Ухвала суду № 41453621, 11.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2014 р.Справа № 820/12364/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2014р. по справі № 820/12364/14

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області треті особи Територіальне управління Державної судової адміністрації в Харківській області , Управління Державної казначейської служби у Київському районі м. Харкова Харківської області , Попрас Віктор Олексійович-суддя Київського районного суду м.Харкова

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області (далі - відповідач), треті особи: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Харківській області, Управління Державної казначейської служби України в Київському районі м.Харкова Харківської області, Попрас Віктор Олексійович суддя Київського районного суду м.Харкова, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області щодо не виконання заяви ОСОБА_1 від 19.06.2014 року такою, що порушує права ОСОБА_1 як людини які передбачені ст. 1 Протоколу № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЕТ8 № 9) і ч.1 ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та визнати бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області щодо повернення без виконання заяви ОСОБА_1 від 19.06.2014 року такою, що порушує права ОСОБА_1 як людини які передбачені ст. 1 Протоколу № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЕТ5 № 9) і ч. 1 ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області виконати заяву ОСОБА_1 від 19.06.2014 в частині стягнення з Державного бюджету України витрат на правову допомогу у розмірі 334 (триста тридцять чотири) гривні 95 коп. за рахунок Державного бюджету в межах видатків, передбачених Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Харківській області на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, треті особи: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Харківській області, Управління Державної казначейської служби України в Київському районі м.Харкова Харківської області, Попрас Віктор Олексійович суддя Київського районного суду м.Харкова, про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області щодо невиконання заяви ОСОБА_1 від 19.06.2014 року.

Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області щодо повернення без виконання заяви ОСОБА_1 від 19.06.2014 року.

Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2014 в частині стягнення з Державного бюджету України витрат на правову допомогу у розмірі 334 (триста тридцять чотири) гривні 95 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнено з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 16, 61010) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 62441, код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ДКСУ в Харківській області щодо невиконання заяви ОСОБА_1 від 19.06.2014 року, визнання протиправними дій ГУ ДКСУ в Харківській області щодо повернення без виконання заяви ОСОБА_1 від 19.06.2014 року та зобов'язання ГУ ДКСУ в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2014 в частині стягнення з Державного бюджету України витрат на правову допомогу у розмірі 334,95 грн., в іншій частині підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Київського районного суду м. Харкова від 19.03.2014 року по справі №640/337/14-а, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, зокрема постановлено, стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73,08 грн., компенсацію за відрив від звичайних занять у сумі 21,90 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 334,95 грн., а всього стягнути 429,93 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2014 року, постанова Київського районного суду м. Харкова від 19.03.2014 року по справі №640/337/14-а була залишена без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишено без задоволення.

17.06.2014 року Київським районним судом м. Харкова позивачу було видано виконавчий лист.

19.06.2014 року, позивач звернувся із заявою до ГУ ДКСУ в Харківській області, до вказаної заяви було додано виконавчий лист, фотокопія квитанції про сплату судового збору та копії рішень суду.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ГУ ДКСУ в Харківській області, листом №16-18/463-7367 від 23.06.2014 року, повернула позивачу оригінал виконавчого листа та додані до заяви додатки без виконання, посилаючись на те, що Законом України "Про бюджет України на 2014 рік" не передбачено коштів для компенсації витрат на правову допомогу та за відрив від звичайних занять. Крім цього, ГУ ДКСУ в Харківській області повідомило позивача, що рахунок, з якого здійснюється стягнення судового збору відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України у Київському районі м.Харкова Харківської області.

В зв"язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, колегія суддів зазначає:

Відповідно до частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з п.п.5 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Процедура стягнення коштів державного та місцевих бюджетів врегульована Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (далі - Порядок).

У відповідності з п. 3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Підпунктом 1 пункту 9 Порядку визначено перелік підстав для повернення виконавчого документу, а саме: виконавчий документ повертається стягувачеві у разі, коли: виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки.

Таким чином, вказаний перелік підстав є вичерпним та розширенню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що з листа ГУ ДКСУ в Харківській області №16-18/463-7367 від 23.06.2014 року,вбачається, що підставою для повернення виконавчого листа та доданих до заяви додатків без виконання, слугувало те, що Законом України "Про бюджет України на 2014 рік" не передбачено коштів для компенсації витрат на правову допомогу та за відрив від звичайних занять.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність бездіяльності ГУ ДКСУ в Харківській області щодо невиконання заяви ОСОБА_1 від 19.06.2014 року та протиправність дій ГУ ДКСУ в Харківській області щодо повернення без виконання заяви ОСОБА_1 від 19.06.2014 року.

У відповідності до абз.1 ч1 ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Таким чином, ГУ ДКСУ в Харківській області діяла не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушила права ОСОБА_1 як людини, які передбачені ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ETS №9) і ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" встановлено, що компенсація витрат на правову допомогу виплачується за рахунок державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами.

Вищестоящою установою по відношенню до територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, а також головним розпорядником бюджетних коштів відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України є Державна судова адміністрація України. Відповідність віднесення видатків на правову допомогу до коду 2240 економічної класифікації видатків бюджету встановлено пунктом 2.2.4 наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2012 року № 754 "Про внесення змін до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету".

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині зобов'язання ГУ ДКСУ в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2014 в частині стягнення з Державного бюджету України витрат на правову допомогу у розмірі 334,95 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів погожується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльності ГУ ДКСУ в Харківській області щодо невиконання заяви ОСОБА_1 від 19.06.2014 року, визнання протиправними дій ГУ ДКСУ в Харківській області щодо повернення без виконання заяви ОСОБА_1 від 19.06.2014 року та зобов'язання ГУ ДКСУ в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2014 в частині стягнення з Державного бюджету України витрат на правову допомогу у розмірі 334,95 грн.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2014р. по справі № 820/12364/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 17.11.2014 р.