Ухвала суду № 41460840, 19.11.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"19" листопада 2014 р. Справа № 806/1381/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Рожко М.М. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" вересня 2014 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповільністю "Ружинський комбікормовий завод" до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції від 12.12.2013 р. №0000752201 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 78874грн. основного платежу та 19719грн. нарахованих штрафних санкцій. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення - рішення Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції від 12.12.2013 р. №0000762201 у частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 334568грн. основного платежу та 64252грн. нарахованих штрафних санкцій.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Андрушівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі-ОДПІ) за результатами планової виїзної перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (далі-Товариство) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року та на підставі акту перевірки від 05.12.2013 року №000022/06-01-22/32265078 прийнято податкове повідомлення - рішення №0000752201 від 12.12.2013 року, за яким Товариству було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 614320 грн., у тому числі, за основним платежем - 510610 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 103702 грн. і податкове повідомлення - рішення №0000762201 від 12.12.2013 року, згідно із яким Товариству було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на добавлену вартість в сумі 629720 грн., у тому числі за основним платежем - 484018 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 145694 грн.

Суд встановив, що за змістом акту перевірки та на думку податкового органу Товариство хоча і уклало договір поставки із ТОВ "РОККО" від 10.01.2012 року про передачу у власність покупцеві (Товариство) ємкостей об'ємом 0,8 метрів кубічних у кількості 6 штук, але ж на видатковій накладній, наданій до перевірки, відсутні дані щодо виписки Товариством доручення на отримання товару від ТОВ "РОККО". У наданій для перевірки товарно - транспортній накладній від 10.01.2012 року не вказано номер подорожнього листа, відсутній підпис, прізвище та ініціали особи, яка дозволила відпуск товару. Крім того, у акті зазначено, що в порушення п.1.2 договору та ЗУ "Про підтвердження відповідності", ЗУ "Про захист прав споживачів" до перевірки не надані сертифікати якості товару, або інші документи, які підтверджують походження та відповідність товару ДСТУ. У накладних відсутні посилання на реєстраційні номери сертифікатів відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларацій про відповідність. Відтак, на суму податку на додану вартість 4500 грн. по придбаних ємкостях зменшено податковий кредит за січень 2012 року згідно акту позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з питань проведення господарських операцій з ТОВ "РОККО" від 20.06.2013 року №389/22-01/32265078. Також зазначено про завищення Товариством за 2012 рік собівартісті придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на 24960 грн.

Вказане перевірено в ході судового розгляду справи та встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 року податкове повідомлення - рішення від 11.07.2013 року №0000072200, прийняте начальником Ружинського відділенням Андрушівської ОДПІ на підставі згаданого акту позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з питань проведення господарських операцій з ТОВ "РОККО" від 20.06.2013 року №389/22-01/32265078 визнано протиправним та скасовано.

Вказана постанова суду першої інстанції в частині правомірності віднесення Товариством до податкового кредиту з податку на додану вартість 4500 грн. по придбаних ємкостях залишена без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014 року.

У вказаній постанові колегія суддів погодилася, що виконання умов договору від 10.01.2012 року про поставку ТОВ "Рокко" Товариству ємкостей об'ємом 0,8 метрів кубічних в кількості 6 штук за ціною 27000,00 грн. (ПДВ 4500,00 грн.), що підтверджено актом прийому-передачі продукції за договором поставки від 10.01.2012 року, товарно-транспортною накладною на перевезення ємкостей від 10.01.2012 року, податковою накладною №76 від 10.01.2012 року та видатковою накладною від 10.01.2012 року. А інвентарна картка обліку основних засобів свідчить про те, що придбаний товар (ємкості по 0,8 м3 в кількості 6 штук) перебуває на балансі ТОВ "Ружинський комбікормовий завод". Постанова набрала законної сили.

Відтак, реальність зазначеної господарської операції встановлена судовим рішенням, а це, у відповідності до приписів ч.1 ст.72 КАС України, не потребує доказування при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок про наявність у Товариства права на віднесення в 2012 році до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) вартості придбаних ємкостей на суму 24960 грн.

Щодо взаємовідносин з ТОВ "Софтпорт" по включенню до витрат вартості транспортно - експедиційних послуг по перевезенню кукурудзи, то суд першої інстанції встановив, що в акті перевірки (а.19) податковий орган посилається на порушення розділу ІІІ ПК України - до загальновиробничих послуг включено вартість транспортно - експедиційних послуг по перевезенню кукурудзи, отриманих від ТОВ "Софтпорт" акт б/н від 23.12.2011 року про надані послуги за договором транспортного експедирування від 20.08.2011 року, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинним документами, в результаті чого завищено загальновиробничі витрати на 340000 за 2-4 квартали 2011 року. Зазначено, що Товариство та ТОВ "Софтпорт" (Експедитор) уклали договір транспортного експедирування б/н від 20.08.2011 року. Розрахунки між контрагентами здійснено в безготівковій формі у сумі 408000 грн. До перевірки надано акт б/н від 23.12.2012 року про надані послуги за договором про транспортне експедирування від 20.08.2011 року. Акт про надані послуги за договором про транспортне експедирування не підтверджується товарно - транспортними накладними, в яких було б зазначено звідки і куди здійснювалось перевезення кукурудзи, якими автомобілями. Крім того, згідно оборотно - сальдової відомості по 201 рахунку "зерно", що ведеться на підприємстві, встановлено, що у серпні 2011 року підприємство здійснило придбання та реалізацію кукурудзи лише в кількості 32,49 тонн. Згідно даних цієї оборотно - сальдової відомості та первинних документів встановлено, що з 13.08.2011 року по 31.12.2012 року придбання та реалізацію кукурудзи Товариство не здійснювало, залишки кукурудзи на балансі підприємства станом на 13.08.2011 року становлять 0,0 тонн. Отже, дані зазначені в акті про надані послуги від 23.12.2011 року щодо перевезення зерна кукурудзи у кількості 3400 тонн на суму 408000 грн. з ПДВ не підтверджені а ні транспортними, а ні первинним документами. Податковий орган дійшов висновку про неправомірність віднесення Товариством до податного кредиту 68000 грн.

Не погодившись із такими висновками, суд надав правову оцінку представленим доказам і у відповідності до приписів ч.1 ст.929 ЦК України вірно зазначив, що перелік пов'язаних з перевезенням вантажу послуг не є вичерпним. У спірному випадку представники ТОВ "Софтпорт" здійснювали супроводження транспорту, яким перевозилася кукурудза контрагентами позивача для зберігання його на складах ТОВ "Ружинський комбікормовий завод", а також транспорту, яким кукурудза перевозилася позивачем після його зберігання своїм контрагентам.

В ході розгляду справи з'ясовано, що здійснення цієї господарської операції підтверджено звітами про рух хлібопродуктів і тари на елеваторах і складах Товариства, наказами про відвантаження хлібопродуктів, реєстрами накладних на прийняте насіннєве зерно, товарно - транспортними накладними, на яких міститься печатка ТОВ "Софтпорт". Оскільки вказана кукурудза знаходилася на зберіганні у Товаристві і не була його власністю, то вона не обліковувалася в оборотно - сальдовій відомості по 201 рахунку "зерно", що ведеться в Товаристві.

Що стосується правомірності віднесення до витрат вартості отриманих послуг з обслуговування обладнання ТОВ "Хозстройсервіс", то судом встановлено, що в акті перевірки (а.19) ведеться про порушення Товариством розділу ІІІ ПК України, оскільки до загальновиробничих витрат включено вартість послуг з обслуговування обладнання ТОВ "Хозстройсервіс" б/н від 26.12.2011 року, надані послуги не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинним документами, в результаті чого завищено загальновиробничі витрати на 166667 грн. за 2-4 квартали 2011 року. Також до договору на виконання робіт щодо обслуговування обладнання б/н від 15.12.2011 року не надано затверджений кошторис робіт вказаних у договорі, який би передбачав та обґрунтовував зазначену вартість передбачених робіт у сумі 200000 грн. Розрахунки між контрагентами здійснено в безготівковій формі у сумі 200000 грн. Податковим органом зроблено висновки, що представлені до перевірки документи складені з порушенням чинного законодавства та не можуть слугувати підтвердженням даних податкового обліку. Цими документами є акт б/н від 26.12.2011 року прийому - передачі виконаних робіт, який складено у м.Ружин, тобто місце приймання виконаних робіт - м.Ружин, а сушка ДСП 32, що належить Товариству, знаходиться у с.Білилівка Ружинського району. В акті та договорі не зазначено обслуговування якої саме сушки ДСП 32 було проведено, оскільки у власності Товариства є дві такі сушки ДСП 32 "І" та "ІІ". У даному акті не вказано які саме роботи проведені підрядником, не зазначено які саме матеріали використано для проведення робіт. Також в акті не зазначено висновки по перевірці, оцінці того чи іншого обладнання та необхідності його заміни чи ремонту. До перевірки не надано документи, що підтверджують право ТОВ "Хозстройсервіс" на проведення вказаних у договорі робіт, не зазначено хто саме від ТОВ "Хозстройсервіс" проводив ці роботи, його кваліфікацію. Також в ході перевірки не встановлено яком чином проводилися роботи з очистки від пилу, сміття та нагару камер нагріву, шахт, повітропроводів та вентиляторів, оскільки у грудні 2011 року Товариство здійснювало діяльність з сушіння зернових та згідно наданих документів не призупиняло свою діяльність та не виводило з експлуатації ДСП 32.

Суд дослідив вказані документи в сукупності з іншими доказами та зробив вірний висновок про безпідставність доводів ОДПІ.

Так, відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст.843 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

З огляду на вказане суд вірно зазначив, що наявність кошторису, як додатку до договору підряду, не є обов'язковою, оскільки види та ціна робіт можуть бути визначені сторонами в інших документах, зокрема в самому договорі підряду, актах виконаних робіт тощо. Саме пунктом 1 договору на виконання робіт по обслуговуванню обладнання б/н від 15.12.2011 року обумовлено, що підрядник зобов'язується провести технічне обслуговування сушки газової ДСП -32 і загальна вартість робіт складає 200000 грн. В п.8 цього договору визначено, що ціна робіт за цим договором включає в себе компенсацію витрат підрядника та належну йому винагороду, що відповідає положенням ч.3 ст.843 ЦК України. Відтак, види і ціна робіт була визначена сторонами у договорі на виконання робіт щодо обслуговування обладнання б/н від 15.12.2011 року і це не суперечить вимогам закону.

01.01.2011 року між ПП Тарасюк Т.В. (орендодавець) та ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" (орендар) було укладено договір оренди №18, згідно із яким орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування приміщення площею 8 кв.м., що розташоване за адресою: смт. Ружин, вул. Бірюкова, 9/1. Згідно із п.1.2 цього договору приміщення, що передається в оренду, використовується для офісних цілей орендарем. Фактичне використання цього приміщення для офісних цілей Товариством підтверджується рахунками, які виставляв орендодавець та виписками з банківського рахунку про перерахування коштів на рахунок ПП Тарасюк Т.В.

Акт б/н від 26.12.2011 року прийому - передачі виконаних робіт підписувався за місцем розташування офісного приміщення Товариства, що не суперечить чинному законодавству.

Суд також вірно визнав безпідставними посилання ОДПІ на те, що у акті прийому - передачі виконаних робіт від 26.12.2011 року не вказано які саме роботи проведені підрядником та не зазначено які саме матеріали використано для проведення цих робіт, оскільки в акті прийому - передачі виконаних робіт зазначено, що замовник прийняв, а підрядник передав виконані роботи відповідно до умов договору. Як зазначено вище перелік цих робіт був визначений в п.2 договору.

В п.4 договору визначено, що підрядник зобов'язується здійснювати матеріально - технічне забезпечення виконання робіт та несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування. Таким чином, проведення робіт щодо обслуговування обладнання було здійснено за рахунок матеріалів та устаткування ТОВ "Хозстройсервіс". Оскільки вартість виконаних робіт була визначена сторонами наперед у договорі, то необхідності зазначати перелік цих матеріалів в акті прийому - передачі виконаних робіт не було.

Нічим не обґрунтовані і посилання працівників податкової інспекції на те, що у вказаному акті прийому - передачу виконаних робіт не зазначено висновки по перевірці, оцінці того чи іншого обладнання та необхідності його заміни чи ремонту, так як надання таких висновків працівниками ТОВ "Хозстройсервіс" не було предметом договору.

Судом вірно зазначено про надуманість висновків податкового органу про те, що роботи з очистки від пилу, сміття та нагару камер нагріву, шахт, повітропроводів та вентиляторів, не могли бути проведені у грудні 2011 року, оскільки в цей час Товариство здійснювало діяльність з сушіння зернових та згідно наданих документів не призупиняло свою діяльність та не виводило з експлуатації ДСП 32. Вказане підтверджується тим, що на балансі Товариства знаходяться дві таких сушки, що підтверджено відповідними інвентарними картками. А тому тимчасове призупинення роботи однієї із них під час проведення вищезазначених робіт не могло суттєво вплинути на технологічний процес.

Взаємовідносини з СТОВ "Співдружність" виникли на підставі договору купівлі - продажу сільгосппродукції №2 від 06.04.2011 року та додатку №1 до цього договору, згідно якого Товариство зобов'язалося реалізувати кукурудзу в кількості 545 тонн по ціні 1850 грн. за 1 тонну на загальну суму 1008250 грн. без ПДВ. Кукурудзу в кількості 545 тонн по ціні 1850 грн. за 1 тонну на загальну суму 1008250 грн. без ПДВ було реалізовано на СТОВ "Співдружність" згідно видаткової накладної №3 від 07.04.2011 року та виписано податкову накладну №6 від 29.04.2011 року на суму 1008250 грн. без ПДВ (звільнення від ПДВ). Оплату за отриманий товар СТОВ "Співдружність" здійснено в безготівковій формі. Згідно даних бухгалтерського обліку реалізована 07.04.2011 року СТОВ "Співдружність" кукурудза була придбана до 01.01.2011 року. А до 01.01.2011 року операції з реалізації зернових не звільнялися від оподаткування, відповідно до цього кукурудза була придбана з ПДВ та платник скористався правом на податковий кредит за цими товарами.

У відповідності до п.198.5 ст.198 ПК України якщо у подальшому товари/послуги фактично використовуються в операціях, які звільняються від оподаткування, то з метою оподаткування такі товари/послуги вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами.

ОДПІ дійшла висновку, що Товариство в порушення п.198.5 ст.198 ПК України не нарахувало податкові зобов'язання з ПДВ при здійсненні операції з реалізації кукурудзи 07.04.2011 року у кількості 545 тонн по ціні 1850 грн. на СТОВ "Співдружність" за квітень 2011 року на суму 201650 грн.

Проте, суд з'ясував, що такі висновки не відповідають положенням податкового законодавства.

Так, відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України (в редакції діючій станом на 07.04.2011 року) якщо у подальшому товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених пп.196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами.

Із аналізу зазначеної правової норми вбачається, що вона підлягає застосуванню в разі подальшого використання товарів/ послуг в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно лише до цього розділу ПК України. Вказана стаття відноситься до розділу V "Податок на додану вартість".

Натомість операції з постачання зернових та технічних культур на той час звільнялися від оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 15 підрозділу 2 розділу XX ПК України, а не відповідно до розділу V цього Кодексу .

Відтак, суд зробив правильний висновок, що положення п.198.5 ст.198 ПК України (в редакції діючій станом на 07.04.2011 року) не стосувалися операцій, які звільнялися від оподаткування на підставі пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку дослідженим доказам, суд дійшов вірного висновку про помилковість посилань податкового органу щодо виникнення у ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із продажем кукурудзи, придбання якої раніше було відображено у складі податкового кредиту, оскільки вищезазначена операція є такою, що була звільнена від оподаткування відповідно до положень пункту 15 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Щодо взаємовідносин з НВП "Дніпромашбуд", то при розгляді справи встановлено, що Товариство уклало договір на виконання робіт б/н від 13.01.2012 року, а також договір на виконання робіт щодо обслуговування обладнання б/н від 23.01.2012 року. Поставки мали місце на загальну суму 163017,52 грн., в т.ч. ПДВ - 27169,59 грн.

Аналогічно, як і у взаємовідносинах з отримання послуг по обслуговуванню обладнання ТОВ "Хозстройсервіс" податковий орган посилається на те, що до вказаного договору не надано належних документів, відсутній затверджений кошторис робіт на обґрунтування їх вартості, зазначено не належне місце виконання робіт.

При розгляді справи суд дослідив вказані документи в сукупності з іншими доказами і з врахуванням приписів ч.1 ст.837, ч.1 ст.843 ЦК України зробив вірний висновок про безпідставність доводів ОДПІ щодо необхідності складення кошторису.

Суд вірно визнав безпідставними і посилання податкового органу на те, що контроль стану норій ніби вже проведено в грудні 2011 року підприємством ТОВ "Хозстройсервіс" і гарантійний строк згідно договору (1 рік) ще не вийшов, оскільки працівники ТОВ "Хозстройсервіс" проводили технічне обслуговування сушки газової ДСП -32, а не норій.

З приводу того, що в акті б/н від 16.01.2012 року прийому - передачі виконаних робіт за договором про виконання робіт від 13.01.2012 року вартість робіт становить 56508,76 грн., що в два рази менше ніж в договорі та фактично перераховано контрагенту, то суд з'ясував, що окрім цього акту сторонами було складено ще один акт прийому - передачі виконаних робіт від 30.01.2012 року також на суму 56508,76 грн. Цей акт не був взятий до уваги працівниками податкової інспекції при проведенні перевірки, так само як і дві податкові накладні від 16.01.2012 року №13 та від 30.01.2012 року №26. З приводу складання акту прийому - передачі виконаних робіт в смт.Ружин, то такі дії не суперечать вимогам чинного законодавства і ця обставина ніяким чином не впливає на реальність здійснення господарської операції.

При розгляді справи позивачем надано докази на підтвердження економічної необхідності виконання робіт по влаштуванню котловану та вивозу ґрунту - для встановлення вагів автомобільних " 80ВА1ПМ-18". Придбання цих вагів автомобільних саме в цей час підтверджено сукупністю бухгалтерських документів, а саме: договором від 11.01.2012 року, укладеним із ТОВ "Компанія "Ваговимірювальні системи", актом введення в експлуатацію основних засобів від 30.01.2012 року, видатковою накладною, товарно -транспортною накладною, випискою з банку. Реальність здійснення цієї господарської операції не викликала сумніву у працівників податкової інспекції під час перевірки.

Суд правильно зазначив, що не можуть бути також підставними доводи про те, що у контрагентів ТОВ "Ружинський комбікормовий завод" відсутні матеріальні ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, трудові ресурси, матеріали для здійснення господарської діяльності, для надання спірних послуг оскільки вказане жодним чином не перешкоджає укладати відповідні договори з іншими суб'єктами господарювання та орендувати, брати на прокат відповідний транспорт сировину чи обладнання, тощо та здійснювати господарську діяльність.

Представлені докази досліджено в ході розгляду справи, судом надано їм належну правову оцінку та у відповідності до приписів п.44.1 ст.44 п.138.1. - 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст. 188, п.п.198.1., 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" зроблено обґрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позову. На підтвердження факту проведення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, послуг у спірних контрагентів Товариством під час перевірки були надані первинні бухгалтерські документи і податкові накладні, які відповідають вимогам закону, податкові накладні, видані спірними контрагентами, відповідають вимогам п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, придбання послуг відображено в бухгалтерському обліку підприємства у відповідних відомостях по бухгалтерських рахунках, що підтверджується змістом акту перевірки, результати придбаних послуг використані в господарській діяльності підприємства в оподатковуваних операціях, з реалізації яких було отримано дохід та включено до власних зобов'язань. Крім того, контрагенти Товариства на момент здійснення господарських операцій та виписки податкових накладних підприємству були зареєстровані платниками ПДВ, мали свідоцтва платника ПДВ та індивідуальні податкові номери, задекларували свої податкові зобов`язання з ПДВ за спірними операціями в повному обсязі.

Податковим органом, відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС України, не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятих ним рішень та на спростування вищевикладеного.

Постанову судом першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" вересня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" листопада 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповільност "Ружинський комбікормовий завод" вул.1-го Травня, 1,с.Білилівка,Ружинський район, Житомирська область,13642

3- відповідачу/відповідачам: Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Воб'яна,26,м.Андрушівка,Андрушівський район, Житомирська область,13400

4-третій особі: - ,