Рішення № 41456073, 05.11.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2014 р. Справа № 911/4079/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія Херсонобленерго”, м. Херсон

до Публічного акціонерного товариства “Укренергомеханізація”, м. Українка Обухівського району

про стягнення 10919,48 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго”, (надалі позивач) заявлено позов до Публічного акціонерного товариства “Укренергомеханізація” (надалі відповідач) про стягнення 10919,48 грн. з яких: 10424,63 грн. основного боргу; 348,90 грн. пені; 44,38 грн. 3% річних; 101,57 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору про постачання електричної енергії від 10.08.2009 р. № 959 відповідачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 15.10.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2014 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 05.11.2014 р. та повідомлено останнього, що повторна неявка його представника у наступне судове засідання або неподання витребуваних документів до суду не буде підставою для відкладення розгляду справи і спір буде вирішено за наявними у матеріалах справи документами.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду даного спору ухвалами суду від 26.09.2014 р. та 15.10.2014 р., явку представника в судове засідання 05.11.2014 р. не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

10 серпня 2009 року між Публічним акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Укренергомеханізація» (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії № 959, відповідно до умов якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 160 кВА.; 378,25 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точки електричної енергії зазначаються у додатку № 7 «Однолінійна схема» (згідно з п. 1.1. договору).

Відповідно до положень п. 2. Додатку №2 до договору про постачання електричної енергії споживач до 09 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

Розмір суми платежу розраховується постачальником як сума добутків визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифу відповідно класу на договірний обсяг споживання електричної енергії, зазначений у додатку №1.

У додатку №1 до договору про постачання електричної енергії зазначено,що на період дії договору споживачеві встановлюються договірні обсяги постачання електроенергії:

- Січень – 1,5 т.кВт.г.

- Лютий – 1,5 т.кВт.г.

- Березень – 1,0 т.кВт.г.

- Квітень – 1,0 т.кВт.г.

- Травень – 1,0 т.кВт.г.

- Червень – 1,0 т.кВт.г.

- Липень – 2,0 т.кВт.г.

- Серпень – 1,0 т.кВт.г.

- Вересень – 1,0 т.кВт.г.

- Жовтень – 1,0 т.кВт.г.

- Листопад – 1,5 т.кВт.г.

- Грудень – 1,5 т.кВт.г.

- Всього за рік – 15,0 т.кВт.г.

Пунктом 9.4. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Зазначений договір підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі активної електроенергії від 29.04.2014 р. № 3а та від 30.05.2014 р. № 5а.

Між тим, відповідач свої зобов’язання щодо оплати використаної ним електричної енергії виконував неналежним чином, в зв’язку з чим за ним, як зазначає позивач, рахується заборгованість у сумі 6659,27 грн. за період користування електроенергією у квітні та травні 2014 р., що підтверджується рахунком № 959 від 30.05.2014 р., а також 3765,36 грн. заборгованості по наддоговірному споживанню, що підтверджується рахунком від 06.06.2014 р. № 5270.

Станом на дату судового засідання відповідачем належних та допустимих доказів сплати зазначеного боргу до суду не подано.

Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Належних доказів сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 10424,63 грн. суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед ПбАТ «Херсонобленерго» за договором № 959 від 10.08.2009 р. про постачання електричної енергії у розмірі 10424,63 грн., у свою чергу, відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості не подано.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 959 від 10.08.2009 р. на користування електричною енергією щодо сплати коштів за використану електроенергію у розмірі 10424,63 грн., а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10424,63 грн. боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 348,90 грн. пені, 44,38 грн. 3% річних та 101,57 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини першої ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3.-2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з приписами частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування пені має здійснюватися протягом шести місяців після настання прострочення по заборгованості за використану електроенергію за кожний місяць окремо.

Зробивши розрахунок пені, з урахуванням приписів частини шостої ст. 232 ГК України за період з 17.05.2014 р. по 16.09.2014 р. за кожний місяць заборгованості окремо, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну несплату заборгованості суд задовольняє повністю.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зробивши розрахунок 3 % річних, за період з 17.05.2014 р. по 16.09.2014 р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично вірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 44,38 грн. за несплату заборгованості суд задовольняє повністю.

Зробивши розрахунок інфляційних втрат за період з 17.05.2014 р. по 31.08.2014 р., суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем арифметично невірно, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 101,57 грн. за несплату заборгованості суд задовольняє частково, а саме у розмірі 88,33 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10424,63 грн. основного боргу, 88,33 грн. інфляційних втрат, 44,38 грн. 3% річних та 348,90 грн. пені, загалом 9864,65 грн.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Укренергомеханізація” (08720, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Промислова, 15; код ЄДРПО України 04630873) на користь Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” (73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5; код ЄДРПО України 05396638) – 10424 (десять тисяч чотириста двадцять чотири) гривні 63 коп. основного боргу, 348,90 (триста сорок вісім) гривень 90 коп. пені, 44 (сорок чотири) гривні 38 коп. 3% річних, 88 (вісімдесят вісім) гривні 33 коп. інфляційних втрат та 1826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) гривень 74 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.11.2014 р.

Суддя А.В. Лопатін