Постанова № 41457332, 18.11.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа № 906/873/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Мельник О.В. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Пацьола О.О.

розглянувши апеляційні скарги заступника прокурора Житомирської області та Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області на рішення господарського суду Житомирської області від 01.09.14р. у справі № 906/873/14 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом прокурора Володарсько-Волинського району в інтересах держави в особі:

1) Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, м. Житомир

2) Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області, смт. Володарсько-Волинський

до приватного підприємства "ВлаБоДе", смт. Нова Борова, Володарсько-Волинський район, Житомирська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: відділ Держземагенства у Володарсько- Волинському районі Житомирської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 204,0485 га

за участю представників:

прокурор - Марщівська О. П., посвідчення №019161 від 30.07.13 р.

позивача1 - Рябушко С. О., представник за довіреністю №22 від 06.02.2013р.;

позивача2 - Бондар Л. М., представник за довіреністю №1994/01-39 від 14.07.2014р.;

відповідача - Кузьмін Д. Л., представник за довіреністю від 11.11.2014р. (був присутнім в судовому засіданні 18.11.2014р. об 10:30 год.)

третьої особи - не з'явився;

Судом роз'яснено представникам права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

В судовому засіданні оголошувалася перерва 18.11.2014р. до 18.11.2014р. об 16:00 год.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Володарсько-Волинського району Житомирської області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою в якій просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 16.02.2006р., припинити право користування відповідачем земельною ділянкою та повернути земельну ділянку Володарсько-Волинській РДА.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.09.14р. у справі №906/873/14 в позові відмовлено.

Стягнуто з Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області в дохід Державного бюджету України - 609,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області в дохід Державного бюджету України - 609,00 грн. судового збору.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів не цільового використання земельної ділянки відповідачем, а нормами законодавства не передбачено такої підстави примусового розірвання договору оренди землі як невикористання орендованої земельної ділянки, тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області від 01.09.14р. заступник прокурора Житомирської області та Державна інспекція сільського господарства в Житомирській області звернулися до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, просять рішення суду скасувати, прийняти нове, яким позов задоволити в повному обсязі. Вважають, що рішення господарським судом прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Скаржники в апеляційних скаргах посилаються на положення ст. ст. 24, 25, 32 ЗУ "Про оренду землі", ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використання та охороною земель", ст. 35 ЗУ "Про охорону земель".

Скаржники не погоджуються з висновком місцевого господарського суду про те, що законодавством не передбачено такої підстави для примусового розірвання договору оренди землі як невикористання землі за цільовим призначенням, зокрема як на підставу своїх доводів посилаються на п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" якою передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Скаржники зазначають, що сторони п. 15 договору передбачили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Пунктом 31 договору сторони визначили обов'язок орендаря розпочати використання земельної ділянки після реєстрації договору. Проте, відповідач, всупереч положенням договору, протягом тривалого часу не використовував надану йому земельну ділянку (її частину) та не здійснював заходів щодо її охорони, у зв'язку з чим частина земельної ділянки заросла бур'янами, чагарниками, самозасіяними кущовими і деревними насадженнями, що є істотним порушенням земельного законодавства та умов договору. Невикористання відповідачем земельної ділянки для сільськогосподарських потреб зумовлює її приведення до безгосподарного стану, що погіршує її якість та безпосередньо зачіпає інтереси орендодавця, який розраховував отримати земельну ділянку після закінчення договору оренди у стані не гіршому ніж до оренди.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги посилання прокурора на п. "г" ч. 1 ст. 141 ЗК України, як на підставу припинення права користування земельною ділянкою внаслідок її використання способами, які суперечать екологічним вимогам.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2014р. апеляційні скарги прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією Житомирської області подані письмові пояснення (вих. від 02.10.2014р. №1800/01-39) в яких позивач зазначає, що неналежне виконання орендарем умов договору призвело до заліснення та забур'янення наданих в оренду земельних ділянок, що в свою чергу погіршує якість їх ґрунтів, призводить до ґрунтовтоми та інших деградацій земель. Порушення умов використання земельної ділянки не за цільовим призначенням охоплює не лише випадки її використання, але і випадки невикористання земельної ділянки взагалі, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким позов задоволити.

В судовому засіданні 18.11.2014р. прокурор доводи апеляційних скарг підтримав з підстав вказаних у них, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, тому просить його скасувати.

Представники позивача 1, 2 доводи апеляційних скарг підтримали та просять апеляційні скарги задоволити, рішення суду скасувати.

Представник відповідача доводи апеляційних скарг заперечив, вважає рішення місцевого господарського суду прийнятим у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, тому просить залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Оскільки явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась (ухвали суду від 23.09.2014р. а.с. 195, 207), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаного представника, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Розпорядженням голови Володарсько-Волинської районної державної адміністрації від 10.02.2006р. №41 затверджено проект землеустрою щодо відведення земель запасу Фасівської сільської ради ПП "ВлаБоДе" загальною площею 204,0485 га, у тому числі: рілля - 136,2408 га, пасовища - 26,2524 га; лісовкриті площі - 15,8199 га; болота - 25,7021га; під каналами - 0,0336га. та надання їх в оренду строком на 20 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.124 т.2).0

Відповідно до висновку державної землевпорядної експертизи від 08.02.2006р. №135-06 Володарсько-Волинського відділу Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" проект землеустрою щодо відведення земель в оренду строком на 20 років ПП "ВлаБоДе" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 204,0485 га, у тому числі: рілля - 136,2408 га, пасовища - 26,2524 га; лісовкриті площі - 15,8199 га; болота - 25,7021га; під каналами - 0,0336га. відповідає вимогам законодавства України, оцінюється позитивно при умові врахування зауважень вказаних в п. 3 висновку (а.с. 120-121 т. 2)

Пункт 3 висновку містить зауваження та пропозиції до проектних документів, зокрема: необхідно додати загальну ситуаційну схему розташування земельних ділянок, передбачених до відведення; на кадастрових планах земельних ділянок (стор. 44-50) нанести умовні позначення угідь; стор. 51 експлікацію земельних угідь завізувати печаткою районного відділу земельних ресурсів; в правовстановлюючих документах суб`єкта земельних відносин передбачити вид діяльності, відповідно до цільового використання земельної ділянки товарне сільськогосподарське виробництво.

Володарсько-Волинська районна державна адміністрація (орендодавець, позивач-1) та товариство з обмеженою відповідальністю "ВлаБоДе" (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі від16.02.2006р. (а.с. 50-51 т.1) .

Згідно п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 10.02.2006р. №41, яка знаходиться на території Фасівської сільської ради біля с. Томашівка і Кам'яний Брід.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 204,0485 га, у тому числі: рілля - 136,2408 га, пасовища - 26,2524 га; лісовкриті площі - 15,8199 га; болота - 25,7021га; під каналами - 0,0336га.

Договір укладено терміном на 20 (двадцять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Згідно п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Цільове призначення земельної ділянки землі ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 16 договору).

Пунктом 31 договору орендар зобов'язаний:

- розпочати використання орендованої земельної ділянки після реєстрації договору;

- використовувати за цільовим призначенням;

- дотримуватись земельного та природоохоронного законодавства;

- своєчасно вносити орендну плату;

- у 5- денний строк подати копію цього договору Володарсько- Волинській державній податковій службі.

Відповідно до п. 38 договору його дія припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою, рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п. 39 договору).

Договір зареєстровано у Володарсько-Волинському районному відділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 16.02.2006р.

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди від 16.02.2006р. представник орендодавця - Володарсько-Волинська районна державна адміністрація в особі першого заступника голови Михаленка В.Т передав, а орендар - ПП "ВлаБоДе" в особі директора Демченка Б.Б. прийняв в оренду строком на 20 років земельну ділянку площею 204,0485 га, у тому числі: рілля - 136,2408 га, пасовища - 26,2524 га; лісовкриті площі - 15,8199 га; болота - 25,7021га; під каналами - 0,0336га. (а.с. 57 т.1). В акті йдеться про те, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню відповідно до цільового призначення.

22.05.2013р. до Державної інспекції сільського господарства України надійшов лист №446 Межиріченського гірничо-збагачувального комбінату № 446 в якому товариство просить вирішити питання щодо проведення територіальним органом Держсільгоспінспекції України перевірок ПП "Влабоде" на предмет дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, що розташована на території Фасівської сільської ради (а.с. 190 т.1).

Згідно наказу №590-од Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області від 15.07.2013 р. на виконання листа Держсільгоспінспекції України від 06.06.2013 р. № 6-1-6/521-13 "Про розгляд листа Межиріченського гірничо-збагачувального комбінату" (а.с. 189 т.1) призначено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства ПП "ВлаБоДе" з питань використання земельних ділянок (а.с. 188 т.1).

Державним інспектором сільського господарства Житомирської області обстежено орендовану земельну ділянку та складено акт обстеження земельної ділянки від 18.07.2013р. №60/21 в якому встановлено факт використання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва землі площею 179,349 га, у тому числі: рілля - 111,5408 га, пасовища - 26,2521 га, лісовкриті площі - 15, 8199 га, болота - 25, 7021 га, під каналами - 0,0336 га. Земельна ділянка площею 24,7 га під ріллею, на момент перевірки, поросла бур'яном та чагарником і не використовувалася для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є порушенням ст. 96 ЗК України, ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використання та охороною земель" та свідчить про факт невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами (а.с.25 т.1).

22.07.2013р. за результатами перевірки інспектором винесено припис № 69/21, яким зобов'язано усунути виявлені порушення земельного законодавства до 22.08.2013 р. (а.с.26 т.1).

Наслідки перевірки дотримання вимог земельного законодавства ПП "ВлаБоДе" використання земельної ділянки позивачем-1 оформлені Актом перевірки № 97/21 від 22.07.2013р. (а.с.29-32 т.1).

Про виявлені порушення 14.08.2013р. державним інспектором сільського господарства Житомирської області складено протокол про адміністративне правопорушення №5/21, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на уповноважену особу ПП "ВлаБоДе" Петрухіну Т.І. (а.с.27, 28 т. 1).

На виконання наказу Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області № 839-од від 04.09.2013р. (а.с. 198 т.1) державним інспектором здійснено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства щодо виконання припису № 69/21 від 22.07.2013 р. ПП "ВлаБоДе".

Актом перевірки (уніфікована форма) від 08.10.2013 р. № 268/21 встановлено, що відповідачем не виконано вимог припису № 69/21 від 22.07.2013 р. (а.с.66-72 т.1).

08.10.2013р. винесено припис №201/21, вручений уповноваженій особі ПП "ВлаБоДе" Петрухіній Т.І., про усунення вимог земельного законодавства до 08.11.2013 р.(а.с.73 т.1).

Про виявлені порушення 08.10.2013р. державним інспектором сільського господарства Житомирської області складено протокол про адміністративне провопорушення № 9/21, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на уповноважену особу ПП "ВлаБоДе" Петрухіну Т.І. (а.с.74, 75 т. 1).

На виконання наказу Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області № 1206-од від 20.11.2013р. державним інспектором здійснено позапланову перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства щодо виконання припису № 201/21 від 08.10.2013р. ПП "ВлаБоДе".

25.11.2013р. державним інспектором сільського господарства Житомирської області складено акт (уніфікована форма) перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 104, відповідно до якого відповідачем частково виконано вимоги припису № 201/21 від 08.10.2013 р., не усунутим залишилось порушення на земельній ділянці площею 8,4 га (з 24,7 га) (а.с. 87-94 т.1).

На виконання вимог прокуратури Володарсько-Волинського району щодо перевірки дотримання вимог земельного законодавства ПП "ВлаБоДе", 30.05.2014р. державним інспектором сільського господарства в Житомирській області проведено обстеження земельної ділянки, що знаходиться в користуванні відповідача, про що складено акт № 218/21, згідно якого встановлено, що земельна ділянка площею 73,8408 га під ріллею на момент перевірки поросла бур'яном та чагарником і не використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, (а.с. 119 т.1).

30.05.2014р. державним інспектором винесено припис № 187/21 про усунення виявлених порушень земельного законодавства до 27.06.2014 р., який вручено уповноваженій особі ПП "ВлаБоДе" Петрухіній Т.І. (а.с. 120 т.1).

На виконання вимог прокуратури Володарсько-Волинського району викладених від 01.04.2014р. № 96-707 вих14 (а.с.107 т.1) та наказу Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області від 05.05.2014р. № 465-од 06.06.2014р. державним інспектором сільського господарства в Житомирській області здійснено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства ПП "ВлаБоДе".

За результатами перевірки складено акт перевірки (уніфікована форма) дотримання вимог земельного законодавства № 475 від 06.06.2014р. в якому встановлено, що земельна ділянка площею 73,8408 га під ріллею, на момент перевірки, поросла бур'яном та чагарником і не використовувалася для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Крім того, встановлено, що у п. 4 висновку державної землевпорядної експертизи від 08.02.2006р. №135-06 розробленому Володарсько-Волинським районним відділом ЖРД ДП "Центр ДЗК" визначено, що даний проект погоджується при умові виправлення зауважень вказаних у п. 3 висновку, контроль за чим покладено на Житомирське обласне головне управління земельних ресурсів. Однак, на момент видачі розпорядження голови Володарсько-Волинського району від 10.02.2006р. №41, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПП "ВлаБоДе" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зауваження вказані у п. 3 висновку виправлені не були. Також державник інспектором зазначено, що відповідно до проекту землеустрою відповідачу надано земельні ділянки загальною площею 204,0485 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проте 15, 8199 га з яких є лісами, а як наслідок відносяться до земель лісового фонду, тому Управлінням контролю за використанням та охороною земель Держсільгоспінспекції в Житомирській області було направлено відповідні клопотання до Житомирської обласної державної адміністрації та Володарсько-Волинської районної державної адміністрації щодо приведення у відповідність із законодавством розпорядження голови Володарсько-Волинського району від 10.02.2006р. №41 (а.с. 112-118 т.1).

Володарсько-Волинська районна державна адміністрація Житомирської області листом від 30.12.2013р. №2259/01-30 зверталася до ПП "ВлаБоДе" з пропозицією про розірвання договору оренди землі від 16.02.2006р. (а.с.84-85 т. 1).

Крім того, актом обстеження земельних ділянок від 13.02.2014р. комісією у складі посадових осіб Володарсько-Волинської РДА та Фасівської сільської ради, встановлено, що певні земельні ділянки за селами Ісаківка, Томашівка та в селі Кам'яний Брід не обробляються і заросли чагарниками, до актів додані фотознімки (а.с.97-104 т.1, 23-31 т.2).

Прокурором до позовної заяви також додано повідомлення відділу статистики у Володарсько-Волинському районі Житомирської області від 10.09.2013 №05-147, 16.12.2013 № 05-184 та від 16.06.2014р. №05-50 про те, що ПП «ВлаБоДе» у період 2013-2014 років не надавались звіти про посівні площі сільськогосподарських культур; повідомлення Фасівської сільської ради від 12.09.2013 №3 про те, що ПП «ВлаБоДе» на території сільської ради не займається товарним сільськогосподарським виробництвом, повідомлення Управління агропромислового розвитку Володарсько-Волинської РДА від 12.09.2013 № 409 та від 17.06.2014 № 222 про те, що до управління звіти або інші відомості про посівні площі сільськогосподарських культур на орендованій земельній ділянці площею 204,0485 га, що знаходиться на території Фасівської сільської ради, не надходили; протокол наради у заступника голови Володарсько-Волинської РДА від 11.12.2013, листи Володарсько-Волинської РДА від 18.12.2013 р., від 21.01.2014 р. та від 19.02.2014 р. до прокурора Володарсько-Волинського району.

Прокурор та позивачі, обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджують, що зазначеними вище матеріалами справи підтверджується факт невикористання відповідачем орендованої земельної ділянки, що свідчить про використання земель не за цільовим призначенням, що в свою чергу є підставою примусового припинення прав відповідача на земельну ділянку шляхом розірвання договору оренди у відповідності до приписів п. "ґ" ч. 1 ст.141 ЗК України.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що ні умови договору, ні чинне законодавство не передбачають такої підстави розірвання договору оренди землі як «невикористання земельної ділянки», так як це поняття є відмінним від «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням», у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора вважає безпідставними.

Відповідачем додано до матеріалів справи договори підряду, укладені в період 2007-2014 рр., на виконання робіт по оранці ґрунтів, поліпшенню сільськогосподарських земель, вирізанню дерев'янистих та кущових насаджень (а.с. 165-184 т. 1).

Поряд з тим, апеляційний суд зазначає, що відносини землекористування врегульовані Земельним кодексом України (далі -ЗК України), Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-ХІУ, зі змінами, який є спеціальним законом стосовно відносин, пов'язаних з орендою землі, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 вище зазначеного Закону).

Відповідно до статті 19 ЗК України (редакція чинна на момент укладення договору) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги; б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

Сторони п. 1 спірного договору передбачили, що орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 10.02.2006р. №41, яка знаходиться на території Фасівської сільської ради біля с. Томашівка і Кам'яний Брід.

Згідно п. 15 договору земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Цільове призначення земельної ділянки - землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 16 договору).

Пунктом 31 договору передбачено, що орендар зобов'язаний:

- розпочати використання орендованої земельної ділянки після реєстрації договору.

- використовувати за цільовим призначенням;

- дотримуватись земельного та природоохоронного законодавства;

- своєчасно вносити орендну плату;

- у 5- денний строк подати копію цього договору Володарсько- Волинській державній податковій службі.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що в оренду передана земельна ділянка, яка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, умовами договору передбачено, що орендар зобов'язаний розпочати використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Поряд з тим, об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 204,0485 га, у тому числі: рілля - 136,2408 га, пасовища - 26,2521 га; лісовкриті площі - 15,8199 га; болота - 25,7021 га; під каналами - 0,0336га. (п. 2 договору).

Судова колегія зазначає, що ч. 1 ст. 55 ЗК України визначає, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України болотом є надмірно зволожена земельна ділянка із застояним водним режимом і специфічним рослинним покривом.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України водний об'єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Відповідно ст. 3 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать:1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Враховуючи вищезазначені норми права судова колегія приходить до висновку, що земельні ділянки площею 15,8199 га (лісовкриті площі) за своїм цільовим призначенням належить до земель лісогосподарського призначення, земельна ділянка розміром 25,7021 га (болота) та земельна ділянка розміром 0,0336 га (під канали) належить до земель водного фонду.

Отже, фактично до земель сільськогосподарського призначення належать земельні ділянки площею 136,2408 га (рілля) та 26,2521 га (пасовища), які можуть використовуватися для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Земельні ділянки 15,8199 га (лісовкриті площі), 25,7021 га (болота), 0,0336 га (під каналами) не можуть використовуватись за призначенням визначеним спірним договором, оскільки земельні ділянки належать до категорій земель із іншим цільовим призначенням.

Відповідно до умов ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, в тому числі, є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Пункт 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

В пункті 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 Цивільного Кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У частині першій статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

В пункті 2.1. постанови №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Для правильного вирішення спору про визнання недійсним спірного договору оренди належить з'ясувати, що є об'єктом оренди за цим договором та який правовий режим підлягає застосуванню до даного об'єкту.

За змістом статті 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди землі є земельні ділянки, тобто частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (стаття 79 Земельного кодексу України); стаття 15 вказаного Закону визначає істотні умови, яким має відповідати договір оренди такого об'єкту.

Суд апеляційної інстанції дослідивши положення спірного договору встановив, що об`єктом оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 204,0485 га, у тому числі: рілля - 136,2408 га, пасовища - 26,2524 га; лісовкриті площі - 15,8199 га; болота - 25,7021 га; під каналами - 0,0336га., яка надається для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Проте, земельні ділянки площею 15,8199 га (лісовкриті площі), 25,7021 га (болота), 0,0336 га (під канали) відносяться до категорій земель з іншими цільовими призначеннями та не можуть використовуватись для цілей передбачених спірним договором (товарного сільськогосподарського виробництва), тому договір оренди не відповідає вимогам закону, оскільки сторони недосягли згоди щодо умов використання та цільового призначення земельної ділянки. В даному випадку не є можливим визнання недійсним договору в частині, оскільки укладенню договору передувала процедура розробки та погодження землевпорядної документації, прийняття відповідних рішень органами виконавчої влади і все це стосувалося об`єкту оренди вцілому загальною площею 204,0485 га, про що свідчить проект землеустрою (а.с.66-141 т.2).

Відповідно до ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладається на позивача 2 та відповідача в рівних частках як на сторін, які укладали спірний договір.

Згідно пункту 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами та доповненнями, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

В позовній заяві прокурором заявлено три вимоги немайнового характеру, тому стягненню підлягає судовий збір у розмірі 3654 грн. за розгляд позовної заяви та 1827 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в постанові "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. №7, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК України.

Судова колегія зазначає, що при подачі апеляційної скарги Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області сплачено судовий збір у розмірі 609 грн., однак розмір судового збору за подачу апеляційної скарги в даному випадку становить 1827 грн., тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку достягнути до державного бюджету України недоплачену суму судового збору.

Керуючись ст. 49, ч. 1 ст. 83, ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги заступника прокурора Житомирської області та Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області на рішення господарського суду Житомирської області від 01.09.14р. у справі №906/873/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 01.09.14р. у справі №906/873/14 змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"1. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 16.02.2006 року загальною площею 204,0485 га, що знаходиться на території Фасівської сільської ради поблизу с. Томашівка і Кам'яний Брід, який укладений між Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "ВлаБоДе".

2. В задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з приватного підприємства "ВлаБоДе" (12110, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Набережна, 3 ідентифікаційний код 33186647) в дохід державного бюджету України 1827 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.

4. Стягнути з Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області (12101, Житомирська область, смт. Володарськ-Волинський, вул. К.Маркса,6, ідентифікаційний код 04053631) в дохід державного бюджету України 1827 грн. судового збору за розгляд позовної заяви".

3. Достягнути з Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області (10014, м.Житомир, м-н ім. С.П. Корольова,2, ідентифікаційний код 38035841) до державного бюджету України 1218 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Стягнути з приватного підприємства "ВлаБоДе" (12110, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, смт. Нова Борова, вул. Набережна, 3 ідентифікаційний код 33186647) на користь Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області (10014, м.Житомир, м-н ім. С.П. Корольова,2, ідентифікаційний код 38035841) 913,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Стягнути з Володарсько-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області (12101, Житомирська область, смт. Володарськ-Волинський, вул. К.Маркса,6, ідентифікаційний код 04053631) на користь Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області (10014, м.Житомир, м-н ім. С.П. Корольова,2, ідентифікаційний код 38035841) 913,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Місцевому господарському суду видати судові накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

8. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.