Рішення № 41453012, 10.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22348/14 10.11.14За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

про стягнення 6311,84 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Самборська Ю.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 6311,84 грн.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відзиву на позов Відповідач не подав. У судове засідання представники Відповідача не з'явилися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду надсилалася на адресу його місцезнаходження згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП та матеріалів справи, а відтак, будь-які несприятливі наслідки такої неявки покладаються на Відповідача.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2014 по вулиці Народного Ополчення в м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Форд», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, з автомобілем «Фіат», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3

Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Форд», д.р.н. НОМЕР_1 та виконуючи розворот поза перехрестям на проїзній частині дороги не надав дорогу зустрічному автомобілю «Фіат», д.р.н. НОМЕР_2, внаслідок чого здійснив зіткнення з останнім чим порушив п. 10.4 ПДР України.

Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками ДАІ про обставини ДТП, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Фіат», д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності, був під його керуванням на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 11.07.2012 (далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором є ТОВ «Райффайзен Банк Аваль».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Звіт № 8366 від 05.03.2014 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля (Ез = 0,2445, розмір збитку 6311,84 грн.), рахунок та кошторис ремонтного СТО Застрахованого автомобіля на суму 7968,26 грн., Позивачем було складено Страховий акт від 14.03.2014, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 7743,93 грн. на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням № 3650 від 17.03.2014.

При цьому суд зазначає, що можливість перерахування суми страхового відшкодування одразу на рахунок СТО передбачена положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Таке перерахування спрямоване на відновлення пошкоджень Застрахованого автомобіля після ДТП, а відновлення пошкодженого майна не суперечить інтересам вигодонабувача та страхувальника за вказаним договором, і Відповідачем не доведено протилежного.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Форд», д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 14.03.2014.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як особи, яка експлуатує автомобіль «Форд», д.р.н. НОМЕР_1 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АС/8316982 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АС/8316982 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Форд», д.р.н. НОМЕР_1, на час спірної ДТП.

Заяву (претензію) Позивача з вимогою здійснити страхове відшкодування в зв'язку з ДТП Відповідачем було отримано, проте залишено без задоволення. В матеріалах справи відсутні докази протилежного.

У листі-відповіді на претензію, копія якого залучена до справи, Відповідач визнав заявлену до нього суму страхового відшкодування частково, віднявши від встановленого вищеописаним Звітом розміру шкоди, 6311,84 грн., ПДВ в розмірі 817,81 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Так, відповідно до вищеописаного Звіту оцінювача вартість відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, внаслідок його пошкодження в ДТП, становить 6311,84 грн., при цьому коефіцієнт фізичного зносу деталей автомобіля дорівнює 0,2445.

Доказів на спростування встановленого вищевказаним Звітом розміру оціненої шкоди, завданої власнику Застрахованого автомобіля, та встановленого коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля, суду надано не було, а також суду не заявлялося клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України на спростування наведеного розміру оціненої шкоди, та не заявлялося клопотання про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України.

Іншого висновку сертифікованого оцінювача або аварійного комісара щодо встановлення іншого розміру оціненої шкоди, завданої внаслідок пошкодження Застрахованого автомобіля у ДТП, та на доведення іншого коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля, суду також надано не було.

Судом встановлено, що наведені у вищевказаному Звіті роботи, деталі та матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями Застрахованого автомобіля, що зафіксовані у довідках ДАІ за результатами ДТП, а також зафіксовані на фотознімках пошкоджень, що додані до матеріалів справи, і суду не надано доказів протилежного, а також, як зазначалось вище, не спростовано належними засобами доказування, що оцінена вартість робіт, деталей та матеріалів для відновлення Застрахованого автомобіля є необґрунтованою (завищеною або заниженою).

Наведені Відповідачем у листі-відповіді на претензію заперечення щодо необхідності вирахування суми ПДВ з встановленого вищеописаним Звітом розміру шкоди, та отже обґрунтованості лише часткової виплати судом відхиляються, оскільки за приписами ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму ПДВ лише у випадку відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), тоді як по даному випадку страхове відшкодування було перераховано на рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля.

При цьому Позивач у справі, що розглядається, отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 (справа № 3-165гс14), і відповідно до ст. 111-28 ГПК України вона є обов'язковою до застосування та для всіх судів України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АС/8316982 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статі 993, 1192 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000 грн.), виходячи з оціненого розміру матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, з урахування коефіцієнту зносу, який встановлений вищевказаним звітом (6311,84 грн.), в межах суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (7743,93 грн.), та за мінусом франшизи (0 грн.), а отже в сумі 6311,84 грн.

А відтак, з огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (м. Київ, вул. Борщагівська, 145; ідентифікаційний код 23734213) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10; ідентифікаційний код 32253696) 6311 (шість тисяч триста одинадцять) грн. 84 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2014

Суддя Сташків Р.Б.