Постанова № 41467078, 11.11.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 року Справа № П/811/3639/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технодеталь-СВ"

до відповідача - Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Технодеталь-СВ" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 жовтня 2014 року №0004841500, №0004831500.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "Технодеталь-СВ", податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ „Євроінформсервіс", а відтак - не доведено порушення позивачем приписів Податкового кодексу України та безпідставно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Відповідач наголошує, що перевіркою встановлено укладення позивачем угод з ТОВ "Євроінформсервіс" без мети настання реальних наслідків, а отже - і безпідставне формування ТОВ "Технодеталь-СВ" податкового кредиту за такими господарськими операціями. За таких умов відповідач наполягає на правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень (а.с.87-89).

У судовому засіданні представник відповідача з тих самих міркувань просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

За клопотаннями представників сторін подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (а.с.98).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками позивача і відповідача документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технодеталь-СВ" зареєстроване як юридична особа реєстраційною палатою Кіровоградською міської ради 09 квітня 2012 року (а.с.9) з того часу перебуває на обліку у податковому органі як платник податків.

У період з 18 по 19 вересня 2014 року посадовими особами Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2014 року по взаємовідносинах з ТОВ "Євроінформсервіс" та подальшої реалізації (використання) придбаних ТМЦ (робіт, послуг) та податку на прибуток.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 25 вересня 2014 року №399/2200/38065944, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: відсутність реального здійснення господарських операцій по взаємовідносинам ТОВ "Євроінформсервіс" за березень 2014 року в частині придбання товарів (робіт, послуг) та використання у своїй підприємницькій діяльності у 2014 році; з пунктів 198.1, 198.3, статті 198, в результаті завищення сум податкового кредиту за березень 2014 року на загальну суму 49790,00 грн., та п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за березень 2014 року на суму 49790,00 грн. (а.с.13-25)

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 09 жовтня 2014 року:

- №0004841500, яким ТОВ "Технодеталь-СВ" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3747,00 грн;

- №0004831500, яким ТОВ "Технодеталь-СВ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 57553,75 грн (за основним платежем - 46043,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11510,75 грн.) (а.с.10-11).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про безпідставне формування податкового кредиту за господарськими операціями позивача з ТОВ "Євроінформсервіс" у березні 2014 року, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ "Технодеталь-СВ" та ТОВ "Євроінформсервіс" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом встановлено такі обставини.

Відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ "Технодеталь-СВ" за КВЕД є, зокрема, виробництво неметалевих мінеральних виробів (23.99), виробництво інших готових металевих виробів (25.99), неспеціалізовна оптова торгівля (46.90).

Позивач користується орендованим нежитловим виробничим приміщенням площею 159 кв. м., що знаходиться за адресою: м.Світловодськ, вул. Димитрова, 1 (а.с.28-30).

У вказаному приміщенні встановлено, зокрема, вертикально-свердлильний верстат, універсальний-фрезерний верстат та круглошліфувальний верстат (а.с.39-40).

На виконання своїх статутних функцій, 14 лютого 2014 року та 18 лютого 2014 року ТОВ „Технодеталь-СВ" уклало з ТОВ „Пролог Семікор" та ТОВ „Арофел Семікор" договори поставки, за змістом яких зобов'язалося виготовити та поставити зазначеним контрагентам деталі з графіту для комплектування теплових вузлів печей (а.с. 55-56, 63-65).

З метою виконання своїх договірних зобов'язань, позивач придбав у ТОВ "Євроінформсервіс" графітові заготовки у кількості та номенклатурі відповідно до договору №9-02/14 від 20 лютого 2014 року (а.с.41-42), з яких виготовив замовлені ТОВ „Пролог Семікор" та ТОВ „Арофел Семікор" деталі (а.с. 57-62, 65-76).

Постачання придбаної позивачем продукції ТОВ "Євроінформсервіс" здійснило у березні 2014 року.

Так, факт передання позивачеві обумовленої договором продукції підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 10 березня 2014 року №1, від 12 березня 2014 року №3, від 13 березня 2014 року №4, від 14 березня 2014 року №5, від 17 березня 2014 року №6, від 19 березня 2014 року №7 (а.с.43-48) та відповідними видатковими накладними (а.с.49-54) на загальну суму 298 740,00 грн. (із них ПДВ - 49790,00 грн.).

Розрахунок із ТОВ "Євроінформсервіс" за придбаний товар позивач здійснив у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагента (а.с.95-97).

Згідно умов договору поставки придбаний товар був доставлений до місцезнаходження виробничих потужностей ТОВ „Технодеталь-СВ" силами контрагента, що посвідчується відповідним актом про виконання договору (а.с.94).

Принагідно суд зазначає, що законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Тому, за наявності у ТОВ "Технодеталь-СВ" передбачених Податковим кодексом України та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" належно оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, відсутність товарно-транспортних накладних суд не розглядає як доказ безтоварності господарських операції позивача. Судом встановлено, що податкові та видаткові накладні, якими оформлювався факт придбання позивачем товару, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву товару, його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, та підписи уповноважених осіб.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договору, податкових, видаткових, актів виконаних робіт свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентом позивача зобов'язань, обумовлених договором поставки.

Як встановлено судом, ТОВ "Технодеталь-СВ" у березні 2014 року віднесло відповідні суми ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ "Євроінформсервіс" до податкового кредиту та до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (а.с.77-79).

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ТОВ "Технодеталь-СВ" та ТОВ "Євроінформсервіс", а відтак - і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення відповідних сум до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи ТОВ "Технодеталь-СВ", а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентом - ТОВ "Євроінформсервіс" у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 11510,75 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0004831500.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності своїх рішень.

Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 182,70 грн (а.с.2), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 09 жовтня 2014 року №0004841500, яким ТОВ "Технодеталь-СВ" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3747,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 09 жовтня 2014 року№0004831500, яким ТОВ "Технодеталь-СВ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 57553,75 грн (за основним платежем - 46043,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11510,75 грн.).

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Технодеталь-СВ" судовий збір у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні, сімдесят копійок) з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук