Постанова № 41467161, 11.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2014 року 17:00 № 826/15824/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участі секретаря судового засідання Шевченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг третя особа про ОСОБА_2 визнання протиправним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати в повному обсязі розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2744 від 18.09.2014.

Ухвалами суду від 20.10.2014 відрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 29.10.2014, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.11.2014 об'єднано в одне провадження адміністративні справи №№ 826/15824/14 та 826/15938/14 та присвоєно об'єднаній адміністративній справі № 826/15824/14.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушень позивачем відповідних положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Закону України «Про страхування», оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень зазначених законів при провадження страхової діяльності СК «Еталон» є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено порушення СК «Еталон» законодавства у сфері страхової діяльності в частині граничних строків виконання прострочених грошових зобов'язань та порядку формування страхових резервів. За таких обставин відповідач просить суд в позові відмовити.

Третя особа проти позову заперечує, посилаючись на обставини, зазначені відповідачем.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

18 вересня 2014 відповідачем прийнято спірне розпорядження № 2744, яким вирішено, в тому числі: відсторонити від управління Правління Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» під керівництвом Голови Правління ОСОБА_1; призначити тимчасову адміністрацію Товариства до 05.12.2014; призначити тимчасовим адміністратором Приватного акціонерного товариства «СК «Еталон» ОСОБА_2 тощо.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, відсторонення ОСОБА_1 від участі в управління ПрАТ «СК «Еталон» та призначення тимчасової адміністрації ґрунтується на наступних обставинах.

Так, контролюючий орган посилається на те, що в перевіряємому періоді в порушення п.п. 36.2, 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», СК «Еталон» не здійснювалось виплат страхових відшкодувань по врегульованим страховим справам.

При цьому, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Нацкомфінпослуг має право призначати тимчасову адміністрацію у разі, якщо фінансова установа протягом 30 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань, то відповідач вважає відсторонення ОСОБА_1 від участі в управління страховою компанією і введення тимчасової адміністрації цілком правомірними.

Крім того, обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного акта індивідуальної дії, відповідач посилається на те, що Товариством страхові резерви формувались з порушенням ч. 20 ст. 31 Закону України «Про страхування», що, на думку контролюючого органу, є достатньою підставою для застосування до ПрАТ «СК «Еталон» засобів процесуального реагування у формі відсторонення керівника та введення тимчасової адміністрації.

Окружний адміністративний суд міста Києва критично ставиться до таких доводів відповідача, враховуючи наступне.

На ст. 18 акта перевірки від 08.08.2014 № 960/13-15/13/9 відповідачем зазначено, що інспекційною групою під час перевірки встановлено, що загальна сума кредиторської заборгованості за страховими виплатами по укладеним договорам страхування, термін виконання зобов'язань яких настав, складає 1 098 510 грн. та є простроченою. З неї прострочена кредиторська заборгованість, що триває більше 30 робочих днів становить 1 098 510 грн. (складає 100%).

Разом з тим, спірне розпорядження № 2744, прийняте Нацкомфінпослуг не 08.08.2014, а 18.09.2014.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має право призначити тимчасову адміністрацію фінансової установи, діяльність якої ліцензується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у разі якщо фінансова установа протягом 30 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань.

З наведеного вбачається, що законодавчо встановленою підставою для введення тимчасової адміністрації, в даному випадку, могло бути невиконання СК «Еталон», станом на 18.09.2014 (дату винесення розпорядження), 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань, тобто 109 851 грн. і більше. (1 098 510 * 0,1 = 109 851).

В той же час, з урахуванням наданих позивачем відповідачу доказів часткового погашення заборгованості, суб'єктом владних повноважень на ст. 12 розпорядження зроблено запис про те, що станом на 04.09.2014 загальна сума простроченої (більше 30 днів) заборгованості СК «Еталон» становить 158 040 грн., тобто 14,39 % від 1 098 510 грн.

В рядках 19 та 27 таблиці, що міститься на сторінках 12-13 Розпорядження, сума заборгованості складає всього 60 000 грн., а заборгованість виникла на підставі: поліса АА-0006000912 від 05.08.2011, потерпіла особа ОСОБА_3 та договору страхування № 080200-06002295 від 30.05.2011, страхувальник ОСОБА_4.

Сума в розмірі 60 000 грн. входить до загальної суми заборгованості СК «Етолон» в розмірі 158 040 грн.

Стосовно заборгованості в сумі 60 000 грн., представник позивача зазначив, що страхові випадки стались в результаті одного і того самого ДТП, що контролюючим органом не спростовано. Зі слів представника позивача, правоохоронними органами з'ясовано, що ДТП було сфальсифіковане з метою заволодіння коштами кількох страхових компаній злочинним шляхом. За даним фактом порушено кримінальне провадження СВ Жовтневого РВ Запорізького МУ ГУМВС України в Запорізькій області за № 651203. Слідством встановлено, що ОСОБА_4 насправді не укладав жодних договорів страхування з СК «Еталон», адже у в 2008 у нього невідомими особами було викрадено ідентифікаційний код та паспорт Громадянина України. Тобто, вбачається за можливе прийти до висновку, що зазначені особи (ОСОБА_3 і ОСОБА_4.), ймовірно, не є кредиторами СК «Еталон» та, як наслідок, не є страхувальниками і вигодонабувачами за полісом АА-0006000912 від 05.08.2011 та договором страхування №080200-06002295 від 30.05.2011.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що до набрання відповідним рішенням місцевого районного суду по кримінальному провадженню № 651203 законної сили, суму в розмірі 60 000 грн. не можна вважати простроченою заборгованістю СК «Еталон».

Приймаючи до уваги вищевикладене, судом встановлено, що відсоток прострочених на 30 і більше днів зобов'язань СК «Еталон», станом на 18.09.2014, фактично становить не 14,39 %, а 8,92 % (тобто менше 10 %), внаслідок чого призначення тимчасової адміністрації СК «Еталон» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є неправомірним.

Доводи відповідача про необхідність відсторонення від виконання обов'язків ОСОБА_1 та введення тимчасової адміністрації СК «Еталон» з огляду на те, що станом на 01.04.2014 та 23.04.2014 у СК «Еталон» були відсутні підстави вважати права вимоги до перестраховиків, зокрема до ПрАТ «СК «Кремінь» у розмірах, зазначених в інформації, наданій страховиком до перевірки, судом відхиляються, враховуючи наступне.

Так, диспозиція ст. 46 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що визначає вичерпний перелік підстав для призначення тимчасової адміністрації, не містить в собі такої підстави для призначення в фінансовій установі тимчасової адміністрації, як «помилка у визначенні розміру права вимоги».

В той же час, зазначення позивачем в наданій до перевірки інформації суми права вимоги, що є більшою від суми права вимоги, визначеної відповідним договором (ст. 14 розпорядження), не є систематичним порушенням СК «Еталон» законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону) або вчиненням СК «Еталон» дій щодо приховування рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів (п. 4 ч. 1 ст. 46 Закону), внаслідок чого прийняття розпорядження з цих підстав є неправомірним, адже за таких обставин відповідач порушує принцип пропорційності, визначений ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 2744 від 18.09.2014.

3. Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

4. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.О. Арсірій