Рішення № 41459876, 14.11.2014, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/3637/14-ц

Провадження №2/654/1065/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2014 року Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Третьякова І.В.,

при секретарі Бакай В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань Херсонської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зазначаючи, що між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем 14.02.2013 р. укладений договір про надання споживчого кредиту №2002663440, на підставі якого позичальникові надано кредит в сумі 24 752,00 грн. для придбання товару, строк повернення кредиту 14.02.2015р.

18.12.2013р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» укладено договір факторингу, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступив ТОВ «Факторинг Україна» право вимоги за договором № 2002663440, укладеним з ОСОБА_1 Відповідач порушив умови кредитного договору, погашення належних до сплати сум основного боргу та всіх інших належних до сплати платежів у встановленому договором розмірів та строків не здійснює, в результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором №2002663440 в розмірі 30 125,93. Позивач просить суд задовільнити позов та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2002663440 в сумі 27 081,94 та судові витрати.

Справу розглянуто згідно ч.2 ст.158 ЦПК України у відсутності представника позивача, який заявою просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала, пояснила, що відповідач ОСОБА_1 дійсно укладав та підписував кредитний договір, отримав грошові кошти та регулярно сплачував суму боргу до вересня 2014 року .

Заслухавши представника відповідача за довіреністю, дослідивши та оголосивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Під час судового розгляду встановлено, що 14.02.2013 р. між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений договір №2002663440 про надання споживчого кредиту, на підставі якого банком наданий позичальникові кредит в сумі 24 752,00 грн. для придбання товарів, строк повернення кредиту 14.02.2015 року (а.с. 4-5).

Пунктом 1.2.1 договору передбачено: для придбання товару та послуг банк надає позичальнику споживчий кредит у відповідності до умов договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором та додатком №1 «Графік платежів», що є його невід'ємною частиною, а також виконувати інші умови договору.

Пунктом 1.4.4 визначено, що проценти за користування кредитом після закінчення строку дії визначеного цим договором пільгового періоду, сплачуються щомісяця одночасно з погашенням суми отриманого кредиту, виходячи із розміру процентної ставки.

Згідно п.1.4.5 договору, за обслуговування кредиту позичальник щомісяця, після закінчення строку дії визначеного цим договором пільгового періоду, одночасно з погашенням суми кредиту і процентами сплачує комісію, розмір якої визначений в графіку платежів.

Факт придбання товару за кредитним договором №2002663440 підтверджено рахунками від 14.02.2013 року, а також накладною від 14.02.2013 року та квитанцією від 14.02.2013 (а.с. 8-9).

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу №18/12/2013 від 18.12.2013 року, за умовами якого ПАТ «ОТП Банк» відступило позивачу право вимоги за договором №2002663440 укладеним з ОСОБА_1 (14-17).

Відповідачу направлялись листи з повідомленнями про відступлення права вимоги по кредитному договору, про наявність заборгованості та про необхідність її погасити, проте заборгованість відповідачем погашена не була (12).

Відповідно до розрахунку наданого позивачем відповідач порушила умови кредитного договору №2002663440, внаслідок чого має заборгованість по кредиту на загальну суму у розмірі 30125,93 грн., з яких: залишок заборгованості за кредитом - 23088,62 грн., відсотки за користування кредитом - 3743,95 грн., та комісія за обслуговування кредитом - 3293,36 грн. (а.с.10).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки відповідно до наданого розрахунку заборгованість відповідача складає 30 125,93 грн., а в резулятивній частині позовної заяви позивач просить стягнути 27 081,94 грн., суд на підставі ч.1 ст. 11 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених позовних вимог та вважає за можливе прийняти рішення про стягнення суми заборгованості в розмірі 27 081,94 грн.

Таким чином, виходячи з викладеного між сторонами склалися договірні правовідносини, обов'язок по сплаті кредиту залишається не виконаний до цього часу, вимоги позивача щодо погашення заборгованості за кредитним договором відповідачка не здійснила, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 270,82 грн..

Керуючись ст.ст. 526, 610, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2002663440 від 14.02.2013 року на загальну суму 27 081 (двадцять сім тисяч вісімдесят одну )грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ 36789421) суму судового збору в розмірі 270 (двісті сімдесят) грн. 82 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Голопристанський районний суд шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Суддя І. В. Третьякова