АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 553/4883/13-к
Номер провадження 11-кп/786/777/14
Категоріяч.2 ст. 286 КК України ТЗ
Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко С.А.
Доповідач ап. інст. Захожай О. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Захожай О.І.
суддів: Кожевнікова О.В., Герасименко В.М.,
при секретарях: Козин Н.В., Гнітько А.М.
з участю
прокурора Пархоменко А.О.
потерпілої ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінального провадження № 12013180010000476 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури м. Полтава на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 06 серпня 2014 року, -
ВСТАНОВИВ :
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лебедин Сумської області, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, громадянина України, працюючого лікарем-хірургом 1-ї МКЛ м. Полтави, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 4 роки 8 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн., на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку суду ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 22.25 год. керуючи належним йому мотоциклом Keeway Superhadow-250 д.н. НОМЕР_1 не маючи при собі посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб, рухаючись по проспекту Вавілова в м. Полтаві від вул. Південної в напрямку вул. Головка, в районі електроопори № 124, в місці заокруглення дороги ліворуч, не врахував дорожньої обстановки, стану транспортного засобу, а саме відсутності підніжки пасажира та стану пасажира, не вибрав безпечної швидкості та прийомів керування транспортного засобу, які б дозволили контролювати рух, що призвело до виїзду праворуч за межі проїжджої частини, втратив рівновагу та курсову стійкість мотоциклу, здійснив наїзд на опору дорожнього знаку, у зв'язку з чим перекинувся транспортний засіб. В результаті ДТП пасажир мотоциклу ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, що спричинили її смерть на місці пригоди.
На вирок суду прокурор прокуратури м. Полтави подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування вироку суду у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Тому просив постановити новий, яким ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд не врахував обставину, яка обтяжує покарання, а сам: вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, і хоча обвинувачений не визнав факт перебування в стані алкогольного сп'яніння, проте від проходження огляду для встановлення наявності чи відсутності вказаного стану відмовився. Зазначає, що на перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння вказують свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та міркування потерпілої, яка прохала задовольнити апеляційні вимоги прокурора, заперечення обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги згідно її меж, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції і межах апеляційної скарги.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним ч.2 ст. 286 КК України, тобто за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Вина обвинуваченого судом першої інстанції доведена та відповідає фактичним обставинам справи.
В своїй апеляційній скарзі прокурор стверджував, що суд необґрунтовано не взяв до уваги факт перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння, при цьому вказував, що обвинувачений навмисно відмовився від проходження огляду, так як результати дослідження могли бути негативними. Проте вважає, що факт перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння доводять показання свідків.
Дане твердження прокурора є помилковим та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки притягнення особи до відповідальності за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння передбачено законодавством України про адміністративні правопорушення і не може бути застосовано під час розгляду кримінального провадження.
Слід зазначити, що обвинувачений ОСОБА_3 впродовж слідства та судового розгляду провадження заперечував, що він вживав спиртні напої та перебував в стані алкогольного сп'яніння. Інших доказів, які могли б підтвердити перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння до вчинення ДПТ прокурором не надано.
Факт того, що ОСОБА_3 не перебував в стані алкогольного сп'яніння підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 1261 від 4 липня 2013 року, згідно якої експертом була досліджена медична карта стаціонарного хворого № 8873 ОСОБА_3, госпіталізованого 9 травня 2013 року о 2.45 год. та в якій було зазначено, що при токсикологічному дослідженні № 508 на ОСОБА_3, згідно біологічного матеріалу - крові, етанол не виявлено.
З вказаного вбачається, що ОСОБА_3 сам звернувся до медичної установи для встановлення наявності чи відсутності стану алкогольного сп'яніння через незначний проміжок часу, а саме через 4 години після дорожньо-траспортної пригоди, що фактично унеможливлює виведення токсичної речовини з крові.
Посилання прокурора на свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які вказували на наявність у ОСОБА_3 всіх ознак перебування в стані алкогольного сп'яніння не можуть бути прийняті судом як доказ, оскільки прокурор по даному питанню висловив свою суб'єктивну думку, яка не доведена в судовому засіданні.
Оскільки в результаті ДТП обвинувачений ОСОБА_3 отримав ушкодження, а саме: закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку та закритий косий перелом верхньої гілки правої лобної кістки з переходом на тіло правої клубової кістки в медіально-нижньому відділенні вертлюгової западини та з розповсюдженням на верхньо-зовнішній край даху вертлюгової западини зі зміщенням, а отже відповідно міг бути після падіння з мотоциклу в шоковому стані та мати порушення мови, нестійку позу, зміну забарвлення шкіряного покрову обличчя, на що посилалися вищевказані свідки, зазначені прокурором. Даний факт прокурором не спростований. Крім того прокурором не наведено жодної підстави з яких «Результат токсілогічного дослідження № 508» про відсутність алкоголю в крові ОСОБА_3 наявний в медичній карті № 8873 Полтавського наркологічного диспансеру та який зазначений в у висновку судово-медичної експертизи № 1261 можливо вважати не дійсним. Відсутність працівників ДАІ при заборі крові для проведення аналізу не може бути підставою для спростування результатів дослідження.
Висновок суду першої інстанції про відсутність доказів про стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 під час дорожньо-транспортної пригоди належним чином перевірено та правильно з'ясовано відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 такої обтяжуючої обставини як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння..
У зв'язку з вказаним відсутні підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 більш суворого покарання.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А :
апеляційну скаргу прокурора прокуратури м. Полтава - залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 06 серпня 2014 року відносно ОСОБА_3 - без зміни.
Судді:
Захожай О.І. Кожевніков О.В. Герасименко В.М.
Судове рішення № 41469960, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 06.11.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 553/4883/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: