Постанова № 4146887, 15.05.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-7789/08/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 травня 2009 року о 11 годині 50 хвилин м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чабаненко С.В.

при секретарі - Кошляк Ю.В.

за участю представника позивача - Гула Г.М.

відповідача - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до приватного підприємця ОСОБА_1 про примусове стягнення боргу за рахунок активів, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про примусове стягнення податкової заборгованості зі сплати податку на додану вартість у загальному розмірі 24 737,20 за рахунок активів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі Акту № 111-171-НОМЕР_1 від 11.12.2007 про результати виїзної планової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення за платежем податок на додану вартість, внаслідок несплати якого у відповідача виник податковий борг на загальну суму 24 737,20 грн. що є несплаченим.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідачем було зазначено наступне. В 3-му кварталі 2007 року відповідач перебувала у господарських відносинах із товариством з обмеженою відповідальністю «ЦефейСЛТ», яке поставляло їй товари. Розрахунки з товариством з обмеженою відповідальністю «ЦефейСЛТ» відповідач проводила за готівковий рахунок. Вищевказаним товариством відповідачу була надана копія свідоцтва платника ПДВ № 36367120 від 02.10.2003. Розрахунки за поставлені товари були проведені відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Усього товарів було поставлено на загальну суму 124 566,78 грн. (сума ПДВ - 20 761,13 коп.).

 Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська в ході перевірки було виявлено, що на момент купівлі товарів відповідачем товариство з обмеженою відповідальністю «ЦефейСЛТ» вже не було платником ПДВ, так як свідоцтво платника ПДВ № 36367120 від 02.10.2003 було анульованеь04.06.2007. У зв'язку з цим відповідачу було скасовано податковий кредит за 3 квартал 2007 року в сумі 20 761,13 грн. і застосовано до нього штрафні санкції у сумі 4 125,20 грн.

Щодо проведеної Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.   Дніпропетровська документальної невиїзної перевірки від 11.12.2007 року відповідачем було зазначено, що акт № 111-171-НОМЕР_1 від 11.12.2007 вона підписувала знаходячись у незадовільному стані здоров'я, тому не приділила вказаним у ньому порушенням значної уваги.

Впродовж 2008-2009 років не отримувала від органів Державної податкової інспекції жодних повідомлень та документів стосовно податкового боргу.

Відповідач вважає, що діяла в рамках Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого виконала всі умови Закону щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту за 3 квартал 2007 року, оскільки не була зобов'язана перевіряти чинність свідоцтва платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ЦефейСЛТ», не ухилялась від сплати податків та зборів, з 01.01.2008 і по теперішній час підприємницьку діяльність не здійснює.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - приватний підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець рішенням Виконавчого комітету Кіровської районної ради м. Дніпропетровська від 09.12.1997 року, про що зроблено запис в журналі обліку реєстрацій за № НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1. Даний факт підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.07.2008 (НОМЕР_3) та Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська як платник податків за № 2959 від 09.12.1997.

Відповідно до п.7.2.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР від 03.04.1997 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР від 03.04.1997 встановлено, що у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Відповідно до п. 2.5. Акту № 111-171-НОМЕР_1 від 11.12.2007 виїзної планової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 одним із постачальників товару у періоді, що перевірявся було товариство з обмеженою відповідальністю «ЦефейСЛТ» (код ЄДРПОУ 32595773), яке у 3-му кварталі 2007 року не мало права виписувати податкові накладні, у зв'язку зі зняттям його з обліку як платника ПДВ у Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва. Підприємцем при здійсненні розрахунків з постачальником не було перевірено чинність свідоцтва платника ПДВ постачальника, хоча ст. 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Внаслідок вищезазначеного в порушення п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту 3-го кварталу 2007 року приватним підприємцем було неправомірно віднесено ПДВ у сумі 20 761,13 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори, крім Національного банку України та його установ.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 27.11.2007 по 10.12.2007 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно правових актів, проведено виїзну планову перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 30.09.2007, за результатами якої складено Акт за № 111-17-НОМЕР_1 від 11.12.2007. В ході перевірки виявлено наступні порушення:

- підпункту п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР врезультаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 20 761,00 грн., в тому числі за 3-й квартал 2007 року у розмірі 20 761,00 грн.;

- ст. 13 Декрету Кабінета Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 № 13-92 в частині включення до декларації про доходи за 2006 рік перекручених даних.

Перевірка проводилась інспектором податкової служби на підставі направлення № 506 від 26.11.2007.

 Акт перевірки № 111-17-НОМЕР_1 від 11.12.2007 було підписано відповідачем 11.12.2007, при цьому її було ознайомлено з обов'язками, правами, відповідальністю суб'єкта господарювання та порядком оскарження рішень і дій посадових осіб державних податкових органів.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П. 2 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Також п. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Пунктом 4.2.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000 встановлено, що якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

На підставі акту перевірки № 111-17-НОМЕР_1 від 11.12.2007 Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо приватного підприємця ОСОБА_1 24.12.2007 було винесено податкове повідомлення-рішення за платежем податок на додану вартість на загальну суму 24 913,20 грн., в тому числі:

- за основним платежем - 20 761,00 грн.;

- штрафні (фінансові) санкції - 4 125,20 грн.

Враховуючи те, що станом на 25.01.2008 у відповідача була переплата з податку на додану вартість в сумі 176,00 грн., що підтверджується витягом з облікової картки платника (скорочена форма) від 23.07.2008, сума боргу знижується на суму переплати і становить 24 737,20 грн.

У відповідності до положень ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська у зв'язку з несплатою податкового боргу відповідачу були виставлені податкові вимоги:

А) перша податкова вимога № 1/15 від 06.02.2008 на суму 24 913,20 грн. (не отримана відповідачем, у зв'язку з тим, що поштове відправлення повернулось на адресу відправника через незнаходження адресата за вказаною адресою);

Б) друга податкова вимога № 2/72 від 25.04.2008 на суму 24 913,20 грн. (не отримана відповідачем, у зв'язку з тим, що поштове відправлення повернулось на адресу відправника через незнаходження адресата за вказаною адресою).

У зв'язку з неможливістю вручення податкових вимог відповідачу, відповідно до п.п. 6.2.4. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000, п. 5.8. ст. 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2002 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.07.2002 за № 595/5786, податкові вимоги були розміщені на дошці податкових оголошень, що підтверджується Актами від 18.03.2008 та 14.07.2008:

- перша податкова вимога № 1/15 від 06.02.2008 - 18.03.2008;

- друга податкова вимога № 2/72 від 25.04.2008 - 14.07.2008.

При цьому 18.03.2008 та 14.07.2008, відповідно, вважається днем їх вручення відповідачу.

У відповідності до п. 6.2.4. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Відповідно до п. 5.2.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Пунктом 5.4.1. ст. 5 вищезазначеного закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Виходячи із вищезазначеного податковий борг відповідача є узгодженим.

У відповідності до п. 10.1.1. ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III, 21.12.2000, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-XII завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 зазначеного Закону, державні податкові інспекції в районах у містах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Пунктом 11 статті 11 вказаного Закону також встановлено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Статтею 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов'язання.

На час подання адміністративного позову відповідач податковий борг у розмірі 24 737,20 грн. в добровільному порядку не сплатив. Наявність та сума заборгованості підтверджується Довідкою про розрахунки з бюджетом станом на 23.07.2008.

Сума податкового зобов'язання ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалась.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Активи платника податків це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у відповідача є розрахунковий рахунок НОМЕР_4 в КБ «Новий» м. Дніпропетровськ, МФО банку 305062.

За даних обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими письмовими доказами. Таким чином, суд вважає правомірним стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 24 737,20 грн .

 Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Дніпропетровської податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до приватного підприємця ОСОБА_1 про примусове стягнення боргу за рахунок активів задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на користь держави в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 24 737,20 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять сім) грн.. 20 коп. на р/р 31115029700007, одержувач: відділення держказначейства у Кіровському районі м. Дніпропетровська в установі банку УДК в Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 24232360, код платежу 14010100.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня викладення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідності до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Повний текст постанови викладений 20.05.2009.

Суддя С.В.Чабаненко