Постанова № 41467132, 31.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 жовтня 2014 року 11:15 №826/7225/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт»

до

державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 №0002662201 та від 09.04.2014 №0002672201,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 №0002662201 та від 09.04.2014 №0002672201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 13.02.2014 №452/26-56-22-0103/35442130 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Геотехкомплект», товариством з обмеженою відповідальністю «Контелл», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтербазіс», безпідставно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 13.02.2014 №452/26-56-22-0103/35442130 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 09.04.2014 №0002662201 та від 09.04.2014 №0002672201 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Геотехкомплект», товариством з обмеженою відповідальністю «Контелл», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтербазіс», товариством з обмеженою відповідальністю «Бігрін груп», товариством з обмеженою відповідальністю «Вегаплюс» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт» пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до:

- заниження суми податку на додану вартість на суму 167 186,00 грн.;

- завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за квітень 2011 року на суму 186 667,00 грн.;

- завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2011 року на суму 80 064,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 13.02.2014 №452/26-56-22-0103/35442130 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 09.04.2014 №0002662201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 66 838,00 грн., у тому числі: 66 837,00 грн. - основний платіж, 1 грн. штрафні (фінансові) санкції;

від 09.04.2014 №0002672201, яким позивачеві зменшено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за квітень 2011 року на суму 186 667,00 грн. та зменшено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2011 року на суму 80 064,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 13.02.2014 №452/26-56-22-0103/35442130, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт» та його контрагентами:

- товариством з обмеженою відповідальністю «Геотехкомплект» на підставі рахунків-фактур від 25.02.2011 №315, від 24.03.2011 №032401;

- товариством з обмеженою відповідальністю «Контелл» за договором зберігання від 01.02.2011 №24;

- товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтербазіс» за договором про надання демонстраційних послуг від 08.02.2011 №б/н.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтербазіс» (виконавець) укладено договір про надання демонстраційних послуг від 08.02.2011 №б/н, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується здійснити проведення демонстраційного показу гвинтівок (показ бойової ефективності зброї вдень і вночі в різноманітних умовах місцевості, показ точності стрільби в умовах день/ніч із застосуванням різноманітних оптичних засобів, показ тактичного виконання зброї в різних умовах місцевості вдень і вночі із застосуванням різноманітних прицільно-оптичних засобів, показ тактичного використання зброї під час стрільби із гелікоптера в різноманітних умовах місцевості).

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії: договору про надання демонстраційних послуг від 08.02.2011 №б/н; акту здачі-приймання робіт від 31.03.2011; податкової накладної від 31.03.2011 №3105; виписки з банківського рахунку.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт» (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю «Контелл» (зберігач) укладено договір зберігання від 01.02.2011 №24, відповідно до якого клієнт передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання мисливський одяг та взуття і зобов’язується повернути майно збереженим.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору про зберігання від 01.02.2011 №24; актів здачі-приймання робіт від 28.02.2011 №935 та від 30.03.2011 №033002, та від 29.04.2011 №52; податкових накладних від 28.02.2011 №935, від 30.03.2011 №033002, від 29.04.2011 №52; виписок з банківського рахунку.

Також, товариство з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт» мало відносини з товариством з обмеженою відповідальністю «Геотехкомплект» на підставі рахунків-фактур від 25.02.2011 №315, від 24.03.2011 №032401, на підставі яких здійснювалась поставка товарів, на підтвердження чого позивачем надано суду копії: рахунків-фактур від 25.02.2011 №315, від 24.03.2011 №032401; податкових накладних за відповідні періоди; видаткових накладних за відповідні періоди; виписок з банківських рахунків.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Геотехкомплект», товариством з обмеженою відповідальністю «Контелл», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтербазіс» вказано на:

акт перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 15.03.2012 №35/23-4/37194178 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтербазіс» з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 09.07.2010 по 21.11.2011»;

акт перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 17.05.2012 №1347/22-4/37192481 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Геотехкомплект» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період 01.01.2011 по 31.12.2011»;

службову записку головного відділу податкової міліції державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 14.05.2012 №3477/07-06/30.

Аналізуючи матеріали справи та документи, якими сторони обґрунтовують свою позицію у спірних правовідносинах, суд наголошує на тому, що позивачем не доведено та необґрунтовано наявність ділової мети, економічної доцільності та рух активів в процесі здійснення господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю «Геотехкомплект», товариством з обмеженою відповідальністю «Контелл» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтербазіс».

Зокрема, позивачем не наведено доказів економічної обґрунтованості вартості демонстраційних послуг за договором від 08.02.2011 №б/н у сумі 1 120 000 грн., доказів можливості надання цих послуг товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтербазіс» (за даними Єдиного державного реєстру основним видом діяльності цього товариства є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами) тощо. А податкова накладна від 31.03.2011 №3105 містить інший послуг, ніж передбачений договором від 08.02.2011 №б/н.

Не обґрунтовано позивачем і економічної доцільності, вартості послуг зберігання за договором від 01.02.2011 №24, відсутність власних можливостей для забезпечення зберігання мисливського одягу та взуття (з матеріалів справи вбачається наявність у позивача власних приміщень для провадження господарської діяльності).

Щодо господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Геотехкомплект», то предметом купівлі-продажу згідно рахунків-фактур було обладнання для вогнепальної зброї, торгівля яким потребує наявність ліценції Міністерства внутрішніх справ України. Позивачем не наведено суду доказів щодо наявності у його контрагента відповідної дозвільної документації.

Разом з тим, аналізуючи доводи контролюючого органу у спірних правовідносинах, суд наголошує на тому, що акт перевірки державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 13.02.2014 №452/26-56-22-0103/35442130 є необґрунтованим з огляду на відсутність як аналізу первинних документів по взаємовідносинам позивача із його контрагентами, так і детального аналізу податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт».

Зокрема, на сторінці 6 акту перевірки вказано на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт» за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 277 990 грн., проте перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту за цей період на суму 433 917 грн.

По тексту акту перевірки державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 13.02.2014 №452/26-56-22-0103/35442130 вбачаються постійні розбіжності щодо сум заниженого позивачем податку на додану вартість, зокрема, за лютий 2011 року, і висновками акту перевірки в цілому.

Не наведено контролюючим органом суду доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок господарських взаємовідносин позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «Геотехкомплект», товариством з обмеженою відповідальністю «Контелл» та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтербазіс».

Так, під час судового розгляду справи відповідачем надано суду копії податкових декларацій названих контрагентів позивача, з яких вбачається, що останні декларували свої грошові зобов’язання із податку на додану вартість, звітували в 2011 році перед органами державної податкової служби.

Слід також зазначити, що перевіркою встановлено заниження товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт» податку на додану вартість на суму 167 186,00 грн. (за лютий 2011 року – 100 349 грн., за березень 2011 року – 66 837 грн.), проте податковим повідомленням-рішенням від 09.04.2014 №0002662201 позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 66 838,00 грн.

Тобто сума грошового зобов’язання, визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не відповідає сумі заниженого грошового зобов’язання, встановленого актом перевірки.

Пояснення щодо таких розбіжностей контролюючим органом суду не надано.

Згідно із приписами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи наведені вище обставини, вбачається, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 09.04.2014 №0002662201 та від 09.04.2014 №0002672201 не можуть вважатись обґрунтованими і такими, що прийняти добросовісно та безстронньо, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 09.04.2014 №0002662201 та від 09.04.2014 №0002672201.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.