Рішення № 41457263, 10.11.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р.Справа № 922/3652/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Харківське обласне КП "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків до Комунального підприємства "Золочівська центральна районна лікарня", смт. Золочів, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Золочівська районна державна адміністрація Харківської області, смт Золочів, 2) Управління Державної казначейської служби України в Золочівському районі Харківської області, смт. Золочів. про стягнення коштів розмірі 9405,81 грн. за участю представників сторін:

Представник позивача - Погожих І.В., дов. від 19.08.2014р.;

Представник відповідача - не з'явився;

Третя особа (1) - Овчаренко М.В., дов. від 16.06.2014р.;

Третя особа (2) - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківське обласне КП "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків, звернувся до відповідача - Комунального підприємства "Золочівська центральна районна лікарня", смт. Золочів, про стягнення заборгованості в розмірі 9405,81 грн. (з яких: 7723,20 грн. - основний борг, 986,88 грн. - інфляційні, 695,73 грн. - 3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору від 22.08.2011р. та просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 01.09.2014 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.09.2014р. об 11:30 год. Залучено до участі у справі Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Золочівську районну державну адміністрацію Харківської області, смт Золочів.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2014р. залучено до участі у справі Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в Золочівському районі Харківської області.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2014р. задоволено клопотання представника позивача про продовження строку розгляду даного спору за межами двомісячного строку. Продовжено строк розгляду справи до 13 листопада 2014 року.

У призначеному судовому засіданні 10.11.2014р. представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. № 39623), які судом долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 10.11.2014р. не з'явився, матеріали справи містять клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності (вх. № 37472).

Представник першої третьої особи в судовому засіданні 10.11.2014р. проти позову заперечував. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. № 39625), які судом долучаються до матеріалів справи.

Представник другої третьої особи в судове засідання 210.11.2014р. не з'явився, матеріали справи містять клопотання другої третьої особи (вх. № 38708) про розглядати справи за відсутності його представника.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін під час розгляду справи, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 22.08.2011 року між ХОКП «Дирекція розвитку інфраструктури території» (Позивач, підрядник) та КП «Золочівська Центральна Лікарня» (Відповідач, замовник) був укладений договір про виконання гідравлічного випробування внутрішньобудинкової системи опалення надалі (договір).

Згідно з п. 9 договору, договірна ціна робіт визначається на основі твердого кошторису та складає 7723,20 грн.

Відповідно до п. 31 договору, розрахунки за виконані роботи повинні здійснюватися на підставі підписаних актів виконаних робіт проміжними платежами в міру виконання робіт за види, етапи, комплекси тощо, або за повністю завершені роботи, або в міру технічної готовності об'єкта тощо.

В п. 32 договору сторони визнали, що замовник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 7 днів з дня підписання документів замовником.

Як свідчать матеріали справи, позивач (підрядник) свої договірні зобов'язання виконав в повному обсязі, в строки та без заперечень з боку відповідача (замовника) та, на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт від 22.08.2011 року відповідач зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи з гідравлічного випробування внутрішньобудинкової системи опалення на суму 7723,20 грн.

Однак, звертаючись з відповідним позовом до господарського суду, позивач зазначив, що на даний час відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оплату за виконані роботи не зробив. Враховуючи несплату відповідачем суми основної заборгованості за укладеним між сторонами договором в розмірі 7723,20 грн., позивач просить суд стягнути на свою користь також інфляційні втрати в розмірі 986,88 грн. та 3% річних в розмірі 695,73 грн.

На час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем зазначеної суми заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що договір б/н, укладений між його стонами (позивачем та відповідачем у справі) 22 серпня 2011р., за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частина 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Факт виконання робіт підтверджується наявними в матеріалах справи актом виконаних будівельних робіт від 22.08.2011р., локальною сметою № 2-1-1 на гідравлічне випробування всередині будівельної системи опалення від 22.08.2011р. та договірною ціною на будівництво смт. Золочів, Дергачівського району Харківської області по вул. Терешковій, будівлі адміністрації «Золочівської центральної лікарні» - гідравлічне випробування всередині будівельної системи опалення, підготовки до опалювального сезону, здійсненого у 2011р., підписаних сторонами договору (позивачем та відповідачем у справі) та скріплених їх печатками.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Посилання третьої особи (Золочівською райдержадміністрацією Харківської області), що договір № б/н підряду не був зареєстрований в органах державної казначейської служби, суд оцінює критично та відхиляє з огляду на те, що чинне цивільне та господарське законодавство України не встановлює такої передумови дійсності договору підряду, як його реєстрацію у відповідних органах. Така реєстрація також не передбачена в якості умови виконання зобов'язань за цивільно-правовим та господарсько-правовим договором.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 7723,20 грн. за виконанні ним роботи належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 695,73 грн. та 986,88 грн. інфляційних витрат, нарахованих згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).

Щодо заперечень відповідача та третьої особи (Золочівською райдержадміністрацією Харківської області), які полягають у твердженнях про фактичне невиконання відповідачем робіт та неможливість такого виконання з огляду на розмір визначених в акті виконаних робіт обсягів трудовитрат, суд зазначає наступне.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що виконання робіт, стягнення плати за які є предметом розгляду даного спору, є обов'язковою передумовою початку опалювального сезону (підключення теплопостачання). При цьому сторонами та третьою особою (Золочівською райдержадміністрацією Харківської області) не заперечується, що Золочівська лікарня Харківської області в опалювальний сезон 2011-2012рр. до теплопостачання була підключена вчасно та протягом опалювального сезону - опалювалась.

Зазначене дозволяє суду дійти до висновку про те, що твердження відповідача та третьої особи (Золочівською райдержадміністрацією Харківської області) про фактичне невиконання позивачем відповідних робіт позбавлені будь-яких підстав.

Крім того, фактичне виконання позивачем робіт підтверджується актом виконаних робіт від 22.08.2011р., який відповідачем був підписаний без будь-яких зауважень.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

При цьому, посилання третьої особи (Золочівської райдержадміністрації Харківської області) щодо перевищення повноважень головним лікарем під час підписання актів виконаних робіт жодними доказами не підтверджено.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Харківського комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши вимогу відповідача та першої третьої особи про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно статті 157 ЦК України - загальна позовна даність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (стаття 261 ЦК України).

Згідно зі ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або остання події, з якою пов'язано його початок.

Так, спірний договір між позивачем та відповідачем був укладений 22.08.2011 року. В п. 32 договору сторони визнали, що замовник зобов'язаний підписати надані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 7 днів з дня підписання документів замовником.

Враховуючи те, що акт виконаних робіт був підписаний сторонами 22.08.2011 року без заперечень, то відповідач, на виконання п. 32 договору мав здійснити оплату за виконані роботи до 29.08.2011 року включно. Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання по договору в частині оплати, то позивач в термін до 29.08.2014 року мав право звернутися до господарського суду за захистом свого порушеного права. Як свідчать матеріали справи, датою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду - є 29.08.2014р.

З огляду на вищенаведене, господарський суд відмовляє відповідачу та третій особі в застосуванні до даних правовідносин строку позовної давності, оскільки строк для звернення позивача до господарського суду не пропущений.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача .

Керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 16, 157, 253, 256 509, 525, 526, 598, 599, 612, 625, 629, 837, 843, 846, 853, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 12, 22, 27, 32, 33, 34, 43, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Золочівська центральна районна лікарня" (62203, Харківська область, смт. Золочів, вул. Філатова, 20, код ЄДРПОУ 33065358) на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територій" (61022, м. Харків, Держпром, 3 під., 5 поверх, код ЄДРПОУ 03361721) суму заборгованості в розмірі 9405,81 грн. (яка складається з: 7723,20 грн. - основний борг, 986,88 грн. - інфляційні втрати, 695,73 грн. - 3% річних), судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/3652/14