Ухвала суду № 41467435, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5354/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2014 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженною відповідальністю"Софіт-люкс" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування рішення № 100250001/2014/000013/2 від 20.01.2014,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ "Софіт-люкс" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій щодо винесення Рішення про корегування митної вартості товарів № 100250001/2014/000013/2 від 20.01.2014 незаконними та протиправними, скасування рішення № 100250001/2014/000013/2 від 20.01.2014, стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Софіт-Люкс» надмірно сплачених коштів у розмірі: 25 434,87 грн, з яких 4 891,32 грн - ввізного мита та 20 543,55 грн - ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про винесені рішення про корегування митної вартості товарів № 100250001/2014/000013/2 від 20.01.2014 незаконними та протиправними. Скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про корегування митної вартості товару № 100250001/2014/000013/2 від 20.01.2014. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Софіт - Люкс» (Україна, Покупець) та компанією «ZHEJIANG FIRSD GROUP CO., LTD» (Китайська Народна Республіка, Продавець), було укладено зовнішньоекономічний Контракт № SMA16 від 02.04.2012 (надалі - Контракт № SMA16). Згідно даного контракту Продавець продавав, а Покупець купував товар (світлотехнічні прилади) за кількістю, асортиментом та вартістю відповідно до Інвойсу щодо кожної поставки відповідно до правил "Інкотермс - 2000 р.". Оплата товару здійснюється згідно Інвойсу в Доларах США (USD).

Відповідно до Інвойсу № 2013F03A82 від 27.11.2013 позивачем замовлено товару у кількості 11838 одиниці на загальну суму 40 867,06 USD.

Так, до митного посту Митниці «Західний» з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару Позивач подав електронну митну декларацію № 100250001/2014/006096 від 20.01.2014 (надалі - ЕМД №100250001/2014/006096), згідно якої була обрахована митна вартість товару за основним методом, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються

При цьому, разом із ВМД № 100250001/2014/006096 позивачем були подані наступні документи, зокрема: Картка обліку особи, яка здійснює операції з товаром № 100/2012/0002564 від 16.05.2013; Контракт № SMA16; Додаткова угода № 2 від 19.07.2013 до Контракту № SMA16; Інвойс № 2013F03A82 від 27.11.2013; Пакувальний лист б/н від 27.11.2013; Інвойс № НВ0266 від 08.01.2014 (на перевезення); Міжнародна автомобільна накладна (СMR) № 0047 від 17.01.2014; Коносамент № ZENNLAQB348360 від 05.12.2013; Виписка з бухгалтерської документації б/н від 20.01.2014; Каталог виробника (MAGNUM) від 01.01.2013; Договір про транспортно-екпедеційні послуги № 08/01/2014 від 08.01.2014; Довідка про транспортні витрати від 11.01.2014; Прайс-лист виробника товару від 26.11.2013, Прайс-лист виробника товару від 27.11.2013; Експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати № В-42/2 від 14.01.2014; Декларація про відповідність № UA.011.D00033-13 від 14.01.2013; Довідка про проведення декларування валютних цінностей № 38735205 Десн.ДПІ № 1 від 28.01.2013; Інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 17.01.2014; Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 05.12.2013; Декларація про походження товару № 2013F03A82 від 27.11.2013.

Проте, за наслідками опрацювання наданих ТОВ «Софіт - Люкс» документів Київською міжрегіональною митницею Міндоходів та зборів України були витребувані від позивача наступні додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення; за наявності інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору; інформація біржових організацій щодо вартості сировини; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника; копію митної декларації країни відправлення; інші документи за бажанням декларанта для пітвердження заявленої митної вартості.

У зв'язку із ненаданням позивачем витребуваних Митницею додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, 20.01.2014 Карткою відмови № 100250001/2014/00017 митного органу відмовлено у прийнятті від ТОВ «Софіт-Люкс» ЕМД № 100250001/2014/006096.

Також, 20.01.2014 Київською міжрегіональною митницею Міндоходів та зборів України прийнято Рішення № 100250001, у зв'язку із чим митним органом скориговано визначену ТОВ «Софіт-Люкс» митну вартість імпортованих товарів за резервним методом.

Не погоджуючись із скоригованою відповідачем митною вартістю, позивачем випущено товари у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої ст. 55 МК України.

Так, позивачем подано нову ЕМД № 100250001/2014/006178 від 20.01.2014, за якою товар розмитнено та випущено у вільний обіг під гарантію.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до графи 33 Рішення № 100250001, підставами для корегування митної вартості є неподання позивачем додаткових документів на письмову вимогу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та зборів України та розбіжності в документах поданих позивачем, а саме: вантаж було відвантажено відповідно до Коносаменту від 05.12.2013, а наданий Договір на транспрно-експедеційне обслуговування датується 08.01.2014.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість підстави коригування митної вартості через не подання позивачем документів на вимогу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та зборів України, адже відповідачем в оскаржуваному Рішенні на підтвердження яких саме відомостей необхідний даний пакет документів, як це передбачено частиною другою ст. 55 МК України.

Більше того, з переліку документів, які витребовувались вбачається, що Київська міжрегіональна митниця Міндоходів та зборів України процитувала перелік документів зазначений в ст. 53 МК України, не аналізуючи господарських відносин між позивачем та контрагентом, так як документи з даного переліку були або вже надані митному органу, або не могли бути надані з огляду на відсутність таких документів у позивача.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що незважаючи на те, що повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи Київська міжрегіональна митниця Міндоходів та зборів України має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом, проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем такого зроблено не було. Разом з тим, митний орган не зазначив, які саме обставини такі документи повинні підтвердити.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що оскаржуване рішення винесено Київською міжрегіональною митницею Міндоходів без додержання 10 денного строку для подачі додаткових документів, як то передбачено положеннями ст. 53 МК України, що позбавило позивача законного права на належний захист своїх прав та доведення правомірності і обґрунтованості заявленої ним митної вартості товару.

Всупереч вимогам ст. 55 МК України, в оскаржуваному Рішенні № 100250001, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, не погоджуючись з прийнятим Рішенням № 100250001, позивачем випущено товари у вільний обіг.

Відповідно до частини восьмої ст. 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем надано повний пакет документів на підтвердження митної вартості відповідно до положень ст. 53 МК України.

Відповідні документи в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь Продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного ТОВ «Софіт-Люкс» товару за ціною договору.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому, встановивши протиправність Рішення № 100250001 митного органу про визначення митної вартості товару за резервним методом, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з Державного бюджету України надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, рішення щодо стягнення з Державного бюджету через Відповідача-2 на користь ТОВ «Софіт-Люкс» суму надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 4 891,32 грн та суму надмірно сплаченого ПДВ в розмірі 20 543,55 грн фактично визначає митну вартість ввезеного позивачем товару за першим методом, що є дискреційним втручанням суду у діяльність митного органу. У зв'язку із цим, позовні вимоги ТОВ «Софіт-Люкс» у цій частині не підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права..

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.07.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Карпушова О.В.