Рішення № 41453935, 19.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22588/14 19.11.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»

про відшкодування шкоди 12 239,62 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" про відшкодування шкоди 12 239,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну ТОВ з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна Лтд.», яка є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 12 239,62 грн. - відшкодування шкоди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2014 року справу порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12.11.2014 року.

04.11.2014 року через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро надійшли документи по справі.

12.11.2014 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 12.11.2014 року представники сторін не з'явилися, хоча день та час розгляду справи повідомлені належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 19.11.2014 року.

В судове засідання 19.11.2014 року представники позивача та відповідача не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 20.10.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 19.11.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2012 року між ТОВ з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна Лтд.» (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (далі по тексту - страховик, позивач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0649467/1050/12 (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Форд», державний номер НОМЕР_1 (далі по тексту - застрахований транспортний засіб).

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 19.05.2012 року в м. Києві по пл. Ленінградській, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, та транспортний засіб марки «Богдан», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (Акт №106/34826 огляду транспортного засобу від 21.05.2012 року; Довідка про ДТП №9008377 від 17.07.2012 року; Висновок №03134/КВ про оцінку вартості (розміру) збитків завданих пошкодженням транспортного засобу від 02.06.2012 року; наявні у матеріалах справи).

Відповідно до Страхового акту №1 1001/06/34826/81501 від 25.07.2012 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 16 236,91 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 16 236,91 грн.

Згідно з Висновок №03134/КВ про оцінку вартості (розміру) збитків завданих пошкодженням транспортного засобу від 02.06.2012 року - вартість матеріального збитку з врахуванням зносу складає 12 239,62 грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.06.2012 року справа №2604/12451/2012, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «Богдан», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1, відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (далі по тексту - відповідач), відповідно до Полісу серія АА №5122745, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання 26.07.2012 року на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення №0037644 від 26.07.2014 року на суму 16 236,91 грн.

Відповідно до Полісу АА №5122745 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 0,00 грн. (копія Полісу міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 12 239,62 грн. - відшкодування шкоди, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (01103, м. Київ, ЗАЛІЗНИЧНЕ ШОСЕ, будинок 6, код ЄДРПОУ 35893575) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (03049, м. Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 25, код ЄДРПОУ 23510137) 12 239 (дванадцять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 62 коп. - відшкодування шкоди, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 19.11.2014 року.