Рішення № 41452147, 13.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

провадження № 22ц/790/6653/14 Головуючий 1 інст. - Тарасенко Л.М.

Справа №645/9721/13-ц Доповідач - Шаповал Н.М.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Шаповал Н.М.,

суддів: Котелевець А.В.,

Кіпенка І.С.,

при секретарі - Макаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 19 814,62 грн. у зв»язку з неналежним виконанням умов кредитного договору без номера, укладеного 11 грудня 2006 року між сторонами.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 11 грудня 2006 року між Закритим товариством Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір кредиту без номера, згідно умов якого банк надав кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого на платіжну картку кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії платіжної картки. Відповідно до умов укладеного договору, він складався з заяви позичальника, умов надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою і тарифів банку, з якими відповідачка була ознайомлена. Як на підставу своїх вимог позивач посилався на те, що свої зобов»язання за договором виконав та надав кредит. В свою чергу, відповідачка, в порушення норм закону та умов кредитного договору, свої зобов»язання не виконала, допустивши утворення заборгованості, яка станом на 30 липня 2011 року становить загальною сумою 19 814,62 грн., та складається з заборгованості за кредитом - 7 715,48 грн., заборгованості по процентам - 10 679,40 грн., штрафу (фіксована частина та процентна складова) - 1 419,74 грн.

В подальшому, позивач уточнив вимоги, та як на підставу стягнення з відповідачки зазначеної заборгованості за кредитним договором посилався на те, що 22 березня 2008 року на підставі п. 5.3 Умов і правил надання банківських послуг, підвищив кредитний ліміт з 250,00 грн. до 10 000,00 грн.. та виконав свої зобов»язання, надавши кредит. В свою чергу, відповідачка у встановлений строк свої зобов»язання не виконала, та допустила утворення заборгованості.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2014 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовлено.

З таким рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» не погодилось, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк», судові витрати стягнути з відповідача.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності винної поведінки відповідачки, яка призвела до порушення зобов'язань за кредитним договором.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 11 грудня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого на платіжну картку кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.9-14 т.1).

За вищевказаним договором ОСОБА_2 ознайомилась з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку. Так, згідно п.3.9. Умов та правил надання банківських послуг максимальна сума поповнення вкладу складає 10 000 грн. протягом кожного місяця з дня укладення договору.

Матеріали справи свідчать, що станом на 30 липня 2011 року сума заборгованості за кредитним договором ОСОБА_2 складає 19 814,62 грн., яка складається з: 7 715,48 грн. - заборгованість за кредитом; 10 679,40 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1 419,74 грн. - штраф (фіксована та процентна складова) згідно Умов надання банківських послуг (а.с.6-8 т.1).

Згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

У разі порушення забов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що просрочив, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли усіх істотних умов договору згідно ст. 638 ЦК України.

Таким чином, уклавши кредитний договір, сторони досягли згоди з усіх істотних його умов.

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3., 5.3 Умов надання банківських послуг клієнт надає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання цього договору являється прямою та беззаперечною згодою держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Банк має право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Матеріали справи свідчать, що 22 березня 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку збільшив ліміт кредитної картки ОСОБА_2 з 250 грн. до 10 000 грн. відповідно до умов договору (а.с.54 т.1). Грошові кошти у сумі 10 000 грн. були зняті з картки ОСОБА_2 власником мобільного телефону НОМЕР_1, громадянином ОСОБА_3.

Так, укладаючи та підписуючи кредитний договір, ОСОБА_2 помилилась у правильності зазначення номеру свого телефону, та помилково вказала інший номер мобільного телефону.

Відповідно до п. п. 8.3. 8.4. Умов надання банківських послуг, у випадку, якщо держатель дає згоду на проведення операцій з картками або нанесеними на них даними поза його полем зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання в подальшому. Банк не несе відповідальність за операції, які супроводжуються правильним вводом пінкоду. Держатель картки несе відповідальність за всі операції, які супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви держателя про блокування средств на картці, а також за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в стоп-лист платіжною системою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не врахував, що клієнт сам несе повну відповідальність за надану Банку інформацію та за всі операції, що були проведені з карткою.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором виконала не належним чином, що є підставою для застосування правових наслідків, передбачених договором та законом.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

За таких обставин судова колегія відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, задовольнивши позовні вимоги з урахуванням ст.. 88 ЦПК України.

ОСОБА_2 не позбавлена можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених прав у порядку гл. 83 ЦК України про повернення майна, набутого без достатньої правої підстави до особи, яка спірним майном заволоділа.

Керуючись ст. ст. 303 304, п.4ч.2ст.307, ст.309, 313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 15 серпня 2014 року - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 11 грудня 2006 року в розмірі 19 814 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 62 копійки, яка складається з: 7 715,48 грн. - заборгованість за кредитом; 10 679,40 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1 419,74 грн. - штраф (фіксована та процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в розмірі 198 (сто дев'яносто вісім) гривень 15 копійок судового збору та 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок витрат на матеріально-технічне забезпечення розгляду справи, а також судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 121 (сто двадцять одну) гривень, 80 копійок.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: