Рішення № 41453914, 04.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18747/14 04.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 124 975,84 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Білик С.І. (дов. б/н від 16.04.2014 року)від відповідача Старик Я.І. (дов. № 164-У від 25.12.2013 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04 листопада 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 124 975,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/18747/14 та призначено справу до розгляду на 16.10.2014 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позов.

У судовому засіданні 16.10.2014 року було оголошено перерву до 04.11.2014 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 04.11.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.11.2014 року надав усні пояснення по справі, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" (виконавець) та Дочірнім підприємством "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (замовник) було укладено договір № 110-У, з наступними змінами та доповненнями (надалі по тексту - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надати замовнику послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури (постачання газозаправних колонок (надалі - обладнання), монтаж та пусконалагоджувальні роботи по їх встановленню на АГНКС м. Коломия), код згідно ДК 016-97 33.20.9, (надалі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вартість наданих послуг.

Назва, кількість, асортимент обладнання, а також склад і обсяги послуг визначені специфікацією та кошторисною документацією, які є невід'ємними частинами цього Договору (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору вартість послуг, що є предметом даного Договору включає в себе вартість обладнання, що поставляється та вартість послуг з монтажу і пусконалагоджувальних робіт цього обладнання і складається з вартості:

- обладнання - 931 840,07 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 155 306,68 грн.;

- монтажних робіт - 91 433,53 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 15 238,92 грн.;

- пусконалагоджувальних робіт - 15 926.40 грн., у тому числі ПДВ (20%).

Загальна вартість послуг по Договору визначається відповідно до кошторису та специфікації, які є невід'ємною частиною цього Договору і становить 1 039 200,00 грн., у тому числі ПДВ (20%)- 173 200,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2. Договору в редакції Додаткової угоди від 15.11.2011 року № 2 до Договору підставою для проведення розрахунків за поставлене виконавцем обладнання та/або наданих послуг є рахунки - фактури, що виставляються виконавцем на умовах цього Договору.

У відповідності до пункту 2.3. Договору в редакції Додаткової угоди від 15.11.2011 року № 2 до Договору замовник здійснює оплату поставленого обладнання протягом 120 календарних днів з дати узгодження та підписання сторонами акту приймання - передачі обладнання. Оплата за поставлене обладнання здійснюється замовником на підставі рахунку - фактури, що виставляється виконавцем протягом 10-ти банківських днів з дати узгодження та підписання сторонами акту приймання - передачі обладнання.

Замовник здійснює оплату поставленого обладнання протягом 120 календарних днів з дати узгодження та підписання сторонами акту наданих послуг. Оплата за надані послуги здійснюється замовником на підставі рахунку - фактури, що виставляється виконавцем протягом 10-ти банківських днів з дати узгодження та підписання сторонами акту наданих послуг (пункт 2.4. Договору в редакції Додаткової угоди від 15.11.2011 року № 2 до Договору).

Пунктом 9.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 3 до Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2012 року, але у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Згідно з Додатком № 1 до Договору (специфікація обладнання газозаправної колонки КЗМ - 200) сторони погодили кількість штук -8, ціна за одиницю - 97 066,67 грн., загальною вартістю 931 840,07 грн.

Позивачем були виконані роботи передбачені Договором, що підтверджується наступним:

- актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року за формою КБ-2в від 14.11.2012 року на суму 15 920,40 грн.;

- актом № 1-1 вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 14.11.2012 року на суму 776 533,39 грн. (без ПДВ);

- актом приймання виконання будівельних робіт за листопад за листопад 2012 року за формою КБ-2в від 14.11.2012 року на суму 91414,33 грн.;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати за листопад 2012 року за формою КБ-3 від 14.11.2014 року на суму 15 920,40 грн.;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати за листопад 2012 року за формою КБ-3 від 14.11.2014 року на суму 931 840,07 грн.;

- видатковою накладною №РН-0000128/309 від 16.11.2011 року на суму 465 920,04 грн.

- видатковою накладною №РН-0000127/310 від 16.11.2011 року на суму 465 920,03 грн.

- довіреністю № 434 від 16.11.2011 року, виданої ОСОБА_3 на отримання цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" за видатковою накладною №РН-0000128/309 від 16.11.2011 року та видатковою накладною №РН-0000127/310 від 16.11.2011 року.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що відповідач не здійснив оплату за виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" монтажні роботи вартістю 91414,33 грн. та пусконалагоджувальні роботи 15 920,40 грн., внаслідок чого у Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 107 334,73 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 107 334,73 грн. основної заборгованості за Договором, 4 331,60 грн. три проценти річних, 13 309,51 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов, в якому заперечив проти задоволення позову, посилаючись на пункти 2.2., 2.3 Договору в первинній редакції Договору згідно з якими підставою для проведення розрахунків за надані за Договором послуги є рахунок фактура, що виставляється виконавцем протягом 10 (десяти) банківських днів з дати узгодження та підписання сторонами акту наданих послуг, а підписання сторонами акту наданих послуг є підставою для виконавця включити у рахунок - фактуру на оплату послуг вартість поставленого згідно з умов цього Договору обладнання.

Відтак, на думку відповідача, оскільки, акти форми КБ-2в на які посилається позивач та акт наданих послуг є різними документами, то відсутність підписаного між сторонами акту наданих послуг свідчить про те, що у позивача не виникло права на отримання оплати за Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двосторонніми.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Аналогічні положення містять вимоги статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Договір № 110-У від 17.09.2010 року за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання § 3 Глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідач прийняв надані позивачем послуги , що підтверджується відповідними первинними документами, які підписані та скріплені печатками позивача та відповідача, а саме: актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року за формою КБ-2в від 14.11.2012 року на суму 15 920,40 грн.; актом № 1-1 вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 14.11.2012 року на суму 776 533,39 грн. (без ПДВ); актом приймання виконання будівельних робіт за листопад за листопад 2012 року за формою КБ-2в від 14.11.2012 року на суму 91414,33 грн.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати за листопад 2012 року за формою КБ-3 від 14.11.2014 року на суму 15 920,40 грн.; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрати за листопад 2012 року за формою КБ-3 від 14.11.2014 року на суму 931 840,07 грн.; видатковою накладною №РН-0000128/309 від 16.11.2011 року на суму 465 920,04 грн.; видатковою накладною №РН-0000127/310 від 16.11.2011 року на суму 465 920,03 грн.

Позивач зазначив, що відповідач частково здійснив оплату наданих послуг, проте, станом на момент подання позову у даній справі заборгованість відповідача становила 107 334,73 грн.

Виконані роботи відповідачем прийняті без зауважень.

У відповідності до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

За таких обставин, приймаючи до уваги прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року за формою КБ-2в, підписані та скріплені печатками сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за Договором стосовно оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" монтажних робіт вартістю 91414,33 грн. та пусконалагоджувальних робіт вартістю 15 920,40 грн., а заперечення відповідача відхиляються судом як необґрунтовані.

Приймаючи до уваги умови пунктів 2.3., 2.4. Договору в редакції Додаткової угоди від 15.11.2011 року № 2, судом встановлено, що строк оплати за виконані позивачем монтажні роботи вартістю 91414,33 грн. та пусконалагоджувальні роботи вартістю 15 920,40 грн. настав 14.03.2013 року.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 107 334,73 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" про стягнення з Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 107 334,73 грн. заборгованості за договором № 110-У від 17.09.2010 року підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 4 331,60 грн. три проценти річних, 13 309,51 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 4 331,60 грн.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" про стягнення з Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" інфляційних нарахувань на загальну суму 13 309,51 грн. є обґрунтованими.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, буд. 2, код ЄДРПОУ 36265925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-Технічний центр "ОРІОН-Д" (40030, м. Суми, вул. Курська, буд. 147, код ЄДРПОУ 23638107) 107 334 (сто сім тисяч триста тридцять чотири) грн. 73 коп. заборгованості, 13 309 (тринадцять тисяч триста дев'ять) грн. 51 коп. інфляційних нарахувань, 4 331 (чотири тисячі триста тридцять одну) грн. 60 коп. три проценти річних, 2 499 (дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 52 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.11.2014 року

Суддя С.В. Стасюк