Ухвала суду № 4146784, 16.07.2009, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа № 22ц -1934/2009 Головуючий по 1-й інстанції

Череднікова В.С.

Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2009 року липня місяця 16 дня   м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дряниці Ю.В.

Суддів:  Прядкіної О.В., Чернова С.І.

при секретарі: Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за  апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Порив»

на рішення   Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2 009 року

по справі за позовом ОСОБА_1  до товариства з обмеженою відповідальністю «Порив» про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу , -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2 009 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі інспектором служби безпеки у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Порив» з дня його звільнення з 02.01.2009 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порив» м. Київ - 150, пр-т 40 річчя жовтня, 120, корпус 1 ЄДРПОУ 21513028 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.01.2009 року по 23 березня 2009 року, по день поновлення на роботі.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання.

Додатковим рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 червня 2009 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Порив» м. Київ - 150, пр-т 40 річчя жовтня, 120, корпус 1 ЄДРПОУ 21513028 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.01.2009 року по 23 березня 2009 року, по день поновлення на роботі в сумі 12046 грн.

В апеляційній скарзі   генеральний директор ТзОВ «Порив» просить   рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, відмовивши ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. При цьому, зазначав, що дане рішення неправомірно винесене без вивчення всіх обставин, які мають значення для вирішення справи по суті. Судом неправильно досліджувались та оцінювались докази, а також не були витребувані всі докази. Висновки суду, зазначені в рішенні не відповідають справжнім обставинам справи. Рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.  

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, що з'явились в судове засідання приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, посилаючись на те, що згідно наказу № 409-К від 01.03.2007 року був прийнятий на роботу в ТОВ «Порив» з 02.03.2007 року на посаду інспектора служби безпеки. Наказом №1675-К від 30.10.2008 року його було попереджено про звільнення з роботи з 31 грудня 2008 року та наказом № 7-К від 02.01.2009 року його було звільнено з посади інспектора служби безпеки за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а. с. 4 - 6).

Вважає такі дії відповідача безпідставними і такими, що порушують його трудові права, оскільки адміністрацією ТОВ «Порив» не було враховано переважне право залишення його на роботі, як учасника бойових дій.

Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має на утриманні двох осіб: мати похилого віку ОСОБА_2, 1932 року народження, неповнолітню дочку ОСОБА_3, 1992 року народження; є учасником бойових дій, член Української спілки ветеранів Афганістану, ветераном військової служби, дисциплінарних стягнень не має, що підтверджено матеріалами особової справи.

При цьому, суд першої інстанції правильно встановив предмет спірних правовідносин, вірно застосував норми трудового законодавства в частині повноважень суду першої інстанції при розгляді індивідуальних трудових спорів працівників в разі ліквідації підприємств, установ та організацій.

Проаналізувавши обставини справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, на підставі аналізу норм ст. 42 КЗпП України, що відповідачем не виносилася особа позивача ОСОБА_1 на обговорення трудового колективу, ради трудового колективу, представника трудового колективу про можливість його звільнення або залишення на роботі на займаній посаді з урахуванням кваліфікації і продуктивності праці, визначення переваг перед іншими працівниками, що залишилися на аналогічній посаді, враховуючи наявність утриманців, терміну роботи та інших переваг. Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що звільнення в даному випадку, всупереч вимогам ст. 43 КЗпП України, відбулося за ініціативою адміністрації ТОВ «Порив» без згоди профспілкової організації (профспілкового представника).

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків місцевого суду. Отже рішення суду слід вважати законним, обґрунтованим і таким, що скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу   товариства з обмеженою відповідальністю «Порив» - відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2 009 року  залишити без змін.

Додаткове рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді

 _____ ___ ______