Постанова № 41469262, 20.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10649/14-п Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.Провадження № 33/780/897/14 Доповідач у 2 інстанції ОрелКатегорія 429 20.11.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Орел А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю прокурора Новікова І.О., представника Київської митниці Захарова А.О., представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці Міндоходів на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2014 року, якою ОСОБА_2 визнано винною за ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 2000 доларів США повернуто ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про порушення митних правил, 02.10.2014 року о 02 год. 15 хв., ОСОБА_2, яка прилетіла до України з Німеччини, в ДМА "Бориспіль", обрала проходження митного контролю в режимі "зелений коридор", а після перетину "білої лінії", яка позначає закінчення "зеленого коридору", у неї було виявлено 14 562 доларів США, які знаходились у ручній поклажі. З виявленої суми пропущено було 12 562 доларів США.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2014 року ОСОБА_2 визнано винною за ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 2000 доларів США повернуто ОСОБА_2 Обґрунтовуючи постанову, суд зазначив, що ОСОБА_2 допустила порушення вимог ст. 366 МК України, однак прокурор в судовому засіданні не довів і навіть не стверджував, що стягнення у вигляді штрафу не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу та запобігання порушень вимог про декларування, застосування конфіскації предметів порушення митних правил є порушенням ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини», оскільки покладає на ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар».

В апеляційній скарзі представник Київської митниці Міндоходів просить постанову суду скасувати, постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною за ст. 471 МК України та застосувати стягнення у вигляді штрафу 1700 грн. з конфіскацією вилученої валюти в сумі 2000 доларів США. Мотивує свої вимоги тим, що на момент проходження митного контролю ОСОБА_2 оформленої належним чином митної декларації не надала, до моменту перетину «білої лінії» до інспекторів митниці з не зверталася, документів, які підтверджують факт зняття готівкових валютних коштів з відповідного банківського рахунку або інших документів, про походження валюти не пред'явила. Обираючи вид та розмір стягнення, суд проігнорував норми ч.3 ст. 462 МК України, відповідно до яких, у разі, коли статтею МК України передбачається накладення основного та додаткового стягнення - застосування лише додаткового адмінстягнення без основного не допускається, за виключенням випадків закриття кримінальних проваджень по таких справах. Суд послався на покладення «індивідуального надмірного тягаря» на ОСОБА_2, не дослідивши при цьому її майнового стану Апелянт вважає, що шкода від вчиненого ОСОБА_2 правопорушення полягає в неповазі до встановленого порядку переміщення відповідного товару (валюти) через митний кордон, в нехтуванні та приниженні значення норм національного права в житті українського суспільства та у ігноруванні громадського обов'язку правосвідомості.

Заслухавши представника митного органу та прокурора, які підтримали апеляційну скаргу, особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України встановлена судом першої інстанції на підставі зібраних по справі та наведених у постанові доказів і ні ким не оскаржується.

При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 пояснила, що вона мала при собі заповнену в аеропорту Лондона митну декларацію і як їй пояснили, іншої декларації не потрібно. Коли вона підійшла до зони митного контролю, то не побачила жодного митника, щоб можна було розпитати, що робити і вона пішла в перший же коридор. Ці обставини не були належним чином спростовані прокурором та представником митниці.

Доводи апеляційної скарги в частині посилання на ч. 3 ст. 462 МК України, в даному випадку є недоречним, поскільки зазначена норма закону вказує на неможливість застосування лише додаткового стягнення без основного. В даному випадку судом застосовано основне стягнення, без застосування додаткового.

Враховуючи фактичні обставини справи, дані про особу правопорушника, яка тривалий час працювала за кордоном, довела легальність походження вилучених коштів - отримана заробітна плата, вважаю судом першої інстанції обґрунтовано визнано за можливе в даному випадку не застосовувати додаткове стягнення та обмежитись накладанням лише основного.

За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника представника Київської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2014 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ :