Постанова № 41457320, 12.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2014 р. Справа№ 910/15642/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Самсіна Р.І.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: Галанзовський С.В. - довіреність № 273 від 14.03.2014 року;

від відповідача: Дорошенко О.С. - довіреність № 225-КР-973 від 11.09.2014 року;

від третьої особи: не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2014 року

у справі № 910/15642/14 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Приватного підприємства "Метал-Сервіс"

до відповідача: Київської міської ради

третя особа: Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів"

про внесення змін до договору.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Метал-Сервіс", звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №78-6-00414 від 19.01.2007 року, а саме: виключення абз. 18 п.п. 8.4 п. 8, в якому міститься зобов'язання щодо перерахування місту коштів через Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як компенсацію витрат за інженерну підготовку та гідронамив території.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2014 року у справі № 910/15642/14 (суддя Підченко Ю.О.) повністю було задоволено позов Приватного підприємства "Метал-Сервіс" до Київської міської ради за участю третьої особи Громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів" про внесення змін до договору (відповідно заяви про зміну предмету позову від 18.08.14).

Не погодившись з вказаним рішенням, Київська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2014 року по справі № 910/15642/14 повністю та прийняти нове про відмову у задоволені позовних вимог Приватного підприємства "Метал-Сервіс".

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення суду першої інстанції Необґрунтоване та прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції його клопотання про залучення Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було відмовлено без жодних мотивів.

Доводи апелянта також полягають у тому, що на сьогоднішній день рішення Київради №374-431 від 21.12.2006 року є чинне в первісні редакції, а оскількидоговір оренди земельної ділянки є похідним від нього, то висновки суду про задоволення позовних вимог без приведення рішення Київради у відповідність є незаконними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2014 року розгляд скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року у справі № 910/15642/14 прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.11.2014 року.

Позивач, згідно з поданим до суду 12.11.2014 року відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Третя особа до судового засідання, що відбулось 18.06.2014 року, не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності третьої особи є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Рішенням Київської міської ради №374/431 від 21.12.2006 року "Про передачу земельної ділянки" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Громадській організації "Київська міська спілка автомобілістів" та Приватному підприємству "МЕТАЛ-СЕРВІС" для будівництва житлового комплексу з об'єктами побутової та адміністративної інфраструктури та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 2-б в Оболонському районі міста Києва; передано Громадській організації "Київська міська спілка автомобілістів" та Приватному підприємству "МЕТАЛ-СЕРВІС", за умови виконання п. 3 цього рішення, в спільну короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,91 га для будівництва, житлового комплексу з об'єктами побутової та адміністративної інфраструктури та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 2-б в Оболонському районі міста Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Пунктом 3.11 рішення Київської міської ради №374/431 від 21.12.2006 року "Про передачу земельної ділянки" на Громадську організацію "Київська міська спілка автомобілістів" та Приватне підприємство "МЕТАЛ-СЕРВІС" покладено обов'язок перерахувати місту кошти через Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як компенсацію витрат за інженерну підготовку та гідронамив території.

19.01.2007 року між Київською міською радою, Громадською організацією "Київська міська спілка автомобілістів" та Приватним підприємством "МЕТАЛ-СЕРВІС" укладено Договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач, на підставі рішення Київської міської ради від №374/431 від 21.12.2006 року, зобов'язався за актом приймання-передачі передати, а ПП "Метал-Сервіс" та ГО "Київська міська спілка автомобілістів" - прийняти в спільну оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 1,9139 га для будівництва, житлового комплексу з об'єктами побутової та адміністративної інфраструктури та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 2-б в Оболонському районі міста Києва строком на 5 років.

Відповідно до п. 8.4 Договору (в редакції Угоди про поновлення та внесення змін та доповнень до Договору оренди земельної ділянки від 03.09.2013 року) ПП "Метал-Сервіс" та ГО "Київська міська спілка автомобілістів" зобов'язались перерахувати місту кошти через Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як компенсацію витрат за інженерну підготовку та гідронамив території.

31.07.2013 року між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадською організацією "Київська міська спілка автомобілістів" та Приватним підприємством "МЕТАЛ-СЕРВІС" було укладено Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №174 пунктом 1.1 якого визначено, що предметом цього договору є сплата ПП "Метал-Сервіс" пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом житлового комплексу з об'єктами побутової та адміністративної інфраструктури та підземним паркінгом на просп. Героїв Сталінграда, 2-б в Оболонському районі міста Києва, а саме:

І черга: житлового будинку №1 секції 1-1, 1-2 (загальна площа квартир 10519,30 кв.м) з нежитловими приміщеннями (офіси) загальною площею 1264,60 кв.м. (за даними БТІ);

ІІ черга: житлового будинку №1 секція 1-3 (загальна площа квартир 7676,55 кв.м.) з нежитловими вбудованими приміщенням (офіси) загальною площею 782,05 кв.м.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.2.1, 1.2.2 Договору розмір пайового внеску становить: у зв'язку із будівництвом І черги (секції 1-1, 1-2), відповідно розрахунків 1.1 та 1.2 від 26.07.2013 року, 2965,11 тис. грн. (без ПДВ); у зв'язку із будівництвом ІІ черги (секція 1-3), відповідно до розрахунків 2.1 та 2.2 від 26.07.2013 року, 2066,20 тис. грн. (без ПДВ) та підлягає уточненню після надання фактичних даних технічної інвентаризації та техніко-економічних показників ІІ черги об'єкту, визначеного в п. 1.1 цього договору.

Забудовник-1 зобов'язаний перерахувати пайовий внесок за І чергу будівництва у сумі 2965,11 тис. грн. (без ПДВ) та за ІІ чергу будівництва у сумі 2066,20 тис. грн. (без ПДВ) на умовах, визначених у цьому договорі (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що забудовник-1 та забудовник-2 зобов'язані до введення ІІ черги об'єкту, визначеного в п. 1.1 цього договору, в експлуатацію звернутися до Департаменту економіки та інвестицій для проведення остаточних розрахунків пайового внеску за фактичними техніко-економчними показниками.

Довідкою №050/18-6547 від 01.08.2013 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтвердив, що ПП "Метал-Сервіс" та ГО "Київська міська спілка автомобілістів" виконали умови Договору пайової участі №174 від 31.07.2013 року.

Листом №288 від 03.04.2014 року ПП "Метал-Сервіс" звернулось до Київської міської ради з вимогами про визнання протиправним та скасувати рішення Київської міської ради III сесії V скликання №374/431 від 21.12.2006 року в частині п. 3.11. п. 3, що стосується зобов'язань ПП "Мстал-Сервіс" та ГО "Київська міська спілка автомобілістів" щодо перерахування місту коштів через Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як компенсацію витрат за інженерну підготовку та гідронамив території, визнання протиправним, та внесення змін до договору оренди земельної ділянки 19.01.2007 року, а саме: виключити абз. 18 п.п. 8.4 п. 8, в якому міститься зобов'язання щодо перерахування місту коштів через Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як компенсацію витрат за інженерну підготовку та гідронамив території та визнання протиправним та виключення абз. 17 п. 8.4 п. 8 з нової редакції договору оренди земельної ділянки, викладеної в угоді про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки 03.09.2013 року.

Листом №057025-4306 від 06.05.2014 року Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило ПП "Метал-Сервіс", що ним підготовлено проект рішення Київської міської ради з порушеного питання, який буде опрацьовано відповідно до Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є внесення змін до договору оренди земельної ділянки №78-6-00414 від 19.01.2007 року, а саме: виключення абз. 18 п.п. 8.4 п. 8, в якому міститься зобов'язання щодо перерахування місту коштів через Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як компенсацію витрат за інженерну підготовку та гідронамив території.

Позовні вимоги вмотивовані посиланням на законодавство ч. 7 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 7 розділу V Прикінцевих положень вказаного закону, з урахуванням чого, позивач вказує на наявність підстав для виключення абз. 18 п.п. 8.4 п. 8 договору оренди земельної ділянки шляхом внесення змін до договору.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів ст.ст. 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Статтями 142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст. 12 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного рішення.) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ст. 124 вказаного Кодексу України (у відповідній редакції) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

17.02.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011 року) частиною 7 статті 40 якого закріплено, що органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.

Пунктом 7 розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008 року № 509-VІ Закон України "Про планування і забудову територій" доповнено ст. 27-1 згідно з частиною 8 якої органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.

З наведеного випливає, що норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в частині заборони органам місцевого самоврядування вимагати передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, розповсюджується і на відносини, що виникли до набрання вказаним законом чинності.

Відповідно до п. 7 ст. 27, п. 7 ч. 1 ст. 30, п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста, координація цієї роботи на відповідній території, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.

Судом першої інстанції вірно зазначено. що Київською міською радою на момент прийняття рішення у даній справі не дотримано вимог п. 7 розділу 5 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо приведення рішення №374/431 від 21.12.2006 року (в частині, що визначає обов'язок позивача перерахувати місту кошти через Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як компенсацію витрат за інженерну підготовку та гідронамив території у відповідність до норм названого закону, а тому в силу положень ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.11 вищезазначеного рішення відповідача судом не застосовується, оскільки на даний час він не відповідає положенням чинного законодавства України.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору за умов наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, про що, зокрема, зазначається у постанові Верховного Суду України від 27.02.2012 року у справі №2/52-09 та, відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для суду.

Наразі, у п. 2.4 Постанови №11 від 29.05.2013 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що сторони не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем вчинялись дії щодо приведення Договору оренди земельної ділянки від 19.01.2007 року у відповідність до норм чинного законодавства шляхом внесення змін до вказаного договору та виключення положень, що суперечать вимогам закону, в той час як відповідач фактично ухиляється від виконання вимог, що містяться в Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Колегія суддів також погоджується із твердженнями позивача про неможливість сторін передбачити, що відповідачу в силу вимог закону буде заборонено вимагати передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі, а отже цілком обґрунтованим є його доводи, що при укладенні договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Доводи апелянта стосовно того, що на сьогоднішній день рішення Київради №374-431 від 21.12.2006 року є чинне в первісні редакції, а договір оренди земельної ділянки є похідним від нього, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що законодавство, яке передбачає внесення змін до договору, не містить положень щодо необхідності внесення змін до договорів від наявності чи відсутності будь-яких рішень державних органів, органів місцевого самоврядування тощо.

Апеляційний суд погоджується з висновками, що зміна обставин у спірних відносинах зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися і виконання обов'язку щодо перерахування коштів на сьогоднішній день призведене до повторної сплати позивачем грошових коштів за тим же зобов'язанням, а отже виконання договору в цій частині порушило б співвідношення майнових інтересів сторін.

Також, позивач не може вважатися стороною, яка несе ризик зміни обставин, оскільки зміна обставин пов'язана із прийняттям правового акту, що захищає права позивача та, крім того, із суті договору або звичаїв ділового звороту не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач.

Такої ж позиції дотримується й Вищий господарський суд України, про що зазначено у постанові від 25.01.2012 року № 51/344. та Верховний Суд України, що знайшло своє відображення у постанові від 27.02.2012 року у справі №2/52-09 та, відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для суду.

Колегія суддів приходить до висновку, що твердження позивача про наявність одночасно чотирьох визначених ст. 652 Цивільного кодексу України обставин, які є підставою для внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин, є обґрунтованими.

Щодо доводів скаржника з приводу того, що судом першої інстанції не досліджено його клопотання про залучення Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради, то дослідження цього клопотання дозволяє зробити висновок, що судом першої інстанції вірно відмовлено в його задоволені, Київською міською радою не наведені доводи, які достатньо обґрунтовують обов'язковість такого залучення у розумінні ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2014 року у справі № 910/15642/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Київської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2014 року у справі № 910/15642/14 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2014 року у справі № 910/15642/14 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2014 року у справі № 910/15642/14 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15642/14 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Р.І. Самсін

І.М. Скрипка