Постанова № 41453211, 14.11.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2014 року справа № 823/3144/14

м. Черкаси

11 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Гордієнку Ю.П.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю);

представника відповідача - Павленко М.В.(за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить: - скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002311701 від 03.10.2014 про сплату суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ в загальному розмірі 100 218 грн. 75 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань господарських відносинах з ТОВ «Евертон-2012» за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р., з 01.06.2014 по 30.06.2014, ТОВ «Ост Креатив Груп» за період з 01.02.2014 по 31.03.2014, ТОВ «Ітако Груп-33» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, з 01.05.2014 по 30.06.2014 за наслідками якої відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Підставою для винесення таких рішень перевіркою встановлено заниження ПДВ за вказаний період у зв'язку з включення до його складу сум податку на додану вартість з придбання товару у вказаних контрагентів діяльність яких була не спрямована на настання реальних наслідків, що підтверджується актами про неможливість проведення зустрічних звірок. Однак позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Крім того, представник позивача зазначив, що придбаний товар ним в подальшому був використаний у власній господарській діяльності підприємства, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи. Також представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі вищевказаного акту перевірки винесене без врахування норм Податкового кодексу України.

Представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаської області проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях та просив суд залишити його без задоволення.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вивчивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 06.07.2001 року за № 20260170000004766 зареєстрована як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Черкасах як платник податків та інших обов'язкових платежів, зокрема податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 84644070 від 19.07.2001 року).

Посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «Евертон-2012» за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р., з 01.06.2014 по 30.06.2014, ТОВ «Ост Креатив Груп» за період з 01.02.2014 по 31.03.2014, ТОВ «Ітако Груп-33» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, з 01.05.2014 по 30.06.2014, про що складено акт перевірки від 19.09.2014року № 217/23-01-17-01/НОМЕР_2.

У вказаному акті перевірки відображені наступні порушення, виявлені під час перевірки, а саме:

- п. 198.1, 198.3, п.п. 198.5, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок на додану вартість у сумі 80175 грн., в т. ч. за лютий 2014 року - 25083 грн., за березень 2014 року - 21989 грн., за квітень 2014 року - 17770 грн. та за червень 2014 року - 15333 грн.

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесене наступне податкове повідомлення-рішення:

- № 0002311701 від 03.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 100218, 75 грн. в тому числі за основним платежем в сумі 80175 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 20043,75 грн.

Суд вважає висновок відповідача безпідставним, з огляду на наступне.

Судом встановлено:

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 24.01.2013 ТОВ «Евертон-2012» зареєстроване суб'єктом господарювання 16.01.2013р., ідентифікаційний код 38511285, та є платником ПДВ у відповідності до свідоцтва № 200114278 (а.с. 229-230).

Згідно укладеного договору поставки № 2/06 від 06.02.2014р. між ФОП ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Евертон-2012» (продавець), постачальник зобов'язується відпустити, а покупець прийняти та оплатити продукцію. Пунктом 1.2 договору поставка продукції може здійснюватися партіями на підставі накладних постачальнику. Ціна продукції узгоджується кожного разу при поставці кожної партії продукції. Доставка продукції здійснюється самовивозом (п. 3.1 договору). Право власності переходить в момент передачі продукції покупцю. На виконання даного договору до суду надано: податкову накладну № 11 від 06.02.2014 на суму ПДВ 5241,67грн. з видатковою накладною; податкову накладну № 14 від 06.02.2014 на суму ПДВ 5245,83грн. з видатковою накладною; податкову накладну № 45 від 24.06.2014 на суму ПДВ 3166,67грн. з видатковою накладною. Оплата за отриманий товар підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (а.с.89, 106) та квитанціями про перерахування коштів (а.с. 134, 147). Реальність господарської операції також підтверджується і наданими податковими деклараціями з ПДВ ТОВ «Евертон-2012».

Відповідно до виписки з ЄДРПОУ станом на 05.08.2013 ТОВ «Ост Креатив Груп» зареєстроване суб'єктом господарювання 31.07.2013р., ідентифікаційний код 38831841, та є платником ПДВ у відповідності до свідоцтва № 200139553 (а.с. 231-233).

Згідно укладеного договору купівлі-продажу № 1/02/14 від 03.02.2014р. між ФОП ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Ост Креатив Груп» (продавець), продавець передає у власність покупцеві, а покупець оплачує та отримує продукцію - загальна кількість, номенклатура, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якої визначена в заявці покупця. Загальна вартість продукції за цим договором складає загальну суму заявок протягом терміну дії цього договору і включає ціну продукції, упаковки, тари та інші витрати. Ціна продукції може бути змінена лише за письмовою домовленістю сторін. На виконання даного договору до суду надано: податкову накладну № 26 від 10.02.2014 на суму ПДВ 5241,61грн. з видатковою накладною; податкову накладну № 28 від 10.02.2014 на суму ПДВ 5245,77грн. з видатковою накладною; податкову накладну № 40 від 14.02.2014 на суму ПДВ 4107,62грн. з видатковою накладною; податкову накладну № 18 від 04.03.2014 на суму ПДВ 6272,34грн. з видатковою накладною; податкову накладну № 7 від 03.03.2014 на суму ПДВ 6785,58грн. з видатковою накладною; податкову накладну № 19 від 04.03.2014 на суму ПДВ 8931,2грн. з видатковою накладною. Оплата за отриманий товар підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (а.с. 94-103) та квитанціями про перерахування коштів (а.с. 161, 172). Реальність господарської операції також підтверджується і наданими податковими деклараціями з ПДВ ТОВ «Ост Креатив Груп» .

Відповідно до виписки з ЄДРПОУ станом на 26.12.2013 ТОВ «Ітако Групп - 33» зареєстроване суб'єктом господарювання 31.10.2013р., ідентифікаційний код 38959062, та у відповідності до витягу з реєстру платників ПДВ зареєстроване платником ПДВ (а.с. 236-238).

Згідно укладеного договору поставки № 11/0314 від 11.03.2014р. між ФОП ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Ітако Групп - 33» (продавець), продавець зобов'язується відпускати покупцю товар в асортименті та кількості згідно заявки покупця. Товар повинен супроводжуватися видатковою та податковою накладною. Загальна сума договору становить сума вартості товару, що поставлена продавцем протягом строку дії договору. На виконання даного договору до суду надано: податкову накладну № 9 від 12.03.2014 на суму ПДВ 9196,46грн. з видатковою накладною; податкову накладну № 11 від 13.03.2014 на суму ПДВ 8573,91грн. з видатковою накладною; податкову накладну № 27 від 28.05.2014 на суму ПДВ 6333,33грн. з видатковою накладною; податкову накладну № 84 від 26.06.2014 на суму ПДВ 5833,33грн. з видатковою накладною. Оплата за отриманий товар підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (а.с. 104-105, 107) та квитанціями про перерахування коштів (а.с. 181, 190, 199). Реальність господарської операції також підтверджується і наданими податковими деклараціями з ПДВ ТОВ «Ітако Групп - 33».

Подальше використання товару у власній господарській діяльності підтверджується укладеними договорами з ТОВ «Харківське підйомне обладнання», ТОВ «Укрпромспецмаш», ПАТ «Темп» та виданих на підставі виконання останніх податкових і видаткових накладних. Крім того, поставка продукції від ФОП ОСОБА_3 до її контрагентів по вказаних договорах здійснювалася на підставі договорів про надання послуг укладених між позивачем та ФОП ОСОБА_3 (ТТН та акти надання послуг). Постачання товарів до контрагентів покупців, підтверджується і податковими деклараціями з ПДВ ФОП ОСОБА_3 поданими до контролюючого органу з січня по червень 2014 року.

Також, судом взято до уваги пояснення позивача, що перевезення товарів від ТОВ "Евертон-2012", ТОВ "Ост Креатив Груп", ТОВ "Ітако Груп-33" до ТОВ «Харківське підйомне обладнання», ТОВ «Укрпромспецмаш» за домовленістю з позивачем останні самостійно доставляли товар із складських приміщень продавця.

Окрім того, позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимог статті 198 Податкового кодексу України, надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено наявність зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податків. Відповідач не надав доказів, що підтверджували б відсутність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарської операції, а відтак доходить висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд з'ясував, що первинні документи оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства.

Доказів суду, щодо визнання господарських договорів укладених між контрагентами недійсними в судовому порядку не надані.

Що ж стосується посилання ДПІ на неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентами продавцями ФОП ОСОБА_3 висновки яких оформлені актами перевірки, то суд зазначає, що дані факти спростовуються постановами у справах № 826/13870/14, № 826/12755/14.

Відповідно до ст. 47 Податковою кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що для висновків про наявність порушень податковою законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бузи з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Частинами 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-ІУ від 15.05.2003 року передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

В Акті перевірки доказів обізнаності позивача про обставини здійснення господарської діяльності його контрагентами та сплати ними податків не наведено. Проте, позивачем до суду надано витяги та виписки з ЄДРПОУ на його контрагентів, станом на час здійснення правовідносин. Отже, судом з'ясовано, що позивачем було виконано всі необхідні дії щодо перевірки правового стасусу своїх контрагентів.

У постанові Верховного Суду України від 13.01.2009 року по справі № 09/05 викладено, що покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем, ані за можливу недостовірність відомостей про продавця, що містяться у Єдиному реєстрі, за умови необізнаності про таку недостовірність, зокрема, в частині ведення господарської діяльності продавцем.

Крім того, у довідці Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010 року «Про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону «Про податок на додану вартість» викладено, зокрема, що ведення податковою обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України у постанові від 03.04.2013 року у справі №К/9991/38114/12.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в України та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010р. №2755-VI (далі- Кодекс №2755-VI).

Згідно ст. 15 Кодексу №2755-VI платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 185.1 ст. 185 Кодексу №2755-VI передбачено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання товару. За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Кодексу №2755-VI право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 Кодексу №2755-VI вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані п. 198.3 ст. 198 Кодексу №2755-VI, а саме: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвердженого податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 Кодексу №2755-VI зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІ із змінами та доповненнями (далі- Закон №996-ХІ) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

Згідно ст. 1 Закону №996-ХІ господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Головною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно положення пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Відповідно до пункту 201.6. статті 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 201.7. статті 201 Податкового Кодексу визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу).

Відповідач в своїх письмових запереченнях не навів жодних доводів та не надав доказів, в розумінні ст.ст. 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, або мали ознаки фіктивного підприємництва, тощо.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняте з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 03.10.2014р. № 0002311701.

Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код - НОМЕР_2) 200 (двісті) грн. 44 коп. судового збору за позовні вимоги майнового характеру.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 18.11.2014