Постанова № 41452310, 19.11.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 922/1116/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачівне з'явилися;від відповідачаБондаренко І.Е.;від прокуратуриКлюге Л.М.;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Сенсор"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 рокуу справі№ 922/1116/14 Господарського суду Харківської областіза позовомПершого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Харківської міської радидоПриватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Сенсор"простягнення шкоди у розмірі 74436,16 грнВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Перший заступник прокурора міста Харкова (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області та Харківської міської ради з позовом до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Сенсор" (надалі - ПрАТ "НВФ "Сенсор", відповідач) про стягнення шкоди у розмірі 74436,16 грн, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки, на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок 33111331700008 у Жовтневому районі м. Харкова, УДКСУ у Жовтневому районі м. Харкова 37999612, МФО - 851011, для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на його необґрунтованість і та недоведеність факту забруднення навколишнього природного середовища.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.07.2014 року у справі № 922/1116/14 (судді: Присяжнюк О.О. (головуючий), Дзюба О.А., Жигалкін І.П.) у позові відмовлено за недоведеністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року (судді: Пелипенко Н.М., Россолов В.В., Тихий П.В.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "НВФ "Сенсор" до спеціального фонду Державного бюджету України, до спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду місцевого бюджету Жовтневої районної ради м. Харкова шкоду, заподіяну державі внаслідок засмічення земельних ділянок, в сумі 74436,16 грн., із зарахуванням коштів на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Харківській області за балансовим рахунком 3311.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій ставить питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові, вказуючи на порушення та неправильне застосування норм законодавства про відходи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників відповідача та прокуратури, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про скасування судових рішення та направлення справи на новий розгляд з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що ПрАТ "НВФ "Сенсор" діє на підставі статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Харківської міської ради від 20.09.2012 року за № 14801050007021240. Основним видом діяльності ПрАТ "НВФ Сенсор" є виробництво інструментів і обладнання вимірювальної техніки.

Рішенням 26 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 23.10.2008 року № 2604 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів (№ 274/08)" ПрАТ "Сенсор" надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4 га, розташовану за адресою: м. Харків,вул. Ломоносова, 49 (т. 1 а.с. 39-53).

З 16 по 29 квітня 2014 року Державна екологічна інспекція в Харківській області проводила планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в діяльності ПрАТ "НВФ "Сенсор".

При обстеженні орендованої відповідачем земельної ділянки інспектор вияв розміщення відходів з деревини, поліетилену, скла, пластикових бутилів площею 14,04 м2 та розміщення промислових відходів та відходів цегли площею 18,15 м2 на земельних ділянках без твердого покриття, тобто на відкритому ґрунті, про що склав акт обстеження засміченої земельної ділянки № 537/01-03/06-11/засм. від 23.04.2013 року, який отримав директор ПрАТ "НВФ "Сенсор" Бондаренко О.Г. В акті є примітка директора про те, що на момент підписання акту засмічення земельних ділянок усунуті.

За результатами перевірки також був складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 537/01-03/06-11 від 29.04.2013 року (т. 1 а.с. 16-31), яким було встановлено :

- в ході діяльності підприємства утворюються відпрацьовані люмінесцентні лампи, мастила, металева стружка, промислові відходи та тверді побутові відходи; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відсутній, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; дозвіл та ліміти на розміщення і утворення відходів у 2013 року відсутні, що є порушенням ст. 17, 32, 33 Закону України "Про відходи", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього середовища";

- в ході перевірки при обстеженні земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Ломоносова, 49, виявлено факт засмічення, а саме: розміщення деревини, поліетилену, скла, пластикових бутилів, промислових відходів та відходів цегли на земельних ділянках без твердого покриття, тобто на відкритому ґрунті, площею 14,04 кв.м. та 18,15 кв.м. (про що складено Акт обстеження засміченої земельної ділянки № 537/01-03/06-11/засм. від 23.04.2013 р. - т. 1 а.с. 35-36), що є порушенням ст. 17 Закону України "Про відходи", ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" та ст.ст. 35, 93 Закону України "Про охорону земель";

- при натуральному обстеженні місць видалення відходів було виявлено, що в баках для зберігання сміття відбулось змішування відходів паперу, поліетилену, склобою та з твердими побутовими відходами, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що є порушенням ст. 17 Закону України "Про відходи"; договір на надання послуг з утилізації використаної тари та пакувальних матеріалів згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року № 915 відсутній, що є порушенням ст. 17, 23 Закону України "Про відходи";

- первинний поточний облік відходів, тари і пакувальних матеріалів за формою 1-ВТ, що утворюються, зберігаються та видаляються на ПрАТ "НВФ "Сенсор" не ведеться, договір з метою утилізації та вивозу твердих побутових та відходів 1 класу небезпеки відсутній, що є порушенням ст. 17 Закону України "Про відходи";

- паспортизація та інвентаризація відходів відсутня, що є порушенням ст. 24, 26 Закону України "Про відходи";

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 року № 212 "Про затвердження критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю)", станом на 29.04.2013 року ПрАТ "НВФ "Сенсор" відноситься до низького ступеня ризику.

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення планової перевірки, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Коваленко Р.О. видав припис від 30.04.2013 року № 06-22-84, яким було зобов'язано ПрАТ "НВФ "Сенсор" усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлені під час планової перевірки у строки, визначені в приписі (т. 1 а.с. 37-38). Вказаний припис був надісланий на адресу відповідача з повідомленням про вручення № 6102211143885.

Згідно розрахунків розміру шкоди, спричиненої засміченням ПрАТ "НВФ "Сенсор" земельних ділянок, проведених Державною екологічною інспекцією у Харківській області на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року № 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 року № 149), розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки площею 18,15 м2, складає 41970,06 грн та земельної ділянки площею 14,04 м2 складає 32466,10 грн, загальна сума шкоди становить 74436,16 грн (т. 1 а.с. 97-99).

Ці розрахунки разом з претензіями № 195 та № 196 від 30.07.2013 року про сплату шкоди у добровільному порядку надіслано на адресу відповідача. Відповідач в добровільному порядку шкоду не сплатив, що й стало підставою для звернення з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про відшкодування шкоди, суд першої інстанції, виходив з того, що у разі виявлення фактів забруднення та засмічення земель уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства обов'язково повинні бути оформлені акт перевірки, припис, протокол про адміністративне правопорушення, постанова про притягнення винної особи до відповідальності і інші матеріали, і факт засмічення земельної ділянки має бути підтвердженим зазначеними документами в їх сукупності. З огляду на те, що при розгляді справи не було надано протокол (протоколи) про адміністративне правопорушення, відповідно до постанова Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 30.05.2014 року закрито кримінального провадження за відсутністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 Кримінального кодексу України, а акт Державної екологічної інспекції в Харківській області від 23.04.2013 року № 537/01-03/06-11/зас не містить чітко визначених фактів, на підставі яких можливо було б встановити обставини засмічення земельної ділянки відповідачем у справі, який не зважаючи на ці обставини все ж таки вжив заходів щодо приведення земельної ділянки до вимог природоохоронного законодавства та ліквідував засмічення, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність повного складу цивільного правопорушення, що є обов'язковою умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди.

Однак, з такими висновками не погодився суд апеляційної інстанції, який скасував рішення господарського суду та прийняв нове рішення про задоволення позову, вказавши, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача шкоди, завданої засміченням земельних ділянок, у зв'язку з відсутністю повного складу цивільного правопорушення є безпідставним, оскільки зміст допущеного відповідачем порушення та неправомірність його поведінки підтверджено матеріалами справи, вина порушника у господарських правовідносинах презюмується, і на відповідача, який не спростував факти завдання ним шкоди внаслідок засмічення відходами земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Ломоносова, 49, відповідно до ст. 33 ГПК України покладається обов'язок довести відсутність своєї вини.

При цьому, суд апеляційної інстанції послався на те, що встановлений екологічною перевіркою факт засмічення відповідачем земельної ділянки є достатнім для відшкодування шкоди незалежно від того, чи призвело це чи може призвести до забруднення земельної ділянки, тому для встановлення обставин заподіяння шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки не потрібно встановлювати факт наявності негативних речовин у ґрунтах, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, і достатньо лише встановити наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів, матеріалів чи сміття.

Вищий господарський суд України вважає, що висновки судів обох інстанцій неможна визнати законними та обґрунтованими з таких підстав.

Статтею 211 Земельного кодексу України визначено перелік порушень земельного законодавства, за вчинення яких настає юридична відповідальність за правилами, визначеними в інших актах законодавства. Юридична відповідальність за земельні правопорушення згідно ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України залежно від їх характеру та застосування санкцій поділяється на адміністративну, кримінальну, цивільну.

Так, зокрема, п. "в" ч. 1 вказаної статті до таких порушень віднесено і засмічення сільськогосподарських угідь та інших земель промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 32 Закону України "Про відходи" з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється провадити будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до вимог цього Закону.

Пунктом "а" ч. 1 ст. 42 цього Закону встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть зокрема цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Згідно з п. 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджував, що в такому випадку підстави для відшкодування шкоди відсутні, оскільки цивільна відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами настає лише за наявності таких умов: 1) для отримання дозволу відповідач має бути суб'єктом господарської діяльності у сфері поводження з відходами; 2) має місце факт розміщення на земельній ділянці відповідача сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів; 3) і таке розміщення відходів призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Суд апеляційної інстанції цих доводів відповідача не перевірив, мотиви їх відхилення у постанові не навів і не перевірив обставини щодо того чи призвело або могло призвести розміщення відходів до забруднення навколишнього природного середовища, обмежившись лише посиланням на те, що матеріалами справи підтверджений факт наявності відходів на земельній ділянці по вул. Ломоносова, 49, у м. Харкові, користувачем якої є відповідач, і для відшкодування шкоди встановлення цього факту достатньо.

Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, свідчить про порушення судом вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом, постанову суду апеляційної інстанції не можна визнати законною й обґрунтованою, у зв'язку з чим її слід скасувати.

Разом з цим, рішення суду про відмову в позові також не може залишатись без змін. Висновки суду про те, що факт засмічення земельної ділянки та інші обставини, необхідні для розрахунку шкоди, повинні підтверджуватись лише сукупністю таких документів, як акт перевірки, припис, протокол про адміністративне правопорушення, постанова про притягнення винної особи до відповідальності та інші матеріали, тому відсутність протоколу про адміністративне правопорушення щодо посадових осіб суб'єкта господарювання свідчить про недоведеність протиправної поведінки відповідача, суперечать п. 3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яким встановлено, що факти засмічення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є лише одним з доказів вчинення такого правопорушення посадовими особами суб'єкта господарювання, і відсутність протоколу, за наявності інших доказів, зокрема, актів перевірки, не може бути підставою для відмови у притягненні до цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за порушення законодавства про відходи.

Крім того, зазначаючи про недоведеність протиправності поведінки відповідача, яка спричинила шкоду у розмірі, заявленому до стягнення, суд першої інстанції одночасно вказав й про недоведеність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою. Наведені висновки є взаємовиключними, оскільки не можливо встановлювати причинний зв'язок між шкодою та діяннями відповідача, неправомірність яких за твердженням ж суду не доведені. Суд у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та предметом доказування у цій справі, що є порушенням ст. 43 ГПК України, якою передбачений всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та ч. 1 ст. 47 ГПК України, якою встановлено, що рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи судове. Рішення суду не є достатньо мотивованим.

За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін і, в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича фірма "Сенсор" задовольнити частково

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року та рішення Господарського суду Харківської області від 31.07.2014 року у справі № 922/1116/14 скасувати

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя Гончарук П.А.Суддя Кондратова І.Д.СуддяСтратієнко Л.В.