Ухвала суду № 41467205, 18.11.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/793/234/14 Справа № 712/1701/13-к Категорія: Головуючий у І інстанції Орленко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоІваненка І. В.суддівЄвтушенка В. Г., Поєдинка І. А. з участю прокурораРейдало Ю. Д. засудженогоОСОБА_6захисникаОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, засудженого ОСОБА_6 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, освіта середня - спеціальна, не одружений, працює керівником кінноспортивного клубу «Мустанг» в м. Черкаси, проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України і призначено покарання:

- за ч. 4 ст. 190 КК України у вигляді 6 ( шести ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- за ч. 2 ст. 209 КК України у вигляді 8 ( восьми ) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком 3 ( три ) роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено до відбуття ОСОБА_6 покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком 3 ( три ) роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 до набуття вироком чинності вирішено залишити без змін - тримання під вартою; початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_6 вирішено рахувати з 01.11.2013 року, зарахувавши в термін відбутого покарання термін попереднього ув'язнення з 02.12.2012 року по 31.10.2013 року; вирішено стягнути з ОСОБА_6 на користь ТОВ сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 20 984 грн. 13 коп.; вирішено стягнути з ОСОБА_6 судові витрати за проведення експертиз в сумі 282 грн. 46 коп., а кошти перерахувати на рахунок: одержувач НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 31254272210063, банк одержувача ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018; речові докази: оригінали довіреностей; оригінали податкових накладних; оригінали актів звіряння; оригінали накладних; оригінали наказів; оригінали довідок; платіжні доручення; копії свідоцтв про державну реєстрацію; копії постанов; копії листів; копії договорів; оригінали рахунків; копії актів; оригінали запитів; копії наказів; копії статутів; копії специфікацій; копії резюме; оригінали специфікації; копії заяв; копію коректіровки; копії гарантійного листа; копію комерційної пропозиції; копії паспортів; копії довідок; оригінали декларацій; оригінали заяв; копії заяв, які приєднані до матеріалів справи -вирішено залишити при справі, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він у березні 2004 року з метою вчинення злочинів в сфері господарської діяльності, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах організував і очолив злочинну групу з чітким розподілом ролей, до складу якої добровільно увійшли мешканці міста Черкаси - особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, ОСОБА_8, який засуджений за вказані злочини, невстановлена особа відома під прізвищем ОСОБА_9, а з вересня 2004 року - ОСОБА_10, кримінальна справа відносно якого виділена в окреме провадження та який засуджений за вказані злочини. ОСОБА_6, являючись лідером та організатором даної злочинної групи, переслідуючи корисливі мотиви, розробляв чіткі плани скоєння злочинів, безпосередньо керував їх організацією та здійсненням, розподіляв між членами злочинної групи їх ролі і сам приймав безпосередню активну участь у вчинюваних злочинах.

При цьому, ОСОБА_6 як організатор злочинної групи і активний учасник вчинюваних нею злочинів, за попереднім зговором та діючи спільно і злагоджено з членами злочинної групи - особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та невстановленою досудовим слідством особою на прізвище ОСОБА_9, протягом 2004 - 2005 p. p. заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою в особливо великих розмірах.

Згідно розробленого та узгодженого всіма учасниками групи плану, ОСОБА_8 повинен був, використовуючи рекламні оголошення, займатися пошуками постачальників товарів, домовитися з ними про укладання договору без проведення попередньої оплати, надсилати і отримувати факсом необхідні документи від постачальників товарів, а також виконував різні доручення ОСОБА_6

Особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, з моменту створення ТОВ" Торговий дім" Хліб України" (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 32147979), що розташоване за фактичною адресою: Черкаси, вул. Смілянська, 149, згідно розподілу ролей, який мав місце у групі, від імені директора вказаного товариства повинна була підписувати договори купівлі-продажу, довіреності на отримання відповідних товарів, проводити зустрічі з керівниками відповідних підприємств під час підписання договорів, здійснювати контроль за роботою підлеглих, звітуватися перед ОСОБА_6, який виконував контроль за всією діяльністю вказаного підприємства, вирішував з яким підприємством варто укладати угоду, а з яким - не доцільно. Займався комплектуванням штату зазначеного підприємства.

Згідно розробленого та узгодженого всіма учасниками групи плану, невстановлена особа, відома під прізвищем ОСОБА_9, повинен був, виступаючи від імені ТОВ ТД «Хліб України», укладати договори купівлі - продажу з тими чи іншими підприємствами та організаціями на поставку продукції, а також виконував різні доручення ОСОБА_6

ОСОБА_10, з 4 листопада 2004 року працюючи на посаді заступника директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Хліб України" (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 32147979), що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 149, директором якого являлась особа, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, згідно розподілу ролей, яка мала місце у групі, від імені директора вказаного товариства повинен був підписувати договори купівлі-продажу, довіреності на отримання відповідних товарів, проводити зустрічі з керівниками відповідних підприємств під час підписання договорів, здійснювати контроль за роботою підлеглих.

Так ОСОБА_6, в кінці вересня 2004 року, реалізуючи спільний умисел на заволодіння майном шляхом обману ТОВ «Лікопрод» м. Київ, діючи умисно та злагоджено, за попередньою змовою, по розробленому раніше плану з особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, та ОСОБА_8, надав вказівку останньому, згідно якої ОСОБА_8, діючи відповідно до відведеної йому ролі, в ході телефонних розмов із директором ТОВ «Лікопрод» м. Київ ОСОБА_11, представившись менеджером TOB ТД «Хліб України», домовився про укладення договору на поставку продуктів харчування. Після чого, будучи введений в оману з приводу справжніх намірів ТОВ "Торговий дім "Хліб України", директор ТОВ "Лікопрод" ОСОБА_11 погодився із запропонованими ОСОБА_8, умовами і в м. Києві з директором ТОВ ТД «Хліб України» підписав договір купівлі-продажу № 12 від 03.09.2004 року, згідно якого ТОВ "Лікопрод" повинно було систематично постачати і передавати у власність ТОВ "Торговий дім "Хліб України" певний товар (продукти харчування), за який ТОВ ТД «Хліб України» зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати оплату.

Так, ОСОБА_11, будучи директором ТОВ «Лікопрод» й будучи введеним в оману про справжні наміри ТОВ ТД «Хліб України» та виконуючи свої зобов'язання по договору № 12 від 03.09.2004 року, відповідно до накладної № 0902-7/3 від 06.09.2004 року поставив, а ТОВ ТД «Хліб України» в особі директора (невстановленої особи, справа якої виділена в окреме провадження), прийняло продукти харчування в асортименті на загальну суму 73 892 грн., що в 1 201 рази перевищує встановлений на той період законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром. Завершуючи спільний злочинний умисел, відповідно до розподілу ролей, отриманий шляхом обману від ТОВ "Лікопрод" товар члени організованої злочинної групи у подальшому реалізували, а виручені грошові кошти розділили між собою згідно з раніше обумовленими частками та використали на власні потреби.

В кінці травня 2004 року члени організованої злочинної групи, повторно, реалізуючи спільний умисел на заволодіння майном шляхом обману ТОВ "Онісс", Одеська область Комінтернівський район с. Візірка, діючи відповідно до відведених ролей, вчинили наступне. ОСОБА_8 ході телефонної розмови із начальником відділу продажу ТОВ «Онісс» ОСОБА_12, представившись менеджером ТОВ ТД «Хліб України», домовився про укладення договору на поставку продуктів харчування, які відносяться до групи м'ясних консервів. Після чого, будучи уведеним в оману з приводу справжніх намірів ТОВ "Торговий дім " Хліб України", заступник директора ТОВ "Онісс" ОСОБА_13 погодився із запропонованими ОСОБА_8 умовами, і в м. Одеса з генеральним директором ТОВ ТД «Хліб України» (особою, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження), підписав договір купівлі - продажу № 29 від 01.06.2004 року, згідно з яким ТОВ «Онісс» взяло на себе зобов'язання передати у власність ТОВ "Торговий дім ''Хліб України" товар (м'ясні консерви), який ТОВ ТД «Хліб України» зобов'язується прийняти та своєчасно здійснювати за нього оплату.

В результаті цього, будучи уведеним в оману з приводу справжніх намірів ТОВ "Торговий дім "Хліб України", заступник директора ТОВ "Онісс" ОСОБА_13, виконуючи свої зобов'язання по договору № 29 від 01.06.2004 року, відповідно до накладної № 351 від 07.06.2004 року поставив, а ТОВ ТД «Хліб України» в особі директора (особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження) прийняла продукцію на загальну суму 24 115, 68 грн., що в 392 рази перевищує встановлений на той період законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, що завдало значної шкоди потерпілому. Завершуючи спільний злочинний умисел, відповідно до розподілу ролей, отриманий шляхом обману від ТОВ "Онісс" товар, члени організованої злочинної групи у подальшому реалізували, а виручені грошові кошти розділили між собою згідно з раніше обумовленими частками та використали на власні потреби.

В жовтні 2004 року в м. Черкаси ОСОБА_6, реалізуючи спільний умисел на заволодіння майном шляхом обману ТОВ "Євро Вік", надав вказівку невстановленій досудовим слідство особі, відомій під прізвищем ОСОБА_9, поїхати в м. Сколе Львівської області, де відповідно до попередньої усної домовленості укласти від свого імені договір купівлі-продажу між ТОВ "Торговий дім" Хліб України" та ТОВ "Євро Вік" про поставку 20 тон м'ясопродуктів. Крім цього, з метою надання законного вигляду угоді та для отримання м'ясопродуктів в кількості 20 тон була виписана довіреність на ОСОБА_14

22 жовтня 2004 року, будучи уведеним в оману з приводу справжніх намірів ТОВ "Торговий дім ''Хліб України", директор ТОВ "Євро Вік" ОСОБА_15 погодився із запропонованими умовами, і в м. Сколе Львівської області підписав договір купівлі-продажу з представником вказаного підприємства в особі невстановленої особи, відомої під прізвищем ОСОБА_9, згідно з п. 1.1. якого ТОВ "Євро Вік" повинно було передати у власність ТОВ " Торговий дім" Хліб України" 20 тон м'ясопродуктів, а ТОВ "Торговий дім "Хліб України" мало прийняти та оплатити даний товар. В той же день на підставі договору купівлі-продажу, згідно з накладною на відвантаження готової продукції № 1026 зі складу ТОВ "Євро Вік" експедитор ОСОБА_16 під керівництвом невстановленої слідством особи, кримінальна справа відносно якої виділена в окреме провадження, отримав 20 тон м'ясних виробів на загальну суму 378 480 грн., що в 6 154 рази перевищує встановлений на той час законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, і є особливо великим розміром. Вказані вироби у подальшому на заздалегідь замовленому автомобілі марки "Ман", державний номер НОМЕР_1, причеп № НОМЕР_2, доставили в м. Черкаси та розвантажили на складі ЗАТ ''Фрау Марта" по вул. Смілянській, 169, з керівництвом якого 22 жовтня 2004 року від імені директора ТОВ "Торговий дім "Хліб України" був укладений договір про зберігання м'ясопродуктів. Завершуючи спільний злочинний умисел, відповідно до розподілу ролей, він надав вказівку ОСОБА_10, й отримані від ТОВ" Євро Вік" 20 тон м'ясопродуктів у листопаді 2004 року на замовленому автомобілі в супроводженні експедитора вказаного підприємства ОСОБА_16 були вивезені в м. Дніпропетровськ і там реалізовані на м'ясокомбінат, в ході досудового слідства адресу якого встановити не виявилось можливим, а отримані від реалізації гроші розподілили між собою та використали на власні потреби.

Він же, повторно, діючи умисно, за попередньою змовою, в складі організованої злочинної групи, відповідно до розроблених ролей, в листопаді 2004 року з метою заволодіння майном шляхом обману приватного підприємства "Канц-Сіті" м. Дніпропетровськ, надав вказівку ОСОБА_10, згідно якої 07.11.2004 року в м. Черкаси після попереднього обговорення в усній формі по телефону ОСОБА_8 з менеджером вказаного приватного підприємства умов договору про поставку канцелярських товарів, з метою уникнення підозри з боку постачальника дав вказівку ОСОБА_17, перерахувати на розрахунковий рахунок вищевказаного підприємства за отримання товару 2000 грн., в якості попередньої оплати, які 09 листопада 2004 року згідно меморіального ордеру № П 9340С надійшли на розрахунковий рахунок ПП "Канц - Сіті". 09 листопада 2004 року у м. Черкаси під час особистої зустрічі з представником ПП " Канц-Сіті" ОСОБА_18 ОСОБА_10 від свого імені як директора ТОВ "Торговий дім" Хліб України" підписав договір № 1214 від 7 листопада 2004 року про поставку канцелярських товарів, після чого на підставі довіреності серії ЯЗШ № 262086 від 08.11.2004 року, виписаної по його вказівці секретарем ОСОБА_17, та згідно товарно-транспортної накладної № 19849 від 08.11.2004 року, підписаної ним, отримав канцелярські товари на загальну суму 8 216 грн. 04 коп., за вирахуванням попередньої оплати в сумі 2000 грн., що в 134 разів перевищує встановлений на той період законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, що завдало значної шкоди потерпілому. Завершуючи спільний злочинний умисел, відповідно до розподілу ролей, з метою отримання готівкових коштів за канцелярські товари, які були отримані від ПП "Канц-Сіті" шляхом обману, у листопаді 2004 року вищевказані товари частково реалізували через своїх знайомих, і виручені кошти розподілили між собою, а частину використали на власні потреби.

Він же, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, в складі організованої злочинної групи, відповідно до розроблених ролей, з метою заволодіння майном шляхом обману ВАТ ''Алуштинська харчосмакова фабрика" м. Алушта, після попереднього обговорення менеджером ТОВ "Торговий дім "Хліб України" ОСОБА_8 з представником вказаного акціонерного товариства умов укладення договору про діяльність в якості дистрибуції на поставку товару, 15 листопада 2004 року надав вказівку ОСОБА_10 в м. Черкаси від свого імені, як директора ТОВ "Торговий дім" Хліб України", підписати договір № 133 з ВАТ ''Алуштинська харчосмакова фабрика". В той же день на підставі довіреності серії ЯЗШ № 262087 від 15.11.2004 року та згідно накладної № ЗОЮ від 13.11.2004 року отримав доставлені в м. Черкаси кондитерські вироби в асортименті на загальну суму 16 969 грн. 58 коп., що в 276 разів перевищує встановлений на той період законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян і є великим розміром. Завершуючи спільний злочинний умисел, відповідно до розподілу ролей, отриманий шляхом обману товар від ВАТ ''Алуштинська харчосмакова фабрика" ОСОБА_6 у подальшому реалізував через своїх знайомих, а виручені гроші члени організованої злочинної групи розділили між собою згідно з раніше обумовленими частками та використали на власні потреби.

У подальшому, ОСОБА_6 на початку грудня 2004 року з метою уникнення відповідальності перед вищевказаними постачальниками в особі ТОВ «Лікопрод» м. Київ, ТОВ "Онісс" Одеська область, ТОВ "Євро Вік", ПП "Канц-Сіті", ВАТ "Алуштинська харчосмакова фабрика", для вчинення нових злочинів в сфері господарської діяльності, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою у великих розмірах, надав вказівку ОСОБА_10, придбати у приватного підприємця ОСОБА_19 підприємство з приватною формою власності "Транс-Оіл" (юридична адреса: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17,) директором якого 09 грудня 2004 року останній був призначений.

У березні 2005 року, ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, у складі організованої групи із ОСОБА_8, ОСОБА_10 та невстановленою слідством особою, відомою під прізвищем ОСОБА_9, заволоділи майном шляхом обману приватного підприємця ОСОБА_20 за наступних обставин.

Так, на початку березня 2005 року у м. Черкаси ОСОБА_8, діючи відповідно відведеної йому ролі, під час телефонної розмови з приватним підприємцем ОСОБА_21, мешканкою м. Одеси, представившись менеджером ПП "Транс-Оіл", домігся попередньої домовленості про укладення договору на поставку нею поліпропіленових мішків в кількості 100 000 шт. Надалі ОСОБА_10, згідно з розробленим злочинним планом, від свого імені як директора ПП "Транс-Оіл" в м. Черкаси підписав підготовлений ОСОБА_8 договір № 2/3 від 18.03.2005 року про поставку товарів приватним підприємцем ОСОБА_20, та передав вказаний договір для підписання СПД ОСОБА_20 в м. Одеса через невстановлену досудовим слідством особу, відому під прізвищем ОСОБА_9

22 березня 2005 року після підписання ПП ОСОБА_20, яка була введена в оману щодо справжніх намірів вказаних осіб, договору купівлі № 2/3 та товарно-транспортної накладної, невстановлена особа відома під прізвищем ОСОБА_9 отримала від останньої зі складу в м. Одеса по вул. Балтська, 1, поліпропіленові мішки в кількості 100 000 шт. на загальну суму 83 000 грн., що в 633 разів перевищує встановлений на той період законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром, та в той же день на автомобілі марки „Вольво Г-12", державний номер НОМЕР_3, доставив їх в орендоване офісне приміщення ПП "Транс-Оіл" за адресою: м. Черкаси, на вул, Смілянська, 149.

Завершуючи спільний злочинний умисел, відповідно до розподілу ролей, отриманий шляхом обману від ПП ОСОБА_20 товар ОСОБА_6 у подальшому реалізував, а виручені гроші члени організованої злочинної групи розділили між собою згідно з раніше обумовленими частками та використали на власні потреби.

Він же у квітні 2005 року умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, діючи у складі організованої злочинної групи із ОСОБА_10, ОСОБА_8 та невстановленою слідством особою, відомою під прізвищем ОСОБА_9, шляхом обману заволоділи майном приватного підприємця ОСОБА_22 за наступних обставин.

Так, на початку квітня 2005 року в м. Черкаси ОСОБА_8 ході телефонних розмов із приватним підприємцем ОСОБА_23, мешканцем м. Прилуки Чернігівської області, представившись менеджером ПП "Транс-Оіл", попередньо домовився про укладення договору на поставку ним консервованої продукції, після чого ОСОБА_10, умисно, згідно розробленого злочинного плану, від свого імені як директора ПП "Транс-Оіл" в м. Черкаси підписав підготовлений ОСОБА_8 та невстановленою особою, відомою під прізвищем ОСОБА_9 договір купівлі-продажу № 20/04 від 20.04.2005 року про поставку товарів приватним підприємцем ОСОБА_23

На початку травня 2005 року, після підписання ПП ОСОБА_23, який був уведений в оману щодо справжніх намірів вказаних осіб, договору купівлі-продажу № 20/04 від 20.04.2005 року, невстановлена особа, відома під прізвищем ОСОБА_9, запропонував останньому відправити консервовану продукцію в м. Черкаси своїм транспортом. В той же день згідно довіреності серії ЯВЮ № 968916, виписаної на прізвище ОСОБА_10, як директора ПП „Транс-Оіл", отримала доставлену у м. Черкаси консервовану продукцію в асортименті на загальну суму 155 238 грн., що в 1185 разів перевищує встановлений на той період законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром. Завершуючи спільний злочинний умисел, відповідно до розподілу ролей, отриманий шляхом обману від ПП ОСОБА_23 товар, ОСОБА_6 у подальшому реалізував, а виручені гроші члени організованої злочинної групи розділили між собою згідно з раніше обумовленими частками та використали на власні потреби,

Він же, повторно, в липні 2005 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою у складі організованої злочинної групи із ОСОБА_8, ОСОБА_10 та невстановленою слідством особою на прізвище ОСОБА_9,, заволоділи шляхом обману майном товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон", юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, за наступних обставин. Так, 12 липня 2005 року в м. Черкаси ОСОБА_8, під час телефонних розмов з представником ТОВ СП „Нібулон", представившись менеджером ПП '"Транс-Оіл" та ввійшовши в довіру до керівництва вказаного підприємства, достовірно знаючи про те, що ПП "Транс-Оіл" не мало в наявності жодних паливно-мастильних матеріалів, домовився про укладення по факсу договору на поставку приватним підприємством "Транс-Оіл" бензину А-76 виробництва Шебелинського заводу в кількості 7 965 тон з зобов'язання ТОВ СП „Нібулон" провести оплату в розмірі 100 відсоткової вартості товару протягом 2-х банківських днів з наступним отриманням товару зі станції Куп'янськ Харківської області.

У подальшому 13 липня 2005 року в м. Черкаси ОСОБА_10, умисно, згідно розробленого злочинного плану, від свого імені, як директора ПП "Транс-Оіл", підписав підготовлений ОСОБА_8 та невстановленою особою, відомою під прізвищем ОСОБА_9 договір № 13 /07-05 на поставку ТОВ СП "Нібулон" бензину А-76 в кількості 7 965 літрів на суму 19 274,66 грн., який в той же день був відправлений ОСОБА_8 по факсу на адресу останнього.

14 липня 2005 року на виконання умов договору ТОВ СП „ Нібулон" відповідно до платіжного доручення № 12811 перерахувало на розрахунковий рахунок № 260009069 приватного підприємства „Транс-Оіл" кошти в сумі 19 274 грн. 66 коп. з зазначенням призначення платежу "за пальне". 15 липня 2004 року ОСОБА_6 надав вказівку ОСОБА_10, не маючи наміру виконувати договірні зобов'язання на поставку бензину зазначеному приватному підприємству, зняти перераховані ТОВ СП „ Нібулон" грошові кошти. Після цього ОСОБА_6 спільно ОСОБА_10, зняли із розрахункового рахунку в ОД АППБ „Аваль" м. Черкаси та розділили між собою згідно з раніше обумовленими частками і використали на власні потреби перераховані ТОВ СП „ Нібулон" грошові кошти за поставку пального, чим спричинили ТОВ СП „ Нібулон" матеріальних збитків на вказану суму, яка в 147 разів перевищує встановлений на той період законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян. Зняті грошові кошти члени організованої злочинної групи розділили між собою і використали на власні потреби.

ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10, ОСОБА_8 та невстановленою слідством особою відомою під прізвищем ОСОБА_9, умисно, маючи на меті вчинення фінансових операцій з грошовими коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного противоправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, дав розпорядження ОСОБА_10, який виконував функції директора приватного підприємства "Транс-Оіл", і за погодженням з ОСОБА_8 15 липня 2005 року зняти готівкою по чековій книзі в касі АППБ "Аваль" кошти в сумі 18 500 грн., що були отримані у ТОВ СП" Нібулон" м. Миколаїв за поставку вказаному підприємству дизельного пального, з яких 774 гривні останній повинен був залишити на рахунку, а іншу з метою маскування незаконного походження таких коштів та набуття на них права мав перерахувати на розрахунковий рахунок приватного підприємства "Транс-Оіл" від свого імені, як фінансову допомогу підприємству, що і було зроблено ОСОБА_10

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, з метою використання грошей отриманих внаслідок вчинення суспільно небезпечного противоправного діяння, в період 18-22 липня 2005 року він спільно з іншими учасниками групи використав вищевказані грошові кошти для розрахунків за оренду приміщення, рекламні послуги та на власні потреби, і таким чином легалізував грошові кошти в сумі 18 500 грн.

Не погоджуючись з вироком місцевого суду прокурором подано апеляцію, в якій просить скасувати вирок суду першої інстанції внаслідок невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості; постановити новий вирок, яким призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ч. 2 ст. 209 КК України - 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком на три роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією всього майна; на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків строком три роки, з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна; запобіжний захід ОСОБА_6 просить залишити попереднім - тримання під вартою; цивільний позов просить задовольнити повністю, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України; вирішити долю майна, на яке накладено арешт.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що судом не враховано при призначенні покарання, що під час проведення досудового слідства обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_6, не встановлено, про що свідчать його характеризуючи дані.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи вказані злочини підсудний ОСОБА_6 вчинив у складі організованої групи, за вчинення яких засуджено двох осіб, спільно з якими останнім вчинено інкриміновані йому злочини, а саме: ОСОБА_8 та ОСОБА_10, про що свідчать вироки судів, які містяться в матеріалах кримінальної справи, та обвинувачення останньому пред'явлено з урахуванням вчинення злочинів у складі організованої групи.

Суд при постановленні вироку, зокрема, при призначені покарання в повному обсязі зазначені вимоги закону не виконав.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.03 "Про практику призначення судами кримінального покарання": виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. В даному випадку самі обставини вчинених злочинів свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку, адже злочини вчинені у складі організованої злочинної групи.

Таким чином, прокурор вважає, що судове рішення в частині призначення покарання підсудному є незаконним і підлягає скасуванню.

Засуджений ОСОБА_6 також подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, а кримінальну справ повернути прокурору на додаткове розслідування, змінивши йому запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою.

Указує, що вирок винесений з порушеннями норм процесуального та матеріального права. Вирок ухвалений на основі показів свідка, підозрюваного і обвинуваченого ОСОБА_10 та інших осіб, отриманих тільки на досудовому слідстві, які не знайшли свого підтвердження в суді. Доказам, які здобуті в суді, не надано взагалі юридичної оцінки. В основу вироку суд поклав обвинувальний висновок, переписавши його за формою та змістом.

Зазначає, що така позиція суду вказує на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, неправильну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_6

Також засуджений ОСОБА_6 вказує на те, що за наявних у справі доказів ніякої організованої групи не було, ніякого плану між ним, ОСОБА_24, ОСОБА_10, невстановленою особою ОСОБА_9 не існувало, оскільки частина інкримінованих у вину ОСОБА_6 діянь виконувалась різними особами.

В обґрунтування обвинувачення ОСОБА_6 суд поклав вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.11.2007 року стосовно ОСОБА_10, якого визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 с. 209 КК України.

ОСОБА_6 указує, що його покази як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, залишились без належної перевірки. Заявлені ОСОБА_6 клопотання на досудовому слідстві про встановлення всіх учасників, які причетні до зазначених злочинів, і проведення з цими особами очних ставок залишені без задоволення, що вказує на неповноту досудового слідства.

Засуджений ОСОБА_6 також надав доповнення до апеляційної скарги, де він указує, що вказане обвинувачення є неконкретним та не вказує, яким саме чином він впливав на керівництво ТОВ «Торговий Дім «Хліб України» м. Черкаси та ПП «Транс-Оіл» м. Черкаси, щоб схилити їх до вчинення шахрайських дій; або які застосовував важелі впливу, яким позбавив би їх можливості вчиняти шахрайські дії чи розпоряджатися отриманими коштами без його участі.

Також в обґрунтування корисливого мотиву дій ОСОБА_6 щодо організації злочинної групи, керування нею та безпосередньої участі у вчиненні злочинів ні досудовим слідством, ні судом не встановлений напрямок використання ним коштів, які він мав би отримати від злочинної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що всі діяння з організації та вчинення шахрайських дій дійсно вчинялися, але тільки ОСОБА_25, ОСОБА_10 та ОСОБА_26 Відповідно до пояснень ОСОБА_6 на досудовому слідстві та в суді, його дії полягали у наданні рекомендацій, які по суті зводилися до використання посадовими особами підприємств законних прийомів ефективного управління, та в деяких випадках у використанні власного автомобіля.

ОСОБА_6 зазначає, що покази свідків є неправдивими та не можуть бути взяті за основу доказів його вини у вчиненні інкримінованих злочинів, також багато доказів є штучно створеними.

Таким чином, ОСОБА_6 в своїх доповненнях до апеляційної скарги просить вирок суду від 01.11.2013 року скасувати, провести часткове судове слідство, витребувати і дослідити окремі матеріали справи та допитати певних свідків.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з указаних в ній мотивів; засудженого ОСОБА_6, його захисника, вивчивши матеріали кримінальної справи і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є: 1) однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; 2) невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи; 3) істотне порушення кримінально-процесуального закону; 4) неправильне застосування кримінального закону; 5) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України 1960 року, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 Конституції України, підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Відповідно до ст. 21 КПК України 1960 року, підозрюваному, обвинуваченому і підсудному забезпечується право на захист. Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд зобов'язані надати підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді кримінальної справи зазначені вимоги закону у повному обсязі не виконав, належну можливість підсудному захищатися не надав.

В ході дослідження матеріалів кримінальної справи за обвинувачення ОСОБА_6, яка ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06 листопада 2012 року (Т-1, а.с. 11-15) була виділена з кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, встановлено, що на виконання ухвали цього ж суду від 02 жовтня 2012 року (Т-1, а.с. 3-4) ОСОБА_6 був оголошений у розшук, як особа, яка зникла від слідства.

02 грудня 2012 року ОСОБА_6 був затриманий працівниками міліції при спробі перетину державного кордону України на поїзді рейсу «Мінськ-Київ» (Т-1, а.с. 148).

05 лютого 2013 року ухвалою апеляційного суду Черкаської області вирок у кримінальній справі, яка була виділена в окреме провадження, щодо ОСОБА_6 був скасований, а кримінальна справа була направлена на новий судовий розгляд до Соснівського районного суду Черкаської області у іншому складі суду (Т-1, а.с. 162- 166), де з лютого 2013 року справа перебувала у провадженні щодо нового судового розгляду (Т-1, а.с. 167-174).

14 червня 2013 року ОСОБА_6 подав суду заяву про відмову від послуг захисника ОСОБА_27, вказавши, що свої інтереси буде захищати самостійно (Т-2, а.с. 38).

04 липня 2013 року ОСОБА_6 подав суду клопотання про надання йому копії обвинувального висновку у справі (Т-2, а.с. 61). Цього ж дня він подав суду клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи у повному обсязі (Т-2, а.с. 65).

Не отримавши реакції на зазначені вище клопотання, ОСОБА_6 24 липня 2013 року подав повторне клопотання про надання йому копії обвинувального висновку у справі, обґрунтовуючи його тим, що копія обвинувального висновку була йому надана більше ніж три роки тому, й на даний час він, перебуваючи в СІЗО, не має такої копії (Т-2, а.с. 101).

12 вересня 2013 року ОСОБА_6 подає заяву про відвід судді ОСОБА_30., вказуючи, що останній порушує його право на захист, не надаючи копії обвинувального висновку та не забезпечивши можливість ознайомитися з матеріалами кримінальної справи у повному обсязі (Т-2, а.с. 143-145). В цей же день він подає заяву про призначення йому захисника з числа адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу (Т-2, а.с. 147).

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2013 року вирішено призначити ОСОБА_6 захисника через Черкаський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (Т-2, а.с. 149).

З цього ж дня (27 вересня 2013 року) у справі приймає участь захисник ОСОБА_28, на що вказує його ордер від цієї дати і дані протоколу судового засідання (Т-2, а.с. 150), хоча доручення на здійснення захисту за призначенням було виписане Черкаським обласним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги лише 18 жовтня 2013 року (Т-2, а.с. 197).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI, повноваження адвоката як захисника у кримінальному провадженні, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

При цьому захисник ОСОБА_28 згідно з протоколом судового засідання приймає участь у судових засіданнях 27 вересня 2013 року та 15 жовтня 2013 року, в якому, зокрема, були допитані два свідки: ОСОБА_8 та ОСОБА_29 (Т-3, а.с. 56-58).

24 жовтня 2013 року ОСОБА_6 подав клопотання про відмову від послуг захисника ОСОБА_28, оскільки він перешкоджає йому реалізовувати його лінію захисту, вводить його в оману стосовно діючого законодавства. Просив замінити його на захисника, який був раніше, а саме ОСОБА_27 (Т-3, а.с. 6). В цей же день суд, розглянувши це клопотання, відмовив у його задоволенні. Також в цей же день були проведені судові дебати, де захисник ОСОБА_28 брав участь (Т-3, а.с. 59-60).

Таким чином, ОСОБА_6, перебуваючи з 02 грудня 2012 року під вартою в СІЗО, захищався від пред'явленого йому обвинувачення, не маючи копії обвинувального висновку у справі та не отримавши змогу ознайомитися з матеріалами кримінального провадження у достатньому для здійснення свого захисту обсязі, про що він неодноразово просив суд у клопотаннях.

У двох судових засіданнях у справі брав участь захисник ОСОБА_28 без підтверджених в установленому законом порядку повноважень. Вказане має особливо важливе значення в контексті того, що в подальшому ОСОБА_6 відмовився від послуг цього захисника, у зв'язку з тим, що останній перешкоджав йому в реалізації його лінії захисту.

Суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про відмову від захисника ОСОБА_28, й у судових дебатах брав участь захисник, якому підзахисний перед цим відкрито висловив недовіру.

Указане вище, на думку колегії суддів, вказує на те, що в ході судового розгляду судом першої інстанції були допущені такі порушення вимог процесуального закону щодо права підсудного на захист, які завадили постановити законний та обґрунтований вирок.

Також колегія суддів вважає, що, у разі встановлення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні поставлених йому у вину злочинів, та за відсутності інших встановлених судом обставин, призначене йому покарання слід вважати зам'яким.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 21, 367, 370 КПК України (1960), колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2013 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до Соснівського районного суду м. Черкаси у іншому складі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити у виді тримання під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :