Вирок № 41471235, 24.03.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/427/14-к

Вирок

Іменем України

24 березня 2014 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Воздвиженського О.Л.,

при секретарі - Рашед Ю.О.,

за участю прокурора Соколова Є.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013040440003232 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, освіта базова вища, не працюючої, не одруженої, зареєстрованої та проживаючої АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, на підставі наказу № 2005-к від 07 серпня 2013 року, з 07.08.2013 року по 03.12.2013 року обіймала посаду фахівця по залученню клієнтів Центральної регіональної дирекції Управління регіонального розвитку ПАТ «Банк Руский Стандарт» (34186061, м Київ вул. Половецька, 3/42), будучі при цьому службовою особою (службовою особою юридичної особи приватного права) шляхом зловживання службовим становищем та службовим підробленням заволоділа майном потерпілого ОСОБА_3.

Так, 24.09.2013 року ОСОБА_1, знаходячись на своєму робочому місці у міні-відділенні ПАТ «Банк Руский Стандарт» розташованого у ТРК «Караван» за адресою вул. Нижньодніпровська, 17 в сел. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, здійснюючи оформлення кредитного договору (кредитна картка) № 109280492 на ім'я ОСОБА_4 шляхом внесення до анкети клієнта (яка містить дані про клієнта, відомості про рахунок та інше;

зафіксозвана на паперовому носії; складена з дотриманням визначеним Національним Банком України форми; має передбачені Національним Банком України реквізити; спричиняє наслідки правового характеру у вигляді фінансових зобов'язань, тобто є офіційним документом) № 156368253 завідомо неправдивих відомостей, а саме свого особистого номеру мобільного телефону - НОМЕР_2, замість номеру потерпілого, заволоділа логіном та паролем для доступу до його кредитного рахунку № НОМЕР_3.

Продовжуючи свої злочинні дії направлені на заволодіння майном потерпшого ОСОБА_4 шляхом зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_1 26.09.2013 року, діючи умисно, використовуючи незаконно отриманий логін і пароль доступу, через систему Інтернет - банкінгу ПАТ «Банк Руский Стандарт», здійснила перераховування грошових коштів в сумі 2600 грн. з кредитного рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_3 на свій особистий рахунок № НОМЕР_4.

Після чого 07.09.2013 року продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 діючи умисно, використовуючи незаконно отриманий логін і пароль доступу, через систему Інтернет - банкінгу ПАТ «Банк Руский Стандарт», здійснила перераховування грошових коштів в сумі 110 грн. з кредитного рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_3 на особистий рахунок іншого фахівця по залученню клієнтів ОСОБА_5 № НОМЕР_6.

Продовжуючи свої злочинні дії 01.11.2013 року використовуючи незаконно отриманий логін і пароль доступу, через систему Інтернет - банкінгу ПАТ «Банк Руский Стандарт», здійснила перераховування грошових коштів в сумі 100 грн. з кредитного рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_3 на свій особистий рахунок № НОМЕР_4.

Таким чином ОСОБА_1, діючи умисно, з метою незаконного і безоплатного обертання чужого майна на свою користь, шляхом зловживання своїм службовим становищем заволоділа майном потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 2810 грн. які привласнила та витратила на особисті потреби.

Обвинувачена ОСОБА_1, будучи допитаною в судовому засіданні, вину у вчинені кримінального правопорушення визнала повністю, підтвердила фактичні обставини справи. У скоєному щиро розкаялася.

Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину обвинувачена вважала недоцільним.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних судом діяннях підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності її позиції, а також розґяснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК України процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 і що ці кримінальні правопорушення вчинені саме нею, й суд її умисні дії кваліфікує, за ч.2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (службове підроблення).

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу обвинуваченої ОСОБА_1, - раніше не судима, і не притягувалася до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає, повне визнання вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_1, суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання, і вважає за необхідне призначити покарання у виді обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України вважаючи, що дане покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КК України.

Керуючись ст. ст. 374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого:

за ч.2 ст.191 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяці з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік 6 місяці;

за ч.1 ст.366 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік 6 місяці.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим строком на 1 рік 6 місяці обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік 6 місяці.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного основного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

На підставі пунктів 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Роздруківки про рух грошових коштів по рахунках № НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_6 в період часу з 24.09.2013 року по 30.11.2013 року, оригінал кредитного договору на ім'я ОСОБА_3, які визнані речовими доказами, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя О.Л. Воздвиженський