КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8837/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
06 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАТІ" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАТІ" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним рішення, зобов'яання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
ТОВ "ІТАТІ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправними рішення від 18.04.2014 щодо відмови позивачу у видачі висновку, скасування його та зобов'язання прийняти належне у відповідності до чинного законодавства України рішення, а саме, надати ТОВ «Ітаті» висновок щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією - контрактом № 05030856/1311214-0736 від 15.01.2014 з 18.04.2014 по 01.08.2014.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2014 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.01.2014 між ТОВ «Ітаті» (Покупець) та ВАТ «Силовые машины - ЗТЛ, ЛМЗ, Электросила, Энергомашэкспорт» (надалі - ВАТ «Силовые машины») (Росія) (Постачальник) був укладений договір № 05030856/1311214-0736 (надалі - Договір № 05030856), відповідно до якого Постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити запасні частини до генератора типу ТВВ-320-2 за номенклатурою та за ціною згідно із Специфікацією № 1 у відповідності до умов Договору. Загальна вартість даного Договору складає 946 296,00 рублів РФ.
Водночас, відповідно до п. 3.2 укладеного Договору № 05030856 розрахунки здійснюються у наступному порядку:
- Покупець протягом 10 днів з дати виставлення Постачальником рахунку перераховує на розрахунковий рахунок Постачальника авансовий платіж у розмірі 50% від вартості товару за даним Договором;
- перерахування Покупцем кінцевого платежу в розмірі 50% вартості товару за даним Договором здійснюється протягом 10 днів від дня отримання повідомлення від Постачальника про готовність товару до відвантаження.
Крім того, 15.01.2014 між сторонами підписана Специфікація № 1 до Договору № 05030856, відповідно до якої загальна вартість товару становить 946 296,00 рублів РФ, термін поставки - через 6,5 місяців з моменту зарахування авансового платежу.
Так, 17.01.2014 ТОВ «Ітаті» було здійснено перший платіж розміром 473 148,00 рублів РФ на банківський рахунок ВАТ «Силовые машины», про що свідчить відповідне платіжне доручення № 1 від 17.01.2014.
Поряд із цим, 04.04.2014 позивач звернувся до відповідача із листом-зверненням (вих. № 14-04-018 від 04.04.2014) (надалі - Лист-звернення № 14-04-018), в якому просив надати висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями на загальну суму 473 148,00 рублів РФ до 01.08.2014, мотивуючи тим, що граничний строк постачання обладнання з моменту здійснення попередньої оплати перевищує 90 днів.
Проте, за результатом розгляду Листа-звернення № 14-04-018 Мінекономрозвитку України була надана відповідь № 4122-09/316 від 18.04.2014 (надалі - Відповідь № 4122-09/316), в якій повідомив позивача, що за наданим останнім пакетом документів зовнішньоекономічна операція, яка здійснюється відповідно до Договору № 05030856, не відповідає критеріям, визначеним п. 2 Порядку № 1409, а тому у Мінекономрозвитку України відсутні правові підстави для видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
З огляду на поданий позивачем до відповідача Лист-звернення № 14-04-018 судом першої інстанції встановлено, що на обґрунтування необхідності для продовження строків розрахунків ТОВ «Ітаті» зазначило про потребу більш тривалого часу для виготовлення обладнання - 7 місяців, а тому граничний строк його постачання з моменту здійснення попередньої оплати перевищує 90-денний термін, від так, просив Мінекономрозвитку України продовжити строк для розрахунків до 01.08.2014.
Між тим, до Листа-звернення № 14-04-018 ТОВ «Ітаті» додані копії документів, а саме: Договір № 05030856; Специфікація № 1; платіжний банківський документ.
За результатом розгляду Листа-звернення № 14-04-018 відповідач прийшов до висновку, що за наданим позивачем пакетом документів зовнішньоекономічна операція, яка здійснюється відповідно до Договору № 05030856, не відповідає критеріям, визначеним п. 2 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою КМ України № 1409 від 29.12.2007 "Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями".
При цьому, відповідно до п. 2 Порядку № 1409 до операцій, що здійснюються резидентами, належать операції, зокрема: під час виконання договорів виробничої кооперації; під час виконання договорів консигнації; під час виконання договорів комплексного будівництва; під час виконання договорів тендерної поставки; під час виконання договорів гарантійного обслуговування; під час виконання договорів поставки складних технічних виробів; під час виконання договорів поставки товарів спеціального призначення.
Поряд із цим, за твердженнями позивача запасні частини до генератора ТВВ-320-2 є складним технічним виробом, оскільки термін виготовлення такого товару та його постачання перевищує 7 місяців.
У пп. 6 п. 2 Порядку № 1409 вказано, що до операцій, що здійснюються резидентами, належать, зокрема, під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.
Тому, суд першої інстанції вірно взяв до уваги доводи відповідача про те, що для віднесення зовнішньоекономічних операцій до операцій за договорами поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів, необхідним є наявність таких критеріїв, а саме: поставка устаткування частинами та потреба в установці, монтажі, налагодженні, гарантійному обслуговуванні і введенні їх у дію на місці експлуатації.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ані Договором № 05030856, ані Специфікацією № 1 до Договору № 05030856 не передбачено, що товар постачається частинами чи потребує установку, монтаж, налагодження гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації.
Поряд із цим, в Листі-зверненні ТОВ «Ітаті» № 14-04-018 відсутні будь-які пояснення ТОВ «Ітаті» щодо складності технічного обладнання, які дали б змогу Мінекономрозвитку України пересвідчитись у необхідності продовжити позивачу строк для проведення розрахунків.
Крім того, ані до Мінекономрозвитку України, ані до суду, позивачем не надано допустимих доказів про погодження між покупцем та постачальником фактичної дати поставки товару, як і не надано передбаченого п. 4.4 Договору № 05030856 письмового повідомлення постачальника про готовність товару за 15 днів до відвантаження.
Колегія суддів погоджується з висновком відповідача, що Мінекономрозвитку України під час вирішення питання про надання чи відмови у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків розглядає не товар, який імпортується, а зовнішньоекономічні операції та робить висновок чи відносяться ці операції до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
За наведених обставин, колегія суддів вважає вірними висновками Мінекономрозвитку України про те, що твердження позивача про постачання ним складних технічних виробів лише на тій підставі, що строк такої поставки перевищує 180 днів (а саме: 7 місяців) є необґрунтованим, відповідно, відмова позивачу у продовженні строків для проведення розрахунків за Договору № 05030856 по зовнішньоекономічним операціям є правомірною.
Таким чином, операція позивача, яка здійснювалась відповідно до контракту, не відповідає критеріям, визначеним п. 2 Порядку, а рішення Мінекономрозвитку України № 4122-09/316 від 18.04.2014 про відмову у видачі висновку прийнято у межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачений законодавством.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права
З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАТІ" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2014 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено: 11.11.2014.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Карпушова О.В.
Судове рішення № 41467439, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/8837/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: