Ухвала суду № 41452096, 12.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7761/14 Головуючий 1 інст. - Богдан М.В.

Справа №641/8586/14-ц

Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Черкасова В.В.

суддів - Шевченко Н.Ф., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Чемерис Л.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 22 вересня 2014 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі Банк) звернулося до суду з позовом до ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог Банк вказував, що за договором від 23 серпня 2005 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 1 838,23 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зобов'язання за кредитним договором забезпечене порукою на підставі договору від 22 березня 2011 року, укладеного між Банком та ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова, за умовами якого розмір відповідальності поручителя встановлений у сумі 200 грн. Зобов'язання за договором ОСОБА_1 не виконує. Останній платіж відповідачем здійснено у березні 2012 року. Станом на 04 лютого 2014 року сума заборгованості за кредитним договором складає 16 005,15 грн.

Тому, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість у розмірі 16 005,15 грн. за кредитним договором від 23 серпня 2005 року, судові витрати, а також солідарно стягнути з ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова та ОСОБА_1 200 грн.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 22 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 9 378,14 грн. заборгованості за кредитним договором, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 110,72 грн., а всього 9 488,86 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова на користь Банку 200 грн. заборгованості за договором кредиту.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, судові витрати стягнути з позивача.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, наполягає на застосуванні строків позовної давності до спірних правовідносин.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконує, тому настають правові наслідки, передбачені договором.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 23 серпня 2005 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1 838,23 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Зобов'язання за кредитним договором забезпечене порукою на підставі договору від 22 березня 2011 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» в особі філії ТОВ «Українське Фінансове Агенство «Верус» у Комінтернівському районі м.Харкова, за умовами якого розмір відповідальності поручителя встановлений у сумі 200 грн.

Станом на 04 лютого 2014 року сума заборгованості за кредитним договором складає 21 072,71 грн., яка складається з: 921,17 грн. - заборгованість за кредитом; 6 487,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 13 663,60 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 747,86 грн. - штраф (процентна складова).

Судовим наказом Сахновщинського районного суду Харківської області від 17 липня 2009 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 6 115,42 грн. (а.с.6).

Сума заборгованості за договором від 23 серпня 2005 року складає 16 205,15 грн. (а.с.7.)

Згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

У разі порушення забов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що просрочив, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови від позову.

Відповідно до пункту 5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 ознайомлений з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, його особистим підписом підтверджена згода з усіма її пунктами (а.с.10-13).

Крім того, матеріали справи свідчать, що останній платіж відповідачем здійснено 19 та 30 березня 2012 року у сумах 929,97 грн. та 921,17 грн., а також 04.02.2014 року у розмірі 921,17 грн. (а.с.8).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли усіх істотних умов договору згідно ст. 638 ЦК України.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням ч.3 ст. 551 ЦК України.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 22 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: