Львівський
окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар
судового засідання Черній Ю.Л.
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБА УКРАЇНА», представник - Гузенко Ю.Д. - голова ліквідаційної комісії
до
Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, представник - Яцук Г.С. (довіреність № 18249/9/10-008 від 06.07.2009 року), Карпин Я.С. (довіреність № 4335/9/10-008 від 16.02.2009 року)
про
визнання недійсним податково-повідомлення рішення та його похідних
Позивач
товариство з обмеженою відповідальністю «ФАБА УКРАЇНА» звернулося до
Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ
у Залізничному районі м. Львова про визнання недійсним податкового-повідомлення
рішення № 0001751702/0/21281 Державної
податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 08 .01.2009 року та
його похідних.
Позивач свої
позовні вимоги обґрунтовує тим, що займається оптовою торгівлею дереворізальним
інструментом. З метою пошуку покупців та проведення з ними переговорів робота
певної категорії працівників підприємства (консультантів з деревообробного
інструменту та менеджерів із зовнішньоекономічних зв'язків) має роз'їзний
характер, тобто вони практично весь свій робочий час перебувають поза межами
Львова. Оскільки службові поїздки вказаних працівників проводяться не в межах
певного строку, а мають постійний характер, то вони вважаються не відрядженням,
а роз'їзним характером роботи. Відповідно висновки податкової в акті перевірки,
проте що позивач незаконно не включило до складу оподаткованого доходу
додаткових благ, одержаних за місцем основної роботи є безпідставними.
Представники
позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові
пояснення, просили суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в
позовній заяві з врахування уточнення позовних вимог.
Позиція
відповідача викладена заперечені від 06.07.2009 року за № 18250/9/10-008.
Відповідач просить суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних
вимог, з підстав, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача.
Вказаною
перевіркою встановлено, що підприємством в порушення п.п. 4.2.1., п.п. 4.2.9.
п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних
осіб» не утримано та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб
в сумі 11075,91 грн. Зокрема, перевіркою встановлено неутримання та
неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з доходів,
виплачених у вигляді надбавки за роз'їзний характер робіт по 11-ти особових
рахунках при відсутності відповідно оформлених посвідчень про відрядження, чим
порушено вказані вимоги Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Також, проведеною перевіркою встановлено невключення до складу оподаткованого
доходу додаткових благ, одержаних за місцем основної роботи, а саме
відшкодування згідно авансових звітів вартості послуг за проживання в готелях
та вартості проїзду в міжміському пасажирському транспорті по 7-ми особових
рахунках при відсутності відповідно оформлених посвідчень про відрядження, чим
порушено п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з
доходів фізичних осіб» в результаті чого донараховано податок з доходів
фізичних осіб в сумі 6759,02 грн. Податкове повідомлення-рішення
№0001751702/0/21281 від 18 липня 2008 року, яким визначено податкове
зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 11075,91 грн. та штрафні
(фінансові) санкції в сумі 22151,82 грн.
Представники
відповідача в судовому засіданні заперечення на позовні вимоги підтримали,
просили суд в позовних вимогах відмовити повністю.
Безпосередньо,
всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм
оцінку, суд -
ВСТАНОВИВ:
Спірні
правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок з
доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року із змінами і доповненнями,
Законом України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», № 2181-ІІІ від
21.12.2000 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про державну
податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року із змінами і
доповненнями, КАС України.
Згідно
ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності,
відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно
ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах
здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду
своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає
адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до
цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася
за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
25.06.2005
року проведено Державну реєстрацію статуту ТОВ «Фаба Україна».
01.06.2006
року позивачем укладений колективний договір на 2006 - 2010 роки.
Згідно
п. 4.2. цього ж договору, у товаристві встановлюється роз'їзний характер роботи
для менеджерів ЗЕЗ та консультантів з деревообробного інструменту з виплатою їм
відповідної суми надбавок у встановленому законодавством розмірі. Виплата
здійснюється авансом до поїздки або після повернення з поїздки.
Згідно
п. 5.1. цього ж договору, в товаристві встановлюється 40-годинний п'ятиденний
робочий тиждень з двома вихідними днями. Початок роботи о 9 год., закінчення о
18 год.
Винятків
чи особливостей режиму роботи менеджерів ЗЕЗ та консультантів з деревообробного
інструменту розділ 5 цього ж договору не передбачає.
06.07.2006
року вказаний договір зареєстрований за № 301 управлінням праці та соціального
захисту Львівської міської ради.
04.07.2008
року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведену
виїзну планову перевірку ТОВ «ФАБА УКРАЇНА» з питань дотримання вимог чинного
податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по
31.12.2007 року, про що складено відповідний акт за № 1271/23-2/33618031.
Перевіркою
встановлено :
1.
неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з
доходів, виплачених у вигляді надбавки за роз'їзний характер робіт по 11-ти
особових рахунках при відсутності відповідно оформлених посвідчень про
відрядження, чим порушено п.п. 4.2.1., п. 4.2., ст. 4, п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів
фізичних осіб», та Порядку відрядження в межах України працівників підприємств
усіх форм власності (розділ І) Інструкції про службові відрядження в межах
України та за кордон, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних
осіб в сумі 4316,85 грн., а саме:
ОСОБА_1. на суму - 730,50грн., ОСОБА_2. на суму - 927,50 грн., ОСОБА_3 на суму
- 29,25 грн., ОСОБА_4. на суму - 1020,00 грн., ОСОБА_5. на суму - 221,00 грн.,
ОСОБА_6. на суму - 430,50 грн., ОСОБА_7. на суму -163,00 грн., ОСОБА_8. на суму - 10,75 грн., ОСОБА_9. на суму -
683,10 грн., ОСОБА_10 на суму - 11,25 грн., ОСОБА_11. на суму - 90,00 грн.
Підприємство,
що відряджає працівника, здійснює реєстрацію особи, яка вибуває у відрядження,
у спеціальному журналі за формою згідно з додатком 1 до Інструкції. Журнал
реєстрації посвідчень про відрядження містить таку інформацію: прізвище та
ініціали відрядженого працівника, місце роботи та посада, місце відрядження,
дата й номер наказу (розпорядження) про відрядження та посвідчення про відрядження, термін
перебування у відрядженні. Здійснює реєстрацію службова особа, на яку покладено
обов'язки щодо реєстрації осіб як тих, що вибувають у відрядження, так і тих,
що прибувають з нього.
Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в
посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до
місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів,
то відмітки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.
Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника
завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності
підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку
наказом (розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати
реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього. Якщо
відсутні відмітки в посвідченні про відрядження, то добові не виплачуються.
Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення
третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної
роботи, подати звіт про використання коштів під час службового відрядження. У
випадку надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно
із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) невикористана сума
коштів підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок
підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Разом із
звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому
порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку
з відрядженням витрат.
Витрати на відрядження особи, яка перебуває в трудових відносинах з
платником податку, включаються до складу валових витрат платника податку лише
за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною
діяльністю підприємства.
2. невключення до складу оподаткованого доходу додаткових благ,
одержаних за місцем основної роботи, а саме відшкодування згідно авансових
звітів вартості послуг за проживання в готелях та вартості проїзду в міжміському
пасажирському транспорті по 7-ми особових рахунках при відсутності відповідно
оформлених посвідчень про відрядження, чим порушено п.п. 4.2.9 п.4.2 ст. 4 ,
п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок
з доходів фізичних осіб», в результаті чого донараховано податок з доходів
фізичних осіб в сумі 6759,02 грн.: ОСОБА_4. на суму - 1646,97
грн., ОСОБА_7. на суму - 281,29 грн., ОСОБА_1. на суму - 1189,44 грн., ОСОБА_6.
на суму - 1387,95 грн., ОСОБА_9. на суму - 1012,87 грн., ОСОБА_2. на суму -
1240,50 грн.
Отже, в
порушення п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4,
п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» донараховано
податок з доходів фізичних осіб в сумі 11075,91 грн.
18.07.2008
року позивачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001751702/0/21281,
яким визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі
11075,91 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 22151,82 грн.
Вказане
податкове повідомлення-рішення оскаржене ТОВ «ФАБА УКРАЇНА» в апеляційному
порядку до ДПІ у Залізничному районі м. Львова, ДПІ у м. Львові, ДПА у
Львівській області та ДПА України, проте всіма інстанціями залишене без змін,
внаслідок чого в порядку п. 5.3 Порядку направлення органами державної
податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень
про застосування штрафних (фінансових) санкцій, з метою доведення до
підприємства граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в
раніше надісланому податковому повідомленні ДПІ у Залізничному районі м. Львова
винесено податкові повідомлення-рішення від 26.09.2008 року за №
0001751702/1/28690, від 02.12.2008 року за №
0001751702/2/35848, від 03.02.2009 року за № 0001751702/3/3126, та від 13.04.2009
року за № 0001751702/4/10343.
Згідно
постанови КМ України від 31 березня 1999 року за N 490 «Про надбавки (польове
забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених
для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та
працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в
дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер», установлено, що підприємства,
установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення)
до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання
монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників,
робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має
роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними
договорами або за погодженням із замовником.
Роз'їзний
характер - це особлива форма організації робіт, що ґрунтується на використанні
трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умов, коли щоденна
доставка працівників до місця роботи і назад до місця постійного проживання
неможлива, яка пов'язана із виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і
будівельних робіт, робіт вахтовим методом. Однак позивачем не виконувались
монтажні, налагоджувальні, ремонтні і будівельні роботи, в тому числі вахтовим
методом, а відтак посилання на роз'їзний (пересувний) характер роботи є
безпідставним.
Згідно п.
1.1. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», під терміном
«заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати
або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у
зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Згідно п.п.
4.2.1. п. 4.2. ст. 4 цього ж Закону, до складу загального місячного
оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші
виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до
умов трудового або цивільно-правового договору
Згідно п.п.
4.2.9. п. 4.2. ст. 4 цього ж Закону, дохід, отриманий платником податку від
його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3
цієї ж статті), а саме у вигляді суми грошового або майнового відшкодування
будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають
обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або
звільняються від оподаткування згідно з цим же Законом.
Згідно
п.п. 4.3.2. п. 4.3. ст. 4 цього ж Закону, до доходів, які не включаються до
складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, сума коштів,
отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм
пункту 9.10 статті 9 цього ж Закону.
Згідно
п. 1.1. Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон»,
направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього
підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із
зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений
працівник, строку й мети відрядження.
Згідно
п. 1.3. цієї ж Інструкції, фактичний час перебування у відрядженні визначається
за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної
роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до
різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й день вибуття
проставляються в кожному пункті.
Відмітки
в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються
тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство
для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом
(розпорядженням) керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати
реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.
Судом
не враховуються посилання позивача на подорожні листи, оскільки такі згідно
наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29
грудня 1995 року N 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку
роботи вантажного автомобіля» затверджені для первинного обліку роботи
вантажного автомобіля. Представниками позивача не надано суду доказів, права
здійснювати вантажні перевезення. Крім цього, згідно згаданих подорожній листів
тривалість поїздки не перебільшувала 5-ти днів, що не є роз'їзний характер
роботи.
Судом
також не враховуються посилання позивача на звіти про використання коштів,
наданих на відрядження або під звіт, оскільки тривалість поїздки не
перебільшувала 5-ти днів, що не є роз'їзний характер роботи. Крім цього,
підставність згаданих звітів не підтверджуються жодними належними та
допустимими доказами у справі.
Згідно ч. 2
ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій
чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування
правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,
якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак на
підставі вимог ст. 49, 70 КАС України, позивач зобов'язаний добросовісно
користуватися належними йому процесуальними правами, а відтак зобов'язаний
обґрунтовувати належність доказів для підтвердження своїх позовних вимог.
Позивач
належними та допустимими доказами не підтвердив підставність своїх позовних
вимог.
Таким
чином, висновки ДПІ у Залізничному районі м. Львова про порушення ТОВ «Фаба
України» вимог п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4, п.п. 4.2.9. п. 4.2. ст. 4, п. 7.1 ст.
7 Закону України «Про податок з доходів
фізичних осіб» не спростовані позивачем належними та допустимими доказами по
справі, а відтак податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Залізничному
районі м. Львова від 18.07.2008 року №0001751702/0/21281, яким визначено
податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 11075,91 грн.
та штрафні (фінансові) санкції в сумі 22151,82 грн. та похідні податкові
повідомлення-рішення від 26.09.2008 року за №0001751702/1/28690, від 02.12.2008
року за №0001751702/2/35848, від 03.02.2009 року за №0001751702/3/3126, та від
13.04.2009 року за №0001751702/4/10343 в частині визначення суми податкового
зобов'язання за основним платежем не підлягає скасуванню.
Згідно п.п.
17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі
коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або
здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору
(обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та
сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати,
такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання
з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не
звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної
відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів
відповідно до закону. (11075,91 грн. х 2
= 22151,82 грн.)
Таким чином,
податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Залізничному районі м. Львова від
18.07.2008 року №0001751702/0/21281, яким визначено податкове зобов'язання по
податку з доходів фізичних осіб в сумі 11075,91 грн. та штрафні (фінансові)
санкції в сумі 22151,82 грн. та похідні податкові повідомлення-рішення від
26.09.2008 року за №0001751702/1/28690, від 02.12.2008 року за
№0001751702/2/35848, від 03.02.2009 року за №0001751702/3/3126, та від
13.04.2009 року за №0001751702/4/10343 в частині визначення суми податкового
зобов'язання за штрафними санкціями також не підлягає скасуванню.
Керуючись
ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
П
Р И Й Н Я В:
1. В задоволенні адміністративного позову
відмовити повністю.
2.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не
було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне
оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186
КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове
рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення
апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде
поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали
участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи
обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої
інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС
України:
Про апеляційне оскарження рішення суду
першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і
вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та
апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через
суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія
апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду
апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови
суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в
разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з
дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої
інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне
оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без
попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у
строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі
11.07.2009 року.
Суддя Гавдик З.В.
Часті запитання
Який тип судового документу № 4146807 ?
Документ № 4146807 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4146807 ?
Дата ухвалення - 06.07.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4146807 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4146807 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 4146807, Львівський окружний адміністративний суд
Судове рішення № 4146807, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 06.07.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Судове рішення № 4146807 відноситься до справи № 2а-2961/09/1370
Це рішення відноситься до справи № 2а-2961/09/1370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
