головуючого -
Димерлія О.О.
суддів -
Яковлева Ю.В., Потапчука В.О.
при секретарі -
Мішиєвій О.В.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою відкритого
акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан» на постанову
господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2007 року за позовом
відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан» до
Скадовської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
26 січня
2005 року ВАТ «ДАК «Титан» звернулось до суду першої інстанції з вказаним
адміністративним позовом.
Позивач
зазначив, що в 2004 році Скадовською МДПІ була проведена позапланова
документальна перевірка правильності обчислення та сплати товариством податку
за землю до місцевих бюджетів Чаплинського та Каланчацького районів за період з
01.01.2002 року по 01.07.2004 року. За результатами перевірки податковий орган
склав Акт №78/26/05762329 від 06 вересня 2004 року, в якому вказав на порушення
ВАТ «ДАК «Титан» вимог ст. 8 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992
року, а саме: не донарахування та недоплата податку за вказаний період на загальну
суму 1 692 380 гривень 72 копійок. На підставі Акту перевірки МДПІ винесла
податкове повідомлення-рішення №0000012600/1 від 08.10.2004 року, яким
визначила суду податкового зобов'язання усього в розмірі 1 915 382 гривень 90
копійок (1 286 045 гривень 48 копійок - за основним платежем, 629 337 гривень
42 копійок - за штрафними санкціями), та податкове повідомлення-рішення
№0000092600/1 від 08.10.2004 року усього на суму 605 439 гривень 43 копійок
(406 335 гривень 24 копійок - за основним платежем, 199 104 гривень 19 копійок
- за штрафними санкціями).
Посилаючись
на порушення відповідачем норм діючого законодавства, ВАТ «ДАК «Титан» просило
суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0000012600/1 від
08.10.2004 року та №0000092600/1 від 08.10.2004 року.
20 листопада
2007 року господарський суд Херсонської області виніс постанову, якою частково
задовольнив позовні вимоги, а саме: визнав податкове повідомлення-рішення
№0000012600/1 від 08.10.2004 року не чинним в частині визначення податкового
зобов'язання по земельному податку в сумі 253 085 гривень 25 копійок та
застосування 126 542 гривень 62 копійок штрафних санкцій; визнав податкове
повідомлення-рішення №0000092600/1 від 08.10.2004 року не чинним в частині
визначення податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 81 264 гривень
18 копійок та застосування 40 632 гривень 11 копійок штрафних санкцій. Рішення
суду мотивовано тим, що перегляд неправильно нарахованого податку та стягнення
допускаються не більш як за два попередні роки, тобто з 01.07.2002 року по
01.07.2004 року.
22 січня
2008 року на вказане рішення суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій
просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою
задовольнити у повному обсязі позовні вимоги ВАТ «ДАК «Титан». Апелянт
посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до
неправильного вирішення справи.
Заслухавши
суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги,
перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією
суддів встановлено, що в постійному користуванні ВАТ «ДАК «Титан» знаходяться
земельні ділянки, розташовані на території Каланчацького району, загальною
площею 452,5 гектарів, та земельні ділянки, розташовані на території
Чаплинського району, загальною площею 1 144,47 гектарів. Вказані земельні
ділянки надані товариству для цілей хімічної промисловості. В той же час
позивач, вважаючи, що окремі об'єкти відносяться до земель водного фонду,
сплачував податок за ставкою 0,3 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по
області, тоді як ставка податку на землі промисловості становить 5 %. ВАТ «ДАК
«Титан» відніс до земель водного фонду, зокрема, такі об'єкти: водосховище
площею 313,59 гектарів, підвідний канал площею 22,74 гектарів (на території
Каланчацького району); недогарконагромаджувач площею 93,30 гекарів,
накопичувач-випарювач площею 889,23 гектарів, накопичувач-випарювач площею
75,77 гектарів (на території Чаплинського району). Таким чином, позивач сплатив
земельний податок за ставкою 0,3 % за 1 394,63 гектарів землі.
Відповідно
до ст. 19 Земельного кодексу України землі за основним цільовим призначенням
поділяються на категорії, в тому числі землі водного фонду, землі
промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення
тощо.
Отже, землі
водного фонду і землі промисловості відносяться до різних категорій земель.
Віднесення
земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів
державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх
повноважень, що передбачено ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України.
Як
вбачається з матеріалів справи, Рішенням Червоночабанської сільської ради
Каланчацького району Херсонської області №127 від 14.07.2001 року, Рішенням
Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області
№64 від 14 грудня 2001 року, Рішенням Григорівської сільської ради Чаплинського
району Херсонської області №156 від 02.10.2001 року перелічені вище об'єкти
надано в постійне користування з цільовим призначенням земельних ділянок для
хімічної промисловості.
Таким чином,
надані товариству землі віднесені до категорії «землі промисловості» у
передбаченому Законом порядку, тобто на підставі рішень органів місцевого
самоврядування. Таке призначення земельних ділянок закріплено також в Державних
актах на право постійного користування землею.
Однак,
апелянт в обґрунтування своєї правової позиції посилається на те, що на
території ВАТ «ДАК «Титан» знаходяться водні об'єкти, які відносяться до земель
водного фонду.
Відповідно
до ч. 1 ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі
в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами,
які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
З наведеного
вбачається, що наявність на території земельної ділянки водних об'єктів не
означає належність землі до категорії «землі водного фонду», оскільки підставою
віднесення земель до тієї чи іншої категорії є їх цільове призначення.
Виходячи з
викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком
господарського суду Херсонської області стосовно віднесення земель, що
знаходяться в користуванні позивача, до категорії «землі промисловості».
Така правова
позиція суду підтверджується також листом Херсонського обласного управління
земельних ресурсів №01-10/1448 від 01.09.2004 року. При цьому управління
земельних ресурсів посилається на те, що згідно Державних актів на право
постійного користування землею, ділянки було надано з цільовим призначенням -
для хімічної промисловості.
Діючим
законодавством передбачений порядок зміни цільового призначення земельних
ділянок.
Так,
відповідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового
призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого
самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або
надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти
землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та
історико-культурного призначення.
Позивач не
надав будь-яких доказів, що підтверджують зміну цільового призначення наданих
йому в користування земельних ділянок.
В той же
час, колегією суддів встановлено, і сторони це не заперечують, що ВАТ «ДАК
«Титан» сплачував земельних податок за перелічені вище об'єкти, як за такі, що
належать до земель водного фонду, тобто за ставкою 0, 3 %. За решту земель, що
знаходяться в користуванні товариства, податок сплачувався за ставкою 5 %,
тобто виходячи з категорії земель «землі промисловості».
Судовою
колегією встановлено, що податковий орган здійснював перевірки за період з
01.01.2002 року по 01.07.2004 року, тобто за попередні два з половиною роки.
Згідно ст.
18 Закону України «Про плату за землю» платники, яких своєчасно не було
залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два
попередні роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або
повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.
Таким чином,
МДПІ вийшла за межі наданих законодавством повноважень, оскільки залучила
позивача до сплати податку за період, що перевищує два роки.
Виходячи з
викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що товариство може бути притягнуто
до сплати податку та штрафних санкцій лише за період з 01.07.2002 року по
01.07.2004 року.
В
апеляційній скарзі ВАТ «ДАК «Титан» посилається також на порушення податковим
органом законодавства при проведенні перевірки, а саме: проведення виїзної
перевірки без присутності на підприємстві, ненадання Акта для підписання
службовими особами товариства, проведення вказаної перевірки повторно.
Розглядаючи
це питання колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів
справи вбачається, що перевірка була проведена податковим органом відповідно до
п.п. «в» п. 3 Указу президента України «Про деякі заходи з перегулювання
підприємницької діяльності» від 23.07.1998 року.
Згідно
вказаної норми, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не
передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться, якщо виявлено недостовірність даних, заявлених у
документах обов'язкової звітності.
З наведеного
вбачається, що проведена МДПІ перевірка була позаплановою виїзною.
Пунктом 1.2.
Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та
позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого
законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України
№ 327 від 10.08.2005 року, позапланова виїзна перевірка здійснюється за
місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування
об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна
перевірка.
Апелянт
стверджує, що вперше службові особи податкового органу прийшли до підприємства
02.08.2004 року, тобто в день початку проведення перевірки.
Вирішуючи це
питання, судова колегія виходить з того, що діючим законодавством не
передбачено терміну знаходження службових осіб МДПІ на території підприємства,
а тому податковий орган не виходив за межі встановлених законодавством
повноважень стосовно місця проведення перевірки.
З матеріалів
апеляційної скарги вбачається, що 07.09.2004 року МДПІ надала Акт перевірки
підприємству, а наступного дня, тобто 08.09.2004 року ВАТ «ДАК «Титан» отримало
оскаржувані повідомлення-рішення. При цьому апелянт стверджує, що Акт не
надавався для підписання службовими особами товариства і довідка про відмову
від підпису також не складалась.
Відповідно
до п.п. 4.3., 4.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних,
виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового,
валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової
адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта
господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку. При цьому
у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті
перевірки при його підписанні (чи відмові від підпису) робить відповідну
відмітку.
Як
вбачається з матеріалів справи, підписи посадових осіб підприємства на Акті
перевірки відсутні, а також відсутній запис про їх відмову від підписання Акту.
Вказане свідчить,
що МДПІ дійсно вийшла за межі встановлених законодавством повноважень щодо
підписання Акту перевірки. Однак, з огляду на те, що Акт був представлений
підприємству 07.09.2004 року та посилання податкового органу на порушення товариством вимог законодавства
щодо ставки оподаткування є обґрунтованими, колегія суддів вважає, що наведені
формальні недоліки не спростовують наявності виявлених в ході перевірки
правопорушень.
Щодо
посилань ВАТ «ДАК «Титан» на проведення перевірки повторно, то з цього приводу
слід зазначити таке.
Колегією
суддів встановлено, і сторони це не заперечують, що Красноперекопською ОДПІ вже
була проведена перевірка за період з 01.01.2002 року по 01.01.2003 року. За
результатами перевірки був складений Акт, в якому не відображені порушення з
розрахунку земельного податку. Вважаючи проведену МДПІ перевірку повторною,
апелянт посилається на п. 4 Указу президента України «Про деякі заходи з
перегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 року, а саме на
недотримання податковим органом умов проведення такої перевірки.
Згідно
вказаної норми вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою
перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом
перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької
діяльності або висновків акта перевірки,
складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо
повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли
стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили
планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове
розслідування або порушено кримінальну справу.
Вказане
свідчить, що метою повторної перевірки є встановлення достовірності висновків
нижчестоящого органу вищестоящим за умови, що стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які
проводили перевірку, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
З матеріалів справи вбачається, що проведена
МДПІ не мала ознак повторної, оскільки не мала на меті встановлення
достовірності отриманих Красноперекопською ОДПІ даних, а носила характер
окремої позапланової перевірки, що не заборонено діючим законодавством.
Враховуючи наведене, колегія суддів
погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення ВАТ «ДАК «Титан»
вимог діючого законодавства стосовно ставки оподаткування земельним податком,
тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись
ст.ст.185, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну
скаргу відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан»
- залишити без задоволення.
Постанову
господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2007 року за позовом
відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан» до
Скадовської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень - залишити
без змін.
Ухвала
апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може
бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України
протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду
апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Справа №4374/2008
Головуючий першої інстанції суддя - Хом'якова В.В.
Категорія: П - 2.11.5
Доповідач суддя - Димерлій О.О.
Часті запитання
Який тип судового документу № 4146570 ?
Документ № 4146570 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 4146570 ?
Дата ухвалення - 29.05.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4146570 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4146570 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 4146570, Одеський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4146570, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.05.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Ухвала суду.
На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Судове рішення № 4146570 відноситься до справи № 22а-4374/2008
Це рішення відноситься до справи № 22а-4374/2008. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
