ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 314
РІШЕННЯ
Іменем України
| 14.12.2006 | Справа №2-2/16493-2006
За позовом: Відкрите акціонерне товариство „Кримспецсільгоспмонтаж” (95493, м.Сімферополь, Московське шосе, 11км.) До відповідача: СПД ОСОБА_1(АДРЕСА_1) Про стягнення 210 793грн.17коп. Суддя Толпиго В.І. П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача :Біда - арбітр.керуючий, ухвала ГС АРК від 17.8.2006р. №2-20/2028.1-2006 у справі, Вдовенко- ген. дир.. дов.б/н від18.8.2006р.. Від відповідача : ОСОБА_1- СПД, ОСОБА_2- представ. доруч. від НОМЕР_1
Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Кримспецсільгоспмонтаж” звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - СПД -Арбітражного керуючого ОСОБА_1про стягнення 210 793грн.17коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 травня 2003року по заяві ініціюючого кредитору Управління ПФУ у Сімферопольському районі АРК Господарським судом АРК було відкрите судове провадження по справі про банкрутство ВАТ „Кримспецсільгоспмонтаж”. 20 січня 2004року ухвалою ГС АРК по справі про банкрутство ВАТ „Кримспецсільгоспмонтаж” задоволено клопотання комітету кредиторів про відкриття судової процедури - санації та призначено керуючим санації арбітражного керуючого ОСОБА_1 17 серпня 2006року було задоволено клопотання комітету кредиторів про заміну керуючого санацією ОСОБА_1 на арбітражного керуючого ОСОБА_3 При вивченні фінансової діяльності підприємства на час проведення процедури санації в особі ОСОБА_1 керівництвом ВАТ „Кримспецсільгоспмонтаж” було встановлено нанесення збитків шляхом безпідставного зняття з рахунків боржника та перерахування на рахунок приватного підприємця ОСОБА_1 коштів у розмірі 210 793грн.17коп. У засіданні суду оголошувалися перерви на 17.11.2006р., 23.11.2006р., 01.12.2006р. Після перерв засідання продовжено за участю тих же представників сторін. Заявою, представленим позивачем в судовому засіданні, що відбулося 23.11.2006г позивача зменшив позовну суму і просить стягнути необґрунтовано отримані грошові кошти в сумі 209545грн.24коп, мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 20 січня 2004р. по 17 січня 2006р. відповідачем незаконно були зняті грошові кошти в сумі 209545грн.24коп., тоді як згідно п.11,13 ст.3-1 ЗУ „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі „Закону”), виплата арбітражному керівникові додаткової винагороди може проводитися за рахунок коштів кредиторів шляхом формування фонду, ст.. 31 названого Закону не передбачає виплат додаткової винагороди за рахунок грошових коштів боржника, п.10 ст. 3-1 Закону передбачає тільки виплату послуг і витрат. Ухвалою від 27.7.2005р. по клопотанню комітету кредиторів була затверджена додаткова винагорода арбітражному керуючому ОСОБА_1 у розмірі 10% від сум укладених угод з продажу майна боржника, але не вказано, що арбітражний керуючий має право задовольнити додаткову винагороду за рахунок коштів, які надходять до ВАТ „Кримспецсільхозмонтаж” і комітет кредиторів не має таких повноважень. На думку позивача ухвалою від 27.7.2004р. затверджено право кредиторів платити додаткову винагороду арбітражному керуючому, а не право арбітражного керуючого знімати кошті з рахунків боржника. На думку позивача з сенсу п.п.10,11,13 ст. 3-1 Закону убачається, що додаткова винагорода виплачується арбітражному керуючому за якісно виконану роботу по поверненню грошей кредиторам і є правом кредиторів, а не їх обов'язком. Крім того, на час заміни арбітражного керуючого в основному були погашені в повному об'ємі вимоги кредиторів другої черги, а не вимоги кредиторів, які находяться в комітеті кредиторів, а кредитори другої черги згоди на виплату додаткової винагороди не давали. Відповідач позов не визнає вказуючи на те, що арбітражний керуючий відповідно до ст. 3-1 Закону має право на оплату своїх послуг, на відшкодування витрат, на отримання додаткової винагороди. Пункт 10 ст.3-1 Закону встановлює три джерела засобів для здійснення виплат арбітражному керуючому - за рахунок виробничої діяльності боржника, за рахунок реалізації майна боржника, за рахунок коштів кредиторів і виплата арбітражному керуючому додаткової винагороди за рахунок коштів одного з джерел правомірна. Ні п.11, ні п.13. Закону, ні інша норма Закону не встановлює, що виплата додаткової винагороди можлива тільки з фонду створеного за рахунок засобів кредиторів, Закон не визначає підстави при яких арбітражному керуючому може встановлюватися і виплачуватися додаткова винагорода. Комітетом кредиторів було ухвалене рішення щодо виплат арбітражному керуючому додаткової винагороди - протокол №НОМЕР_2, протокол НОМЕР_3, протокол НОМЕР_4.. З протоколу №НОМЕР_2 видно, що комітетом кредиторів створений фонд для виплати додаткової винагороди 730грн. щомісячно з травня 2003г до припинення повноважень розпорядника майна, джерело формування - кошти боржника. Протоколом НОМЕР_5 утверджена додаткова винагорода керівникові санацією у розмірі 10% від суми включеної в план санації пропозиції інвестора і затверджених комітетом кредиторів і судом, а також 10% від суми реалізованого майна. Протоколом НОМЕР_4. керівникові санацією затверджена додаткова винагорода в сумі 42000грн., джерело відшкодування цих витрат передбачене за рахунок коштів боржника отриманих від реалізації майна, виплата додаткової винагороди керівникові санацією передбачена після підготовки плану санації і рішення про визначення джерела фінансування - кошти боржника відповідає вимогам ст..3-1 Закону. Ухвалою ГС АРК від 26.7.05р. по справі 2-26/521.1-2005 затверджена додаткова винагорода у розмірі 10% від суми включеної в план санації пропозиції інвестора і затвердженої комітетом кредиторів і судом і 10% від суми реалізованого майна. Ухвалою ГС АРК від 31.3.2006р. по справі 2-26/2028.1-2006 затверджена додаткова винагорода в сумі 42000грн. і в обов'язки суду не входить затвердження джерела виплат . Крім того при здійсненні виплат між арбітражним керуючим і боржником проводилися звірки і з боку головного бухгалтера боржника претензій не пред'являлось. Відповідач також вказує на те, що перерахування коштів на підставі ст. 3-1 Закону пов'язане не тільки з додатковою винагородою, але і з оплатою послуг, відшкодуванням витрат арбітражного керуючого і у зв'язку із специфікою роботи банків, арбітражний керуючий в платіжних дорученнях вказував призначення платежу як додаткову винагороду. Посилається відповідач і на те, що з боку відповідача відсутня протиправність поведінки, оскільки Закон не забороняє виплату арбітражному керуючому додаткової винагороди із засобів боржника, рішення про розмір, порядок і джерело виплати додаткової винагороди було встановлено комітетом кредиторів і затверджено судом. Відповідач заявив клопотання про напрям матеріалів справи до прокуратури для проведення все сторонньої перевірки за скаргою відповідача та просить зупинити провадження по справі. Розглянувши матеріали справі, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача суд встановив: У п.10 ст. 3-1 Закону встановлено порядок оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, але не додаткової винагороди. Те, що п.10.ст.3-1 Закону встановлює порядок оплати послуг арбітражного керуючого, а не додаткової винагороди видно і з п.12 Закону відповідно до якого оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної платні керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство, тобто законодавець встановив мінімальні і максимальні межі розміру оплати послуг і оплата послуг може проводиться як за рахунок коштів боржника, так і за рахунок коштів кредиторів. У даних пунктах Закону не передбачена виплата арбітражному керівникові додаткової винагороди. Про додаткову винагороду у Законі обумовлено в п.п.11, 13 ст.3-1, де встановлено, що для виплати арбітражному керуючому додаткової винагороди кредитори можуть створювати фонд, і кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом, з чого виходить, що додаткову винагороду може бути виплачено за рахунок коштів фонду, створеного кредиторами, за рахунок коштів кредиторів, але не за рахунок коштів боржника. У матеріалах справи є платіжні доручення за №№ НОМЕР_6на суму 3000грн., НОМЕР_7. на суму 3000грн., НОМЕР_8 на суму 1752грн.42коп., НОМЕР_9 на суму 4000грн.,НОМЕР_10з штампом банку про проведення операції 26.5.2006р. на суму 2846грн.30коп., НОМЕР_13 з штампом банку про проведення операції 06.4.2006р. на суму 8479грн.08коп., НОМЕР_12 на суму 7950грн., НОМЕР_11 на суму 30000грн., НОМЕР_14з штампом банку про проведення операції 13.3.2006р. на суму 6958грн., НОМЕР_15. з штампом банку про проведення операції 17.3.2006р. на суму 8950грн.,НОМЕР_16 з штампом банку про проведення операції 06.3.2006р. на суму 4600грн.,НОМЕР_18 з штампом банку про проведення операції 06.3.2006р. на суму 9452грн., НОМЕР_17 на суму 1606грн.07коп., НОМЕР_19з штампом банку про проведення операції 20..9.2005р. на суму 19615грн.66коп.,НОМЕР_20 з штампом банку про проведення операції 07.9.2005р. на суму 41805грн.15коп., НОМЕР_21 на суму 24008грн.25коп., відповідно до яких платником є - ВАТ „Крымспецсельхозмонтаж”, тобто боржник по справі про банкрутство. Всього за вищезгаданими платіжними дорученнями арбітражному керуючому -СПД ОСОБА_1. виплачена додаткова винагорода в сумі 178022грн.91коп. Дана сума необґрунтовано отримана СПД ОСОБА_1і підлягає поверненню позивачеві. У частині стягнення 32770грн.26коп. (31522грн.31коп.+1247грн.17коп.) позов не підлягає задоволенню, оскільки сума 31522грн.31коп. отримана відповідачем за платіжними дорученнями за №№ НОМЕР_22 з штампом банку про проведення операції 09.5.2006р. на суму 6000грн., НОМЕР_23 на суму 12130грн., НОМЕР_24 на суму 13392грн.не як додаткова винагорода, а як винагорода, про що вказано в названих платіжних дорученнях в графі „призначення платежу”, у зв'язку з цим суд вважає, що 31522грн.31коп. отримана відповідачем у вигляді оплати послуг за виконання ним повноважень арбітражного керуючого, а по сумі 1247грн.95коп. (різниці між спочатку заявленою сумою -210793грн.17коп, стягнутою сумою - 178022грн.91коп, сумою на яку позов не задоволено - 31522грн.31коп.) позивач не представив доказів, підтверджуючих отримання відповідачем додаткової винагороди на цю суму. Доводи відповідача неспроможні і не являються підставою для відмови позивачеві в позові в частині стягнення сум додаткової винагороди, оскільки як було вказано вище суд вважає, що додаткова винагорода не може виплачуватися за рахунок коштів боржника в силу ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв'язку з чим рішення комітету кредиторів про виплату арбітражному керуючому додаткової винагороди за рахунок коштів боржника не має юридичної сили. Для виникнення зобов'язання з необґрунтовано придбання майна, а отже для стягнення необґрунтовано отриманих коштів, провини боржника не вимагається. Правильність заповнення платіжних документів, у тому числі і вказівка призначення платежу є обов'язком платника. Відповідач не представив документів, підтверджуючих отримання по платіжним дорученням за №№ НОМЕР_6., НОМЕР_7., НОМЕР_8, НОМЕР_9., НОМЕР_10 з штампом банку про проведення операції 26.5.2006р., НОМЕР_13 з штампом банку про проведення операції 06.4.2006р., НОМЕР_12, НОМЕР_11, НОМЕР_14з штампом банку про проведення операції 13.3.2006р., НОМЕР_15. з штампом банку про проведення операції 17.3.2006р.,НОМЕР_16 з штампом банку про проведення операції 06.3.2006р., НОМЕР_18 з штампом банку про проведення операції 06.3.2006р., НОМЕР_17, НОМЕР_19з штампом банку про проведення операції 20..9.2005р.,НОМЕР_20 з штампом банку про проведення операції 07.9.2005р., НОМЕР_21 не додаткової винагороди, а грошових коштів у вигляді оплати послуг за виконання своїх повноважень в рамках справи про банкрутство позивача. Клопотання відповідача про зупинення провадження по справі і напрямок матеріалів справи до прокуратури не підлягає задоволенню у зв'язку з його неспроможністю і відсутністю у суду правових підстав для зупинення провадження по справі. Витрати по оплаті держмита, інформаційно - технічних послуг судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Для підготовки рішення була оголошена перерва на 14.12.2006р. Керуючись, ст. ст.1212 ГК України, 49,77,82,84,85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1(АДРЕСА_1) на користь ВАТ «Кримспецсільгоспмонтаж» (м. Сімферополь, Московське шосе 11км, ОКПО 00911186, р/р 260005885 в КРД АППБ «Аваль» м. Симферопль) 178022грн.91коп.необоснованно отриманих коштів, 1780грн.23коп. держмита, 99грн.66коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню судового процесу. 3. У стягненні 32770грн.26коп. відмовити. 4. Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя Господарського суду Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.
Часті запитання
Який тип судового документу № 414573 ?
Документ № 414573 це Рішення
Яка дата ухвалення судового документу № 414573 ?
Дата ухвалення - 14.12.2006
Яка форма судочинства по судовому документу № 414573 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 414573 ?У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 414573, Господарський суд Автономної Республіки КримСудове рішення № 414573, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 14.12.2006. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості. Судове рішення № 414573 відноситься до справи № 16493-2006Це рішення відноситься до справи № 16493-2006. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Попередній документ : 413144
|