Ухвала суду № 41471264, 19.11.2014, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 рокусправа № 174/1037/14 -ц

2-п/174/10/2014

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого суддіШаповала Г.І.

при секретаріПелипас Н.І.

з участю:

представника заявника (відповідача)ОСОБА_1

представника позивачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, заяву ОСОБА_3 про скасування заочного рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 30 вересня 2014 р. у цивільній справі № 174/782/14-ц, 2/174/408/2014, за позовом комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

УСТАНОВИВ:

Згідно заяви, що надійшла до суду 24.10.2014 р., заявниця зазначила, що за рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області в справі № 174/782/14-ц, 2/174/408/2014 за позовом КП «Жилсервіс»( далі - Позивач),до ОСОБА_3 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, отриманого нею 15.10.2014 року, було вирішено: Стягнути з ОСОБА_3, 02.07.1962 року ІПН N00431033272, зареєстрованої за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, кВ,7, м. Верхньодніпровську, Дніпропетровської області, на користь Комунального підприємства КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області,юридична адреса Дніпропетровська область,м. Вільногірськ,вул.. Ленінського Комсомолу,буд 53. Банківські реквізити: розрахунковий рахунок № 26002060243574, ДГРУ КБ «Приватбанк»,МФО 305299, ОКПО 36489096 - 2114,28 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять гривень 28 коп.) - для погашення заборгованості з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги в виді участі в утриманні будинку і споруд та прибудинкової території за період з травня 2011 року по серпень 2013 року, включно 243,60 грн. для відшкодування судових витрат в виді судового збору.

В заочному рішенні вказано: ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, причину неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та заперечень проти позову не надала ,але сама була повідомлена про місце, дату і час судового засідання належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення повістки 24.09.2014 р.

ОСОБА_4 не погоджуєтьсь з таким рішенням з нижче наведених причин:

Вказане рішення прийняте за відсутності у судовому засіданні Відповідача та без врахування його доводів і заперечень. Зазначена обставина не дозволила Відповідачу у справі реалізувати свої процесуальні права, а також порушила принцип змагальності сторін.

Причиною неявки Відповідача 30.09.2014 р. у судове засідання було неотримання завчасно судової повістки про виклик, як цього вимагає ч. 4 ст. 74 ЦПК України.

Тому, прошу суд вважати причини неявки поважними, а саме Відповідач дійсно отримала пріоритетний лист № 5170000569799, 24.09.2014 року, про що є підтвердження центру поштового зв'язку, але зміст вкладень це:

Повістка про виклик до суду на 04.09.2014 р. або 17.09.2014р. Ухвала Вільногірського міського суду від 29 серпня 2014 року по справі 174/782/ 14-ц 2/174/ 408/2014, та додатки до неї на 8 аркушах. Другої повістки про виклик до суду на 30.09.2014 р. ОСОБА_4 не отримувала, в зв'язку з тим, що судом не було надіслано.

Відповідно до ст. 74 ЦПК України, судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі. А тому судом були порушені вимоги ст. 74, 232 ЦПК України.

Заочне рішення Вільногірського міського суду від 30.09.2014р. підлягає скасуванню з наступних підстав:

Відповідно до вимог Постанови Пленуму ВС України №14 від 18.12.2009р., обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскаржуване рішення не відповідає вищевказаним вимогам Постанови, крім того, судом приймаючи рішення порушено норми матеріального права.

Щодо обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог Позивача. Як слідує з оскаржуваного рішення суду, в судовому засіданні встановлено лише те, що: 1. Укладено Договір № 53/ОЕР від 01.08.2009 року між Позивачем та Відповідачем; 2. Надсилалися рахунки про нарахування комунальних послуг в період з травня 2011 року по серпень 2013 року. (Не вказано про попередній період виконання умов цього договору)

ОСОБА_4 була позбавлена права на надання заперечень проти позову та доказів, які могли б довести те, що надсилання рахунків не є підтвердженням виконання послуг в якості та кількості, що вказані в Договорі № 53/ОЕР від 01.08.2009 року. Період з травня 2011 року по серпень 2013 року вказаний в Позовній заяві не випадковий, він обраний Позивачем, щоб укрити той факт, що на протязі довгого періоду велася претензійна робота між Сторонами Договору, в якій доведено про неналежне виконання умов Договору Позивачем відповідно до п. 15, п. 16, п. 17. А саме Відповідачем було крім звернень до керівника КП «Жилсервіс» було направлено Претензію на суму 2000 грн. від 07.03.2011 року, але відповіді не отримувала, до цього періоду претензії направлялися зі сторони Позивача, ОСОБА_4 направляла обґрунтовані відзиви, такий же обгрунтований відзив на претензію № 2693 Позивача на суму 2581,30 від 14.11.13. було направлено ОСОБА_4 на ім'я Позивача. Крім Претензійної роботи ОСОБА_4 неодноразово зверталася до служби єдиного замовника КП «Жилсервіс» з вимогами усунути аварійний стан, про що є лист від 15 березня 2011 року, ці стосунки можуть підтвердити і свідки-працівники цієї служби. Відсутність актів виконаних робіт, що підтверджують виконання послуг в кількості, якості відповідно до умов Договору № 53/ЕОР від 01.08.2009 року. Також ОСОБА_4 з 02.11.2011 року є неналежним відповідачем, так як нею було відчужено вказану власність про, що є відповідні докази( ОСОБА_1 з Державного реєстру правочинів). Крім того, по частині позовних вимог минув строк позовної давності. Наприклад Позивач початком періоду зазначає травень 2011 року, строк позовної давності минув у травні 2014 року.

Вказане свідчить про те, що рішення винесено судом без повного і всебічного з'ясування обставин справи, без оцінки доказів та з'ясування підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, судом прийнято рішення не на підставі наявних матеріалів і доказів, що призвело до неповного з'ясування обставин у справі та прийняття рішення, яке не ґрунтується на вимогах Закону.

Відповідно до ч. 2. ст. 228ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Копія отримана 15.10.2014 року.

Враховуючи наведене, заявниця прохає суд врахувати викладені обставини, визнати причину неявки поважною, а мотиви і докази викладені в цій заяві такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, і скасувати заочне рішення від 30.09.2014 р. у вищевказаній справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3, 74, 227, 228, 232, 234, 256, ЦПК України; ст. 257, 384 ЦК України, заявниця прохає:

1. Переглянути заочне рішення від 30 вересня 2014 року по справі № 174/782/14-ц, 2/174/408/2014, за позовом КП «Жилсервіс» (далі-Позивач), до ОСОБА_3 (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

2. Скасувати заочне рішення від 30 вересня 2014 року по справі № 174/782/14-ц, 2/174/408/2014 за позовом КП «Жилсервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, призначити справу до розгляду в загальному порядку. До заяви заявниця додала: копію витягу з Державного реєстру правочинів; копію відповіді центру поштового зв'язку; копію Листа від 15.03.2011 року на ім'я ОСОБА_5; копію претензії від 07.03.2011 року; копію відзиву на претензію № 833 від 31.03.2010р. на суму 66,82 грн.; копію відзиву на претензію № 4120 від 17.12.2010р. на суму 643,52 грн.; копію відзиву на претензію № 2693 від 14.11.13. на суму 2581,30 грн.

В судове засідання заявниця не зявилася та надала заяву про розгляд справи за її відсутності, з участю її представника, ОСОБА_1

Представник заявниці, ОСОБА_1, в судовому засіданні заяву про скасування заочного рішення суду підтримала в повному обсязі. Додатково пояснила, що відповідачка ОСОБА_3 не була належним чином повідомлена про дату судового засідання, коли було постановлено заочне рішення суду. Окрім того, не застосовано наслідки пропуску строку позовної давності стосовно позовних вимог, та не враховано, що з 02 листопада 2011 року змінився власник приміщення, стосовно якого надавалися неякісні житлово-комунальні послуги, про що свідчить копія договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02.11.2011 р. Заборгованість в рішенні суду визначена станом на 21.08.2013 р.

Представник позивача, ОСОБА_2, в судовому засіданні заявила заперечення проти скасування заочного рішення та пояснила, що відповідачка не надала доказів, які мали б суттєве значення для прийняття рішення за позовом до ОСОБА_3 Окрім того, ОСОБА_3 не повідомляла про відчуження нею нежитлового приміщення, на яке надавалися житлово-комунальні послуги.

Згідно ч.1 ст. 231 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні, неявка осіб належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи; згідно ч.3 даної статті у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення, або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Згідно ч.1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали цивільної справи та надані заявницею та її представником письмові документи, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідачки, оскільки для цього є достатньо підстав, передбачених ч. 1 ст. 232 ЦПК України, тобто, суд вважає встановленим, що відповідачка не зявилася в судове засідання при розгляді вищезазначеної цивільної справи за поважних причин, оскільки не був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, і надав докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35,36,209 ч.3, 208-210, 222, 223, 292-294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву відповідачки, ОСОБА_3, про скасування заочного рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 30 вересня 2014 р. у цивільній справі № 174/782/14-ц, 2/174/408/2014, за позовом комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області, до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, задовольнити, зазначене заочне рішення суду скасувати.

Призначити справу до судового розгляду в загальному порядку на 26 листопада 2014 року о 09.00 годин в залі № 3 Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, з викликом всіх осіб, що приймають участь у справі.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддяШаповал Г.І.