставин справи, які оспорювалися у суді першої інстанції. Якщо ж суд першої інстанції визначив обсяг досліджених ним доказів із порушенням вимог КПК, апеляційний суд не вправі постановити свій вирок, а повинен за наявності до того підстав скасувати вирок суду першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та направити справу до цього суду на новий судовий розгляд.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.п.13, 29 Постанови Пленуму Верховного суду України від 02.07.2004 року №13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» суд повинен не тільки роз'яснити у судовому засіданні потерпілому його права а й забезпечити можливість їх реального здійснення. Якщо у справі беруть участь і потерпілий, і його представник, право на виголошення промови в судових дебатах надається їм обом. Ненадання слова в судових дебатах потерпілому є підставою для скасування вироку.

Порушення судом першої інстанції вимог, передбачених ст.349, ст..364 КПК України про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження,а також ненадання слова в судових дебатах потерпілому не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України.

Колегія суддів вважає, що такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п.15,16 ч.1 ст.7 КПК України змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також безпосередність дослідження показань, речей і документів.

З метою забезпечення саме цих загальних засад кримінального провадження колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 в суді першої інстанції.

За таких обставин, вимоги апеляційної скарги прокурора в частині скасування вироку і призначення нового розгляду даного кримінального провадження в суді першої інстанції є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Задоволенню підлягають вимоги апеляційної скарги обвинуваченого лише в частині скасування вироку.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 щодо його дій, вчинених у стані необхідної оборони та доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_2 щодо розподілу судових витрат, суду першої інстанції належить перевірити при новому розгляді кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, ст.409, ч.1 ст. 412, ч.2 ст.376 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково, апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м.Харкова від 27 березня 2014 року у відношенні ОСОБА_1 скасувати. Кримінальне провадження направити до Київського районного суду м.Харкова на новий розгляд.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя

Судді