Постанова № 41460742, 31.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2014 року Справа № 813/6000/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кузана Р.І.,

з участю секретаря судового засідання Перчак С.В.,

представників:

позивача Дяківа Д.І.,

відповідача Лилик К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Фарм» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс-Фарм» (надалі - позивач, ТзОВ «Макс-Фарм») звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - відповідач, Городоцька ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000292201 від 02.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що за результатами проведення відповідачем позапланової перевірки ТзОВ «Макс-Фарм» було складено акт, яким встановлено завищення витрат на збут товарів в декларації з податку на прибуток за 2013 рік за рахунок агентських послуг. При визначені порушень податковий ревізор-інспектор виходив із суми винагороди за виконання агентських послуг у розмірі 0,18%, яка була зазначена у договорах доручення (п.1.2 Договорів) на виконання функцій агента №1 від 01.02.2013 року та № 2 від 02.01.2014 року, укладених між ТзОВ «Макс-Фарм» та ФОП ОСОБА_3 Однак, відповідачем не враховано додатки до вказаних договорів, які є невід'ємними їх частинами, та якими змінено розмір винагороди агента з 0,18% на 18%. При цьому, позивач зазначає, що при укладенні договорів сторонами було допущено описку щодо розміру винагороди, яка була виявлена та усунута шляхом підписання протоколів розбіжностей та відповідними додатками. Про наявність описки в договорах свідчить також і така обставина, що фактично з моменту підписання договорів позивачем проводилась оплата послуг агента в розмірі 18% від суми укладених ним договорів, що відповідало фактичній домовленості між сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечила в повному обсязі з підстав, зазначених в письмових запереченнях проти адміністративного позову та поданих документах. Зазначила, що актом перевірки, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення встановлено, що ТзОВ «Макс-Фарм» завищено витрати на збут товарів в декларації з податку на прибуток за 2013 рік за рахунок агентських послуг на суму 1055706,59 грн., оскільки відповідно до укладених між ТзОВ «Макс-Фарм» та ФОП ОСОБА_3 договорів сума винагороди за виконання агентських послуг повинна становити 10663,70 грн., однак згідно з даними платника таким сплачено 1 066 370,29 грн.

З урахуванням викладеного просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Городоцькою ОДПІ проведено позапланову перевірку ТзОВ «Макс-Фарм» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків під час взаємовідносин з ТзОВ «Медсервіс-Галичина», ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 року по 30.04.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.138.1, п.п. 138.10.2, п.п.138.10.3 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2013 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого ТзОВ „Макс-Фарм" завищено витрати на збут (агентські послуги) за 2013 рік в сумі 1055706,00 грн., відповідно занижено нарахування та сплату податку на прибуток за 2013 рік в сумі 200584,00 грн.

Результати перевірки оформлено атом від 19.06.2014 року №260/2201/38416831. На підставі вказаного акта податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 02.07.2014 року №0000292201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 250730,00 грн., в тому числі за основним платежем - 200584,00 грн. та за штрафними санкціями - 50146,00 грн.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Макс-Фарм» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3) укладено Договір доручення на виконання функцій агента № 1 від 01.02.2014 року (надалі - Договір № 1) з терміном дії з 01.02.2013 року по 31.12.2013 року та Договір доручення на виконання функцій агента № 2 від 02.01.2014 року (надалі - Договір № 2) з терміном дії з 02.01.2014 року по 31.12.2014 року. Вказані договори є тотожними за змістом та відрізняються лише строком дії.

Згідно з п.1.2 Договорів № 1 та № 2 Довіритель (ТзОВ «Макс-Фарм») зобов'язується своєчасно оплачувати витрати Повіреного (ФОП - ОСОБА_3), пов'язані з виконанням цього Договору та сплачувати йому винагороду в розмірі 0,18 відсотків від суми укладених угод за представництво Повіреного, за участю Повіреного або за інформацією про потенційного покупця товару, наданого повіреним.

Додатками №1/1 від 04.02.2013 року Про внесення змін та доповнень до договору доручення на виконання функцій агента №1 від 01.02.2013 року та № 1/1 від 04.02.2013 року Про внесення змін та доповнень до договору доручення на виконання функцій агента №2 від 02.01.2014 року внесено зміни до п.1.2. Договорів, вказаний пункт викладено у новій редакції, згідно з якою Довіритель (ТзОВ «Макс-Фарм») зобов'язується своєчасно оплачувати витрати Повіреного (ФОП - ОСОБА_3), пов'язані з виконанням цього Договору та сплачувати йому винагороду в розмірі 18 відсотків від суми укладених угод за представництво Повіреного, за участю Повіреного або за інформацією про потенційного покупця товару, наданого повіреним.

Крім того, між сторонами підписано Протоколи розбіжностей №1 та № 2 до Договорів, згідно з якими сторонами виявлено помилки та встановлено, що винагорода за виконання Повіреним умов Договору повинна становити 18 відсотків.

Відповідачем проведено перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2013 року по 30.04.2014 року.

Згідно з висновками акту перевірки порушення виявлені за результатами відображення господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3 в податковій звітності за 2013 рік.

Судом встановлено, що на виконання умов Договорів № 1 та №2 ФОП ОСОБА_3 протягом 2013 року та у 1 кварталі 2014 року надано позивачу агентські послуги на загальну суму 1255870,29 грн., в тому числі: за I-IV квартали 2013 року в сумі 1 066 370,29 грн. та за I квартал 2014 року в сумі - 189 500,00 грн., що підтверджуються наступними документами:

- актом про надання агентських послуг від 30.03.2013 року на загальну суму 471246,05 грн., сума винагороди - 84824.29 грн. (471246,05*18%);

- актом про надання агентських послуг від 30.06.2013 року на загальну суму 1981110,09 грн., сума винагороди - 356600,00 грн. (1981110,09*18%);

- актом про надання агентських послуг від 30.09.2013 року на загальну суму 1291370,10 грн., сума винагороди - 232446,00 грн. (232446,00*18%);

- актом про надання агентських послуг від 31.12.2013 року на загальну суму 2180557,28 грн., сума винагороди - 392500,00 грн. (2180557,28*18%);

- актом про надання агентських послуг від 31.03.2014 року на загальну суму 1052777,23 грн., сума винагороди - 189500,00 грн. (1052777,23*18%).

Оплата за отримані послуги проведена на загальну суму 653831,06 грн., в т.ч.: в серпні 2013 року в сумі 8500,00 грн., в вересні 2013 року в сумі 121711,06 грн., в жовтні 2013 року в сумі 61000,00 грн., в листопаді 2013 року в сумі 142620,00 грн., в грудні 2013 року в сумі 320000,00 грн. Заборгованість ТзОВ «Макс-Фарм» перед ФОП ОСОБА_3 становить 602039,23 грн.

Судом враховано, що факт надання послуг згідно з зазначеними актами та проведення часткової оплати таких у вказаному розмірі встановлено актом перевірки та не заперечується сторонами. Крім цього, на підтвердження надання ФОП ОСОБА_3 агентських послуг позивачем долучено належним чином завірені копії Договорів, укладених ФОП ОСОБА_3 від імені та в інтересах ТзОВ «Макс-Фарм».

При цьому, суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про завищення позивачем витрат на збут (агентські послуги) та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення лише за 2013 рік, тоді як факт відображення позивачем у податковій звітності за 1 квартал 2014 року вартості наданих ФОП ОСОБА_3 у цей період послуг у розмірі 18% від суми угод, не розцінюється відповідачем як порушення. Хоча, як зазначалось вище, зміст договорів № 1 від 01.02.2013 року та № 2 від 02.01.2014 року є тотожним за змістом, як і суть наданих послуг.

Вказана обставина, на переконання суду, свідчить про вибірковий підхід податковим органом до оцінки досліджених в ході перевірки господарських операцій позивача та надання щодо них суперечливих висновків.

При наданні оцінки спірним правовідносинам судом враховано наступні положення законодавства України.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними, зокрема, в укладенні договору та у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів законодавства.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, виходячи з положень пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Кодексу витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 вищезгаданої статті передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який є основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до ст.1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Суд зазначає, що первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_3, оформлені належним чином, такі містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів. Вказана обставина не спростовується висновками перевірки та не заперечується представником відповідача.

Окрім того, судом встановлено, що за результатами перевірки позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за № 135, відповідно до якого при перевірці ТзОВ «Макс-Фарм» (юридична адреса: с.Плешевичі, вул. Центральна, 31 Мостиського району Львівської області) встановлено завищення валових витрат за 2013 рік в сумі 1055706 грн., відповідно занижено податок на прибуток в декларації на 2013 рік в сумі 200584 грн.

18.09.2014 року Мостиським районним судом Львівської області прийнято постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 - директора ТзОВ «Макс-фарм» за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Згідно з вказаним судовим рішенням обставини, зазначені головним державним податковим ревізором-інспектором Воробець В.Й. в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності, а протокол складений без врахування фактичних обставин справи, додатків до договорів та протоколів розбіжностей.

Вирішуючи спір, суд керується принципом законності та виходить з положень Конституції України, відповідно до частини 2 статті 19 якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Оцінюючи встановлені в ході розгляду справи факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також підкреслює те, що додатком №1/1 до договору №1 та протоколом розбіжностей №1 до договору №1, виправлено описку, допущену в п. 1.2 Договору щодо розміру винагороди в розмірі 0,18% замість 18%, відтак витрати позивача саме в такому розмірі слід враховувати при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до частин 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не долучено доказів правомірності прийняття спірного рішення.

Суд враховує, що згідно з п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013р. "Про судове рішення в адміністративній справі", в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

З огляду на викладене вище та з врахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що зазначені в акті перевірки від 19.06.2014 року висновки податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов про визнання протиправним та скасування прийнятого на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення є обгрунтованим та такий слід задовольнити.

Судові витрати у розмірі в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп. відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача.

Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0000292201 від 02.07.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс-Фарм» судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.