Постанова № 41456702, 14.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2014 року справа № 813/6906/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.

представника позивача Цитульського В.І.,

представника відповідача Гурняк О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Красненський комбінат хлібопродуктів»

до Буської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.09.2014 р. № 0001062200/224.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у позивача наявні всі підтверджуючі документи, пов'язані зі здійсненням господарських операцій з його контрагентом ТзОВ «Промторг-Холдинг».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позовні вимоги задоволити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції; за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але не достовірних документів або сплати грошових коштів.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні, просив у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

За результатами позапланової невиїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Красненський КХП» з питань визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках з ТзОВ «Промторг-Холдинг» за період з 01.03.2014 р. по 30.04.2014 р., складено акт від 09.09.2014 р. № 180/22-00/00952060.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Красненський КХП» п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст. 198, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із внесеними змінами та доповненнями), заниження податку на додану вартість в сумі 107 507 грн., в тому числі за березень 2014 року на суму 96000 грн., за квітень 2014 року на суму 11 507 грн.

На підставі акту перевірки Буською ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 26.09.2014 р. № 0001062200/224, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів» з податку на додану вартість на 161 261 грн., з яких 107 507 грн. зобов'язання за основним платежем, 53 754 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд вважає, що позивачем дотримано норми чинного законодавства, покликання на їх порушення є безпідставним з огляду на наступне.

Висновки податкового органу про порушення платником податку норм Податкового кодексу України ґрунтуються на акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.06.2014 року №1557/26-55-22-02/38149168 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Промторг-Холдинг».

Судом встановлено, що до перевірки були представлені належним чином оформлені первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій позивача та ТзОВ «Промторг-Холдинг».

Документи щодо господарських взаємовідносин ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів» з ТзОВ «Промторг-Холдинг» долучені також до матеріалів справи, а саме: копія договору №03/03-1 (купівлі-продажу кукурудзи) від 03.03.2014 р., копії видаткових накладних: №РН-01 від 03.03.2014 р., №РН-02 від 04.03.2014 р., №РН-03 від 05.03.2014 р., №РН-04 від 06.03.2014 р., №РН-05 від 07.03.2014 р., №РН-06 від 09.03.2014 р., №РН-07 від 11.03.2014 р., №РН-08 від 12.03.2014 р., №РН-09 від 14.03.2014 р., №РН-10 від 15.03.2014 р., №РН-11 від 17.03.2014 р., №РН-22 від 14.04.2014 р., №РН-27 від 16.04.2014 р.; копії податкових накладних: №1 від 03.03.2014 р., №2 від 04.03.2014 р., №3 від 05.03.2014 р., №4 від 06.03.2014 р., №5 від 07.03.2014 р., №6 від 09.03.2014 р., №7 від 11.03.2014 р., №8 від 12.03.2014 р., №9 від 14.03.2014 р., №10 від 15.03.2014 р., №11 від 17.03.2014 р.; копії актів прийому - передачі: №01 від 03.03.2014 р., №02 від 04.03.2014 р., №03 від 05.03.2014 р., №04 від 06.03.2014 р., №05 від 07.03.2014 р., №06 від 09.03.2014 р., №07 від 11.03.2014 р., №08 від 12.03.2014 р., №09 від 14.03.2014 р., №10 від 15.03.2014 р., №11 від 17.03.2014 р., №22 від 14.04.2014 р., №22 від 16.04.2014 р.; копії товарно-транспортних накладних; копії наказів на відрядження; копії подорожніх листів; виписки із відомостей обліку зерна за березень 2014 р. та квітень 2014 р.; виписки із відомостей по рахунку 631 за березень 2014 р. та квітень 2014 р.; платіжні доручення; реєстри виданих та отриманих податкових накладних за березень 2014 р. та квітень 2014 р.; сертифікат відповідності.

Позивачем також долучено докази реалізації придбаного у ТзОВ «Промторг-Холдинг» товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Акт перевірки контрагента позивача не є належним та допустимим доказом у даній адміністративній справі, а посилання відповідача на нього як на обставину, яка обґрунтовує правомірність донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, є безпідставним, оскільки чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства та належного ведення господарської діяльності іншим суб'єктом господарювання.

Суд вважає, що відповідачем не доведено твердження про неможливість здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом, не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення від 26.09.2014 р. № 0001062200/224.

Натомість позивачем представлено належним чином оформлені первинні документи на підтвердження дотримання норм Податкового кодексу України, які відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тому позов слід задоволити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Буської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 26.09.2014 р. № 0001062200/224.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів» 323,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Буської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 26.09.2014 р. № 0001062200/224.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Красненський комбінат хлібопродуктів» 323,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.11.2014 року.