Постанова № 41469171, 20.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3195/14-п Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.Провадження № 33/780/895/14 Доповідач у 2 інстанції ОрелКатегорія 429 20.11.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Орел А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю прокурора Новікова І.О.., представника Київської митниці Захарова А.О., представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності , справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці Міндоходів на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2014 року, якою ОСОБА_2 визнано винним за ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 508 доларів США, 650 російських рублів та 1855 грн. повернуто ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про порушення митних правил, 30.09.2014 року о 12 год. 45 хв., ОСОБА_2, який відлітав з України до РФ м. Москва, в ДМА "Бориспіль", обрав проходження митного контролю в режимі "зелений коридор", а після перетину "білої лінії", яка позначає закінчення "зеленого коридору", у нього було виявлено 13 240 доларів США, 1855 грн. та 650 російських рублів, які знаходились у барсетці (ручна поклажа). З виявленої суми пропущено було 12 732 доларів США.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2014 року ОСОБА_2 визнано винним за ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 508 доларів США, 650 російських рублів та 1855 грн. повернуто ОСОБА_2. Обґрунтовуючи постанову, суд зазначив, що ОСОБА_2 допустив порушення вимог ст. 366 МК України, однак прокурор в судовому засіданні не довів і навіть не стверджував, що стягнення у вигляді штрафу не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу та запобігання порушень вимог про декларування, застосування конфіскації предметів порушення митних правил є порушенням ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини», оскільки покладає на ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар».

В апеляційній скарзі представник Київської митниці Міндоходів просить постанову суду скасувати, постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним за ст. 471 МК України та застосувати стягнення у вигляді штрафу 1700 грн. з конфіскацією вилученої валюти: 508 доларів США, 650 російських рублів та 1855 грн. Мотивує свої вимоги тим, що на момент проходження митного контролю ОСОБА_2 оформленої належним чином митної декларації не надав, до моменту перетину «білої лінії» до інспекторів митниці з не звертався, документів, які підтверджують факт зняття готівкових валютних коштів з відповідного банківського рахунку або інших документів про походження валюти не пред'явив. Обираючи вид та розмір стягнення, суд проігнорував норми ч.3 ст. 462 МК України, відповідно до яких, у разі, коли статтею МК України передбачається накладення основного та додаткового стягнення - застосування лише додаткового адмінстягнення без основного не допускається, за виключенням випадків закриття кримінальних проваджень по таких справах. Апелянт вважає, що шкода від вчиненого ОСОБА_2 правопорушення полягає в неповазі до встановленого порядку переміщення відповідного товару (валюти) через митний кордон, в нехтуванні та приниженні значення норм національного права в житті українського суспільства та у ігноруванні громадського обов'язку правосвідомості.

Заслухавши представника митного органу та прокурора, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, встановлена судом першої інстанції на підставі зібраних по справі та наведених у постанові доказів і ні ким не оскаржується.

Встановивши наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, суд наклав на нього адміністративне стягнення лише у вигляді штрафу, хоча санкція даної норми закону передбачає обов'язкову конфіскацію. При цьому дане рішення суду належним чином не обґрунтоване.

Безпідставним є посилання в постанові суду на рішення Європейського суду з прав людини (справу «Ізмайлов проти Росії», рішення від 06.11.2008 року), оскільки обставини порушення митних правил ОСОБА_2 не є аналогічними обставинам, встановленим рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Ізмайлов проти Росії».

Крім того, судом в постанові невірно зазначено в резолютивній частині постанови прізвище правопорушника, замість ОСОБА_2, зазначено ОСОБА_2.

За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції не може бути визнана законною та обґрунтованою і тому підлягає скасуванню та прийняття нової постанови.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.10.2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн. з конфіскацією на користь держави вилученої валюти: 508 доларів США, 650 російських рублів та 1855 грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ :